У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
10.05.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Дорчинець С.Г.,
суддів – Дідика В.М., Дацківа В.В.,
з участю прокурора – Міцовди К.Д.,
адвоката – ОСОБА_1,
засудженого – ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 7.02.2011 року, яким засуджений
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, раніше несудимий,
за ст. 246 КК України на 2 ( два ) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 року 6 місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в доход держави 6900 грн. матеріальної шкоди.
Речовий доказ: бензопилу «Штіль» MS 180 – постановлено повернути власнику – ОСОБА_3.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу постановлено залишити попередній – підписку про невиїзд.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 30.04.2009 року приблизно в 14 год. в с. Ганичі Тячівського району, без спеціального дозволу бензопилою марки ««Штіль» MS 180» незаконно, грубо порушуючи порядок спеціального використання лісових ресурсів, затверджений постановою КМ України № 761 від 23.05.2007 року та вимог ст. ст. 69, 70 Лісового Кодексу України, вчинив порубку 7 дерев породи вільха, які відносились до першої категорії лісів і виконували водоохоронну функцію, а саме: вільхи діаметром 40 см вартістю 760 грн., вільхи діаметром 43 см вартістю 920 грн., вільхи діаметром 46 см вартістю 920 грн., вільхи діаметром 50 см. вартістю 1200 грн., та вільхи діаметром 55 см вартістю 1320 грн., які росли на вул. Народній біля водозахисної дамби на ділянці протяжністю 20 метрів вздовж русла р. Тересва, чим причинив державі матеріальну шкоду на загальну суму 6 900 грн.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 порушує питання про скасування обвинувального вироку, посилаючись на те, що ні органом досудового слідства, ні судом не встановлені фактичні обставини справи, зокрема те, що місце, де були зрубані вільхи є лісом і відповідних доказів про це не наведено. Вирок в цій частині ніякими доказами не вмотивований. В ході досудового слідства і в судовому засіданні неодноразово підтверджено, що 7 дерев породи вільха були зрубані на земельній ділянці, яка призначена для обслуговування його житлового будинку в межах населеного пункту с. Ганичі. Крім того, ці дерева були дикоростучими, а не штучно висадженим, ніяку водоохоронну функцію не виконували та не відповідають критеріям, визначеним Постановою КМ України № 733 від 16.05.2007 року «Про затвердження Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок». Крім того, суд не дав об’єктивної, належної оцінки таким доказам, як протокол огляду місця події, які проводились поверхово, різними працівниками міліції, без участі спеціальних спеціалістів, без понятих, без належних замірів діаметрів зрубаних дерев, без його присутності, що викликає сумнів у їх правильності, а також викликає сумнів у встановленні розміру збитків. Просить все врахувати та виправдати його або повернути справу на додаткове розслідування.
Прокурор апеляцію на вирок не подав, але подав заперечення на апеляцію засудженого, вважаючи її безпідставною.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції та заперечення прокурора на апеляцію засудженого ОСОБА_2, заслухавши міркування прокурора, який вважає апеляцію безпідставною, а вирок суду законним, обґрунтованим, апелянта – засудженого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію та просять або виправдати ОСОБА_2, або повернути кримінальну справу на додаткове розслідування, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність. Крім того, суд, прокурор, слідчий не вправі перекладати обов’язок доказування на обвинуваченого.
З матеріалів кримінальної справи видно, що ці вимоги закону органом досудового слідства не виконані.
Суд першої інстанції на це порушення вимог закону не звернув увагу та постановив свій вирок на неповно досліджених, зібраних доказах, чим допущена неповнота, неправильність як досудового, так і судового слідства.
Так, відповідно ст. 246 КК України цей злочин може вчинятись у двох формах: а) незаконна порубка у лісах, захисних та інших лісових насадженнях; б) незаконна порубка у заповідниках або на територіях і об’єктах природно-заповідного фонду або в інших особливо охоронюваних лісах.
Однак, ні органом досудового слідства, ні судом, не встановлена належність території, де була проведена рубка 7 дерев вільхи.
Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2, свідок ОСОБА_3 вказували, що вони зрізали дерева на ділянці, яка закріплена, як присадибна ділянка ОСОБА_2, що зрізані є самосівом, що вони не відносяться до лісів зони санітарної охорони джерел водопостачання чи захисних лісових насаджень на смугах відводу каналів. Ці доводи не перевірені на органом досудового слідства, ні судом. Крім того, не перевірені доводи ОСОБА_2 про те, що зрізані дерева не відповідали розмірам, які вказані в протоколі огляду місця події та на таблицях до протоколу, а також не відповідають кількості зрізаних дерев, бо він зрізав за допомогою свідка ОСОБА_3 4-5 дерев.
Посилання органу обвинувачення та суду як на доказ на протоколі огляду місця події, не може служити достовірним доказом доведеності вчинення злочину, є сумнівним, оскілки зі змісту протоколу неможливо встановити де були зрізані дерева, кому належить територія, на якій росли дерева.
Крім того, ні органом досудового слідства, ні судом не встановлено якої саме породи були зрізані дерева, яка їх вартість, оскільки з показань свідків – ОСОБА_4, яка є інспектором державної екологічної інспекції та яка нараховувала матеріальні збитки; ОСОБА_6, який працює на посаді завідуючого Верхнє – Тисянським сектором охорони навколишнього природного середовища та визначав породу зрізаних дерев і до якої групи лісів вони відносяться, вбачається, що вони на місце зрізаних дерев не виїжджали, самих дерев не бачили.
Свідок ОСОБА_5 показав, що відтягував зрізані дерева до дому ОСОБА_2, але дерев породи вільхи там не бачив. Вказане не спростовано ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні.
Таким чином в ході досудового слідства допущена неповнота та неправильність, яка не може бути усунута в судовому засіданні в зв’язку з необхідністю проведення великого об’єму слідчих дій, але без усунення якої неможливо зробити об’єктивний, законний висновок про доведеність чи недоведеність вчинення ОСОБА_2 кримінального злочину, передбаченого ст. 246 КК України.
Згідно ст. 367 КПК України неповнота, неправильність досудового слідства, є підставою для скасування вироку та повернення кримінальної справи відповідно до вимог ст. 281 КПК України на додаткове розслідування.
В ході додаткового розслідування необхідно усунути вказану неповноту та неправильність та зробити законний, обґрунтований висновок про доведеність чи недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити: вирок Тячівського районного суду Закарпатської області від 7.02.2011 року стосовно ОСОБА_2 – скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Тячівського району для організації додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній – підписку про невиїзд.
Судді :
головуючий – Дорчинець С.Г.,
судді – Дідик В.М., Дацків В.В.
Вірно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області С.Г. Дорчинець
Судді: