Копія

Справа № 2- 412-11

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 травня 2011 року                                                                       м. Умань

   Уманський  міськрайонний суд  Черкаської області в складі:

                     головуючого-судді    Резнік Ю.В.

                    при секретарі              Шевчук В.П.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Умань справу за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ «Айова»про визнання договору оренди землі недійсним, ОСОБА_2 до ТОВ «Айова»про визнання договору оренди землі недійсним, ОСОБА_3 до ТОВ «Айова»про визнання договору оренди землі недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі  в січні 2011 року звернулися до суду з позовами в яких відповідачем вказане  ТОВ «Айова»і просили суд  визнати недійсними договори оренди земельних ділянок і стягнути  судові втирати. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що вони з відповідачем  не укладали договорів оренди земельних ділянок, оскільки  12.12.2005 року вони добровільно  передали свої земельні ділянки в оренду  СТОВ «Колос»строком на 5 років і протягом цих років вони отримували орендну плату в господарстві. Лише в 2010 році, після закінчення дії укладених договорів оренди з СТОВ «Колос»вони дізналися, що розмір орендної плати в сусідніх господарствах 3% і звернулися в сільську раду. Так як  в селі контори господарства не має.  Там їм пояснили уже декілька років існує новий орендар –ТОВ «Айова», який поля не обробляє і орендну плату 3% платити відмовляється. Без участі багатьох орендодавців – односельчан були укладені з ТОВ «Айова»нові договори оренди строком на 10 років, але люди про знали про це і договорів оренди землі з ТОВ «Айова» не підписували.  Позивачі вказували в позовних заявах, що вони договори оренди землі з ТОВ «Айова»не підписували та в центр ДЗК для його реєстрації не зверталися. Оскільки підпис позивачі на відповідних договорах оренди і не ставили і не має акту-приймання передачі земельної ділянки по цих договорах, то позивачі вважають, що особа, яка підписала від їх імені відповідні договори,  ( оскаржувані правочини) –не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності і їх волевиявлення, як учасника правочину, не було вільним і не відповідало їх внутрішній волі, що є прямою підставою для визнання  оскаржуваного правочину –недійсним.

09 березня 2011 року цивільні справи за позовами  ОСОБА_1 до ТОВ «Айова»про визнання договору оренди землі недійсним, ОСОБА_2 до ТОВ «Айова»про визнання договору оренди землі недійсним, ОСОБА_3 до ТОВ «Айова»про визнання договору оренди землі недійсним, відповідно до ухвали суду були об’єднані в одне провадження з присвоєнням реєстраційного № 2-412-11.

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_4, заявлені ними  позови підтримав, посилаючись на викладені в них обставини.

Представник відповідача по дорученню ОСОБА_5 в судовому засіданні позови не визнав і вказував на наявність підстав для відмови  у задоволенні позовів, заявлених позивачами.

З договорів оренди землі  вбачається, що вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації і  вони усі  є тотожними за змістом. Орендна плата врегульована  окремим розділом в договорі оренди, що має тотожну назву. Згідно з умовами цього розділу:

п. 9 договору оренди землі  - орендна плата 1.5%  від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки становить 543, 98 грн. і  вноситься орендарем у формі та розмірі ( за вибором орендодавця);

п. 10 договору оренди землі –обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції;

п.11 договору оренди землі  –орендна плата вноситься в строки –1- 31 серпня, а остаточний розрахунок до 31 грудня поточного року;

п.12 договору  оренди землі –передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами;

п.13 договору оренди землі -  передбачає , що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом .

Аналогічні  умови зазначені в кожному з договорів.

Згідно висновку спеціаліста від 18.11.2010 року  -  підпис в графі «Орендодавець»в документі договір оренди землі від 02 червня 2006 року  між ТОВ «Айова»та ОСОБА_1, виконаний не гр.. ОСОБА_1, а іншою особою; -  підпис в графі «Орендодавець»в документі договір оренди землі від 02 червня 2006 року  між    ТОВ «Айова»та ОСОБА_2, виконаний не гр.. ОСОБА_2, а іншою особою.

Згідно висновку спеціаліста від 14.10..2010 року №14 –підпис в графі «Орендодавець» в документі договір оренди землі від 02 червня 2006 року між ТОВ «Айова»та гр.. ОСОБА_3, виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою.

 Відповідно до ст. 57 ч.. 1 ЦПК України – доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких  суд встановлює наявність або відсутність обставин що обґрунтовують вимоги і заперечення  сторін. При цьому ч. 2 ст. 57 ЦПК України  вказано, що ці дані встановлюються в т.ч.  -  на підставі висновків експертів. Згідно з вимогами ст. 66 ЦПК України висновок експерта –це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання задані судом. При цьому згідно з вимогами ст. 144 ЦПК України –експертиза призначається судом ( ухвалою суду). Питання призначення експертизи в суді представником позивачів та позивачами не піднімалось і зазначеного клопотання перед судом вони ( їх представник)  не піднімали.  

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про оренду землі” -відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України,  цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі згідно зі статтею 13 Закону України “Про оренду землі" —це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В силу статей 18, 20 цього закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.

Згідно з положеннями ст. 6 ЗУ „ Про оренду землі” - орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України , Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 15 „ Умови договору оренди землі” ЗУ „ Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є:

об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об’єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін;

умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з положеннями ст. 17 ” Передача об’єкта оренди” ЗУ „Про оренду землі”: „Передача об’єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі”

Відповідно до ст. 18 ЗУ „Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з положеннями ст.19 ЗУ „ Про оренду землі” строк дії строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

          Відповідно до ст. 21 ЗУ „ Про оренду землі”:

          „Орендна плата за землю —це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

          Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України “Про плату за землю”.

          Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди...”.

          Згідно з вимогами ст.  22 „ Форма орендної плати” ЗУ „Про оренду землі”:

          „ ...Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

          Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

          Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.

          Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.”

          Відповідно до вимог  ч. 2 ст. 23 „ Зміна орендної плати” - орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до положень ч2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

ОСОБА_6 17 ЦК України  врегульовані правовідносини в яких, представник має право вчиняти правочини від імені іншої особи, яку він представляє в межах наданих йому (представнику) повноважень.

Згідно з положеннями ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є не додержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені в частинами 1-3 , 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Тобто в т.ч.  підставою недійсності правочину є відсутність волевиявлення учасника правочину, яке повинно бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до  вимог ч. 3 ст. 10, ч. ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На позивача покладений обов’язок довести в суді ті обставини,  що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і відповідно, що  є підстави  до застосування до спірних правовідносин  відповідних  положень цивільного законодавства України.

Тобто, відповідно до вимог  ст. 10 ЦПК України  - позивачі повинні були  довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ними обставини. Однак таких доказів вони не надали і не ставили питання в судовому засіданні про їх витребування.

Таким чином, при викладених обставинах, у зв’язку з тим, що позивачі не  довели тих обставин, на які він посилаються в своїх позовних заявах –їх позови  не підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 11, 15, 202, 203, 204, 205, 210, 215, 216, 629, 638 ЦК України, Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212, 214, 215  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних  вимог  ОСОБА_1 до ТОВ «Айова»про визнання договору оренди землі недійсним, ОСОБА_2 до ТОВ «Айова»про визнання договору оренди землі недійсним, ОСОБА_3 до ТОВ «Айова»про визнання договору оренди землі недійсним, -  відмовити .

Рішення набирає чинності після закінчення строку подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до  Апеляційного суду Черкаської області  через суд першої інстанції протягом 10 днів з моменту його проголошення.

          Суддя           підпис          ОСОБА_7

З оригіналом вірно:

Суддя:                                         Секретар: