УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа    22-ц/0690/1217/11  

Категорія 40

                                                     У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 травня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Гансецької І.А.          

                                                          суддів: Широкової Л.В., Євстаф’євої Т.А.

                                                          при секретарі Сапінській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Житомирської міської ради,  третьої особи КВЖРЕП-11  про визнання права на жиле приміщення

за апеляційною скаргою виконавчого комітету Житомирської міської ради на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 10.03.2011 року,-

                  встановила:

              В березні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з дозволу виконкому Житомирської міської ради з 30.10.1990 року вона проживала в кімнаті АДРЕСА_2. В зв’язку з капітальним ремонтом секції, згідно листа  в.о. заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради від 09.08.2001 року їй надано дозвіл на переселення в кімнату № 21 цього ж будинку, де вона проживає до цього часу. Іншого житла не має, перебуває на квартирному обліку на отримання житла. Вважає, що між нею та відповідачем фактично укладено  договір найму жилого приміщення, оскільки вона тривалий час користується зазначеним житлом , оплачує всі комунальні послуги. Просила визнати за нею право на житло, кімнату АДРЕСА_1.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 10.03.2011 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на жиле приміщення в квартирі АДРЕСА_1.

              В апеляційній скарзі виконком Житомирської міської ради просить скасувати рішення і ухвалити нове , яким відмовити в позові. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що позивач не отримувала ордер на вселення в спірне помешкання. Крім зазначеного , згідно рішення виконкому Житомирської міської ради від 23.07.2008 року № 537 вказану квартиру віднесено до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається письмово. Недотримання письмової форми договору не тягне за собою його недійсність. Умови договору найму жилого приміщення, що обмежують права наймача та членів його сім’ї (в тому числі і щодо строку його дії) є недійсними.

          Встановлено, що 30.10.1990 р. виконавчий комітет Житомирської міської ради своїм листом за № 25/К-4467 надав дозвіл позивачці на проживання  у кімнаті АДРЕСА_2, а листом № 18/2074 від 09.08.2001 р. - дозвіл на проживання у кімнаті № 21 в цьому ж будинку. З 22.09.2004 р. позивач зареєстрована у кімнаті АДРЕСА_1. При цьому, в порушення вимог ст. ст.58,61 ЖК України позивачці не був виданий ордер на вселення у вказану кімнату та письмово не укладений договір найму.

          Оскільки позивачка протягом тривалого часу (20 років) постійно проживає в кімнатах АДРЕСА_1, оплачує квартплату і комунальні послуги, та з врахуванням того, що строки позовної давності щодо її виселення або визнання недійсним договору найму (що фактично укладений) – закінчилися, тому суд першої інстанції правильно задовольнив позов та визнав за ОСОБА_1 право на житло.

          Доводи апелянта щодо того, що на час вселення позивачки спірна кімната належала до переселенського маневрового фонду, а на даний час належить до фонду житла для тимчасового проживання громадян, тому не може бути виділена особі для постійного проживання – є безпідставними.

          Діючим на момент вселення позивачки житловим законодавством маневровий переселенський фонд не був передбачений. Укладання договору найму на певний строк суперечить вимогам ст.61 ЖК України. Лише в червні 2003 р. Житловий кодекс України доповнений статтями 1321 та 1322, які визначають порядок, умови надання і користування жилим приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання. Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 31.03.2004 р. затверджений Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання та Порядок надання і користування житловими приміщенням з фондів житла для тимчасового проживання.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304,307,308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України  колегія суддів,-

                  ухвалила:

          Апеляційну скаргу  виконавчого комітету Житомирської міської ради відхилити.

           Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 10 березня 2011 року залишити без змін.

           Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                                      Судді: