Справа № 11- 350, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції
Горщар А.Г.
Категорія: ст. 153 ч. 2 КК України Доповідач Кульбаба В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого-судді Кульбаби В.М.,
суддів Ващенка С.Є., Кобріна І.Г.,
з участю прокурора Бантюка І.М.,
захисника ОСОБА_2,
законних представників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Полонського районного суду від 9 березня 2011 року,
в с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_5,
народження ІНФОРМАЦІЯ_1 року, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, учня Полонського аграрного ліцею, неодруженого, раніше не судимого, -
засуджено:
за ст. 153 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України на один рік і шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній –підписку про невиїзд.
Цивільний позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_3 18 тисяч грн. моральної шкоди, завданої злочином. В решті позовних вимог відмовлено.
По справі вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_5 31 жовтня 2010 року приблизно об 11 год. 30 хв. обманним шляхом заманив неповнолітню ОСОБА_6 у житловий будинок по АДРЕСА_1 з метою вступу з нею у статеві зносини. В одній із кімнат даного будинку, погрожуючи застосуванням насильства, примусив ОСОБА_6 роздягнутись, та проти її волі задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом. При цьому заподіяв неповнолітній потерпілій легкі тілесні ушкодження у вигляді рани в ділянці ануса.
В апеляції захисник засудженого ОСОБА_2 ставить питання про зміну вироку суду в частині призначення покарання та просить застосувати до засудженого умови ст. ст. 75, 104 КК України. Стверджує, що судом не в повній мірі враховано ті обставини, що ОСОБА_5 є неповнолітнім і скоїв злочин у віці 16 років, навчається у ліцеї та має позитивні характеристики, на досудовому слідстві та в суді щиро розкаявся, неодноразово попросив вибачення у потерпілої, а тому може бути виправлений без ізоляції від суспільства. Звертає увагу суду і на позицію потерпілої, яка в судовому засіданні місцевого суду заявила про те, що не проти того, щоб ОСОБА_5 залишався на волі.
У запереченні на апеляцію захисника ОСОБА_2 законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3 стверджує, що за даний злочин ОСОБА_5 повинен відбути покарання, пов’язане з позбавленням волі. Вважає, що суд при винесенні вироку призначив ОСОБА_5 покарання не суворе, нижче від найнижчої межі. Просить залишити апеляцію захисника без задоволення.
Прокурор в запереченні на апеляцію захисника засудженого ОСОБА_2 вважає, що вона задоволенню не підлягає, оскільки судом при винесенні вироку в повному обсязі було враховано особу підсудного, його неповнолітній вік, щире каяття, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, часткове відшкодування заподіяної шкоди, що стало підставою для застосування судом при призначенні покарання положень ст. 69 КК України. Вказує, що вчинений ОСОБА_5 злочин, передбачений ст. 153 ч. 2 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3-х до 7-ми років, тому не вбачає підстав для більшого пом’якшення покарання.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, заслухавши пояснення засудженого, законного представника засудженого, захисника ОСОБА_2 на підтримку апеляції, пояснення потерпілої, її представника, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Винність ОСОБА_5 у злочині, за який його засуджено, підтверджується сукупністю доказів.
Так, із показань самого засудженого, які він давав на досудовому слідстві, вбачається, що за вказаних вище обставин, знаючи, що потерпіла є неповнолітньою, погрожуючи їй застосуванням насильства, задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним способом. В судовому засіданні ОСОБА_5 вину визнав, від дачі показань відмовився.
Із показань потерпілої (а.с. 32) вбачається, що засуджений заманив її у будинок, де погрожував насильством, примусив роздягтись та задовольнив свою статеву пристрасть неприродним способом.
Вина ОСОБА_5 у злочині, за який його засуджено, підтверджується також поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які у день зґвалтування бачили, як потерпіла ОСОБА_6 близько 12 год. виходила з подвір’я родини ОСОБА_5, плакала та повідомила їм, що ОСОБА_5 зґвалтував її, після чого примусив написати розписку про те, що вона добровільно вступила з ним у статеві зносини. Дану розписку долучено до матеріалів справи (а.с. 24).
Крім того, вина засудженого підтверджується даними висновку судово-медичної експертизи (а.с. 70-71), згідно якого у потерпілої в ділянці ануса виявлена рана, яка могла виникнути від дії чоловічого статевого органу.
Згідно висновків судово-імунологічних експертиз (а.с. а.с. 77-79, 84-86) у прямій кишці ОСОБА_6 та на її плавках виявлено сліди сперми, змішані з кров’ю людини. Сперма може належати ОСОБА_5, а кров потерпілій.
Із висновку експертизи волокон та волокнистих матеріалів (а.с. 96-101) вбачається, що на штанах, у які була одягнута ОСОБА_6, виявлені волокна-нашарування, що входять до складу футболки, в яку був одягнений засуджений.
Законний представник неповнолітньої потерпілої вказала, що до того, як ОСОБА_5 здійснив насильство щодо її доньки, остання в статеві зносини не вступала. У доньки після цього випадку погіршився стан здоров’я, і по цій причині вони змушені були звертатися за допомогою лікаря-психолога (а.с. 168). Крім того сама потерпіла ОСОБА_6 пояснювала, що отримала тяжку психологічну травму, стала замкнутою, постійно перебуває у пригніченому стані, боїться виходити на вулицю та не бажає спілкуватись з однолітками (а.с. а.с. 211, 213).
Давши належну правову оцінку доказам, місцевий суд вірно кваліфікував злочинні дії винного за ст. 153 ч. 2 КК України як задоволення статевої пристрасті неприродним способом із погрозою застосування насильства, вчинене щодо неповнолітньої.
Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_5 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його мотиви і причини, наслідки, що настали, дані про особу, сімейний та матеріальний стан, умови його життя та виховання, рівень розвитку, думку потерпілої, її законного представника, інші особливості особи неповнолітнього, зокрема й ті, на які посилається у своїй апеляції захисник ОСОБА_2
Прийняв суд до уваги і наявність у діях ОСОБА_5 обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, призначивши засудженому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ст. 153 ч. 2 КК України, застосувавши положення ч. 1 ст. 69 КК України.
Навів суд у вироку і мотиви, з яких він обрав винному покарання саме у виді позбавлення волі.
Доводи апеляції про те, що законний представник потерпілої в судовому засіданні місцевого суду не наполягала на позбавленні волі ОСОБА_5 спростовуються даними протоколу судового засідання, з яких вбачається, що ОСОБА_3 висловлювала свою думку про те, що ОСОБА_5 повинен бути ізольований від суспільства для усвідомлення, що він вчинив тяжкий злочин.
Сама потерпіла, неповнолітня ОСОБА_6, вказувала, що не вибачила ОСОБА_5 його злочинних дій і просила позбавити його волі.
Покарання ОСОБА_5 призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, а визначені вид та міра покарання є необхідними й достатніми для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Підстав для пом’якшення такого покарання винному колегія суддів не вбачає.
В порядку ст. 365 КПК України вирок в частині цивільного позову підлягає зміні. Відповідно до ст. 1179 ЦК України відшкодування моральних збитків підлягає стягненню із матері засудженого, а згодом із останнього при набутті ним майна або віку повноліття.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Полонського районного суду від 9 березня 2011 року відносно ОСОБА_5 в частині його засудження та призначення покарання залишити без зміни, а апеляцію захисника засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.
В частині цивільного позову вирок змінити.
Відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3 у сумі 18 тис. грн. стягнути із ОСОБА_4.
При досягненні ОСОБА_5 повноліття, або набуття ним майна, стягнення невідшкодованих збитків покласти на засудженого.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя Апеляційного суду
Хмельницької області Кульбаба В.М.