2-1922/11  

РІШЕННЯ

Іменем    України

       10 травня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Цукурова В.П.,

при секретарі –Кривошей Г.В.,

       розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мир-33» про визнання права власності на перебудоване житлове приміщення, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Мир-33» про визнання права власності на перебудоване житлове приміщення, посилаючись на наступне.

Позивачці на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.06.1995 року № 10-2057, свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.01.2007 року № 7-37 належить квартира № 20 в будинку № 147 по вул. 50-річчя СРСР в м. Донецьку.

З метою поліпшення житлових умов вона за свої кошти зробила перепланування, відповідно до якого квартира з 3-х кімнатної переобладнана в 2-х кімнатну зі зменшення житлової площі на 14,90 кв.м.

Згідно Висновку АТЗТ проектно-виробничого підприємства «Донбассреконструкция»про проведення технічного обстеження конструкцій квартири № 20 у житловому будинку № 147 по вул. 50-річчя СРСР в м. Донецьку виконане перепланування не погіршило несучу здатність конструкцій будинку. Несучі конструкції квартири не порушені. Квартира № 20 відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки». Зазначена квартира придатна для подальшої експлуатації.

Просила визнати за нею право власності на переобладнану двокімнатну квартиру, із зменшенням житлової площі на 14,90 кв.м., розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСРАДРЕСА_1.

В судове засідання сторони не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або невизнання.

Судом встановлені наступні обставини.

Позивачці на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.06.1995 року № 10-2057, свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.01.2007 року № 7-37 належить квартира № 20 в будинку № 147 по вул. 50-річчя СРСР в м. Донецьку.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник має право користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, відповідно до ст. 383 ч. 2 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт i зміни у приміщенні, при цьому не порушуючи прав та законних інтересів інших осіб.

Позивачка з метою реалізації своїх прав почала реконструкцію та переобладнання приміщення.

Внаслідок перепланування трикімнатну квартиру переобладнано в двокімнатну зі зменшенням житлової площі на 14,9 кв.м.

Відповідно до висновку АТЗТ проектно-виробничого підприємства «Донбассреконструкция» про проведення технічного обстеження конструкцій квартири № 20 у житловому будинку № 147 по вул. 50-річчя СРСР в м. Донецьку виконане перепланування не погіршило несучу здатність конструкцій будинку. Несучі конструкції квартири не порушені. Квартира № 20 відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки». Зазначена квартира придатна для подальшої експлуатації.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.                                        

Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки зроблене позивачкою перепланування не порушує санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку.

В зв'язку з чим суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 право власності на переобладнану двокімнатну квартиру, із зменшенням житлової площі на 14,90 кв.м., розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСРАДРЕСА_1.

Приймаючи вказане рішення, суд виходить із положень статті 383 Цивільного Кодексу України, яка передбачає, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Судом не встановлено будь-яких порушень з боку ОСОБА_1 прав співвласників житлового будинку № 147 по вул. 50-річчя СРСР в м. Донецьку.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мир-33» про визнання права власності на перебудоване житлове приміщення.

На підставі ст. ст. 15, 16, 316, 317, 328, 331, 383, 392 ЦК України та керуючись ст. ст. 5, 60, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Мир-33» про визнання права власності на перебудоване житлове приміщення - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на переобладнану двокімнатну квартиру, із зменшенням житлової площі на 14,90 кв.м., розташовану за адресою: м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСРАДРЕСА_1.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м.Донецька до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної  сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя Ворошиловського

районного суду м. Донецька                                                                                       В.П. Цукуров