Справа №  1-51/11

Провадження №11/0390/248/11 Головуючий у 1 інстанції:Логвинюк І.М.

Категорія:ст. 286 ч. 2 КК України Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

06 травня 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

          головуючого - судді  Силки Г. І.,

суддів -  Польового М.І., Оксентюка В. Н.,

 за участю прокурора –Старчука В. М.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією  засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від   16 лютого 2011   року  , яким ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, уродженець та житель АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2, непрацюючий, розлучений, не судимий, засуджений:

-          за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України в частині основного покарання ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язано ОСОБА_1 періодично з’являтись в органи кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації та повідомляти дану інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишено попередній – підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1:

-  на  користь  ОСОБА_2 6 795 грн. 32 коп. майнової шкоди та 45 000 грн. моральної шкоди, 600 грн.  витрат на оплату послуг адвоката;

- судові витрати по проведенню експертиз на загальну суму 1238 грн. 40 коп.

Вирішено судом питання щодо речових доказів по справі: автомобіль «БМВ-520», д.н.з. НОМЕР_1 залишено під арештом для звернення  стягнення на відшкодування збитків, завданих злочином та для задоволення вимог цивільного позову, -

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 25 жовтня 2010 року о 19 год. 10 хв., керуючи автомобілем «БМВ-520», д.н.з. НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, рухаючись по вул. Новій у с. Зелена Ковельського району Волинської області  із швидкістю не менше ніж 85 км/год., в порушення пунктів 2.3»б», 2.9»а», 11.3,12.4 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність та не прослідкував за безпекою руху, виїхав на зустрічну смугу руху, де, виявивши на проїзній частині пішохода – потерпілого ОСОБА_2, що рухався у зустрічному напрямку по даній смузі, не зміг своєчасно вжити  заходи для зупинки транспортного засобу або безпечного об’їзду пішохода та вчинив на нього наїзд. В результаті вчиненої ОСОБА_1  дорожньо – транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 було спричинено тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя.

     В апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності винуватості, правильності кваліфікації його дій та призначеного покарання, вважає вирок незаконним в частині залишення під арештом автомобіля «БМВ-520», д.н.з. НОМЕР_1, належного ОСОБА_3 Просить вирок суду в цій частині скасувати.

Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляції, засудженого ОСОБА_1, який просить скасувати вирок в частині накладення арешту на автомобіль та звернення його на відшкодування шкоди,  прокурора, який її заперечив апеляцію, вважає вирок суду законним  і обґрунтованим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція до задоволення не  підлягає.

Висновок суду про  порушення засудженим пунктів 2.3»б», 2.9»а»,11.3,12.4  правил безпеки дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв’язку з вчиненням ним дорожньо – транспортної пригоди та заподіянням потерпілому ОСОБА_2 тяжкого  тілесного ушкодження підтверджується перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну  юридичну оцінку, відповідає фактичним обставинам справи і в поданій апеляції не оспорюється.  Не оскаржуються цей  вирок і в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної і моральної шкоди та судових витрат.

Кваліфікація судом дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України є вірною. Призначене останньому покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.

Твердження ОСОБА_1 у своїй апеляції про те, що автомобіль «БМВ-520», д.н.з. НОМЕР_1 не визнаний речовим доказом, власником даного транспортного засобу є ОСОБА_3, а цивільний позивач не просив звернути даний автомобіль на відшкодування збитків не заслуговують на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи  ОСОБА_3 у 2006 році продав свій автомобіль «БМВ-520», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1, оформивши генеральну довіреність (а.с. 20, 21).  Ці обставини підтвердив ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснивши, що він фактичним власником автомобіля « БМВ-520» не являється і з 2006 року ним не користується ( а. с. 130).

Крім того, у відповідності з ст. 125 КПК України, слідчий з своєї ініціативи виніс 10.12.2010 року постанову, якою вищевказаний автомобіль було приєднано до справи як речовий доказ і на нього було накладено арешт з метою забезпечення цивільного позову( 27 -28).

Про те, що матеріальна і моральна шкода потерпілому не відшкодована не заперечує і сам ОСОБА_1

За таких обставин, суд першої інстанції підставно залишив автомобіль «БМВ-520», д.н.з. НОМЕР_1  під арештом для звернення стягнення на відшкодування збитків та задоволення вимог цивільного позову.

Підстав для скасування вироку в цій частині, про що вказує в апеляції засуджений, колегія суддів не вбачає.

          На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 16 лютого 20110 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

Головуючий                     

Судді