Справа № 2а-371/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року                                                                                                  м.Львів

          Суддя Галицького районного суду м.Львова Городецька Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій,

в с т а н о в и л а :

позивач звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій, в якому просить суд визнати дії відповідача неправомірними щодо не нарахування і невиплату в належному розмірі йому, як дитині війни, щомісячної державної соціальної допомоги за періоди з 01 січня 2009 року по 31 грудня та із 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року та, відповідно, зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити соціальну допомогу за вказані періоди в належному розмірі.

Ухвалами судді Галицького районного суду м.Львова Городецької Л.М. від 02 лютого 2011 року позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 01 січня 2009 року до 25 липня 2010 року включно та відкрито скорочене провадження в частині вимоги про стягнення допомоги за період з 26 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно.

Представник відповідача подав письмове заперечення за позов та просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розгляд справи проведено в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст.183-2 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем, представником відповідача обставини, вважаю їх достатніми для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.

Згідно даних паспорта громадянина України (а.с.5), позивач народився 15.07.1939 року та є дитиною війни, оскільки відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дитина війни  - особа,  яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої  світової  війни  було менше 18 років.

          В силу ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком визначається відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          З мотивів позовної заяви та заперечень представника відповідача вбачається, що підвищення до пенсії позивачеві, як дитині війни, у встановленому Законом розмірі не виплачувалось.

          Покликання відповідача на недопустимість застосування мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»до уваги не беруться у зв’язку з відсутністю встановленого на законодавчому рівні іншого мінімального розміру пенсії за віком. Крім того, відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом підвищення до пенсії, не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань.

          Таким чином, приходжу до висновку, що вимоги позивача про нарахування щомісячної державної соціальної допомоги йому, як дитині війни, за період з 26 липня 2010 року (шестимісячний строк до моменту звернення до суду) по 31 грудня 2010 року включно є підставними та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.7-12,86,160,161,162,167, 183-2 КАС України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року, суддя

п о с т а н о в и л а :

позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м.Львова про визнання дій неправомірними та зобов’язання до вчинення дій задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Галицькому районі м.Львова щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в належному розміні державної соціальної допомоги, як дитині війни.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 26 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року включно.

          Присудити ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на постанову суду, прийняту в скороченому провадженні, подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Суддя                                                                             Л.М.Городецька