УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа    22-ц/0690/1098/11  

Категорія 45

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

                                      головуючого – судді Гансецької І.А.          

                                                          суддів: Широкової Л.В.,Кочетова Л.Г.

                                                          при секретарі Сапінській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1  на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 08.07.2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

              В жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі до 05.12.1994 року. Від шлюбу має повнолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 Сторони проживають окремо. Син проживає з позивачкою і перебуває на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку відмовляється надавати матеріальну допомогу на утримання дитини. Просила стягувати з відповідача щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини від пенсії на утримання повнолітнього сина на час його навчання.

У травні 2010 року позивач змінила позовні вимоги і просила стягувати щомісячно аліменти на утримання повнолітнього непрацездатного сина в розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача, оскільки син є інвалідом 2 групи по патології опорно-рухового апарату та органів зору і її  коштів не вистачає на його утримання та лікування.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 08.07.2010 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 06.10.2009 по 25.06.2010 року. Рішення допущено до негайного виконання в межах платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, а також неповноту встановлення всіх обставин справи, просить рішення сасувати та постановити нове рішення про задоволення її вимог. Зазначає,що в ході судового розгляду вона змінила позовні вимоги і просила стягувати кошти на утримання повнолітньої хворої дитини.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

              Ухвалюючи рішення про задоволення позову і стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, починаючи з 06.10.2009 по 25.06.2010 року, суд першої інстанції  не прийняв до уваги, що 25.05.2010 року позивач змінила позовні вимоги і просила стягнути аліменти на повнолітню непрацездатну дитину. Ці позовні вимоги судом не вирішені.

Згідно вимог ч.2 ст.31 ЦПК України позивач має право змінити підставу позову. Ці дії позивача обов»язкові для суду, тому що підставу та предмет позову визначає виключно позивач.

Відповідно до вимог  ст.198 Сімейного Кодексу України батьки зобов»язані утримувати своїх повнолітніх  непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

За змістом ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При призначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання і другим з батьків.

Встановлено, що сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який має другу групу інвалідності з дитинства по патології опорно-рухового апарату та органів зору, що підтверджується копією виписки із акта огляду МСЕК від 21.08.2009 року  (а.с.120)  і є непрацездатним в розумінні Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування». Проживає разом з матір»ю, яка про нього піклується.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 потребує лікування, в тому числі оперативного. Як інвалід з дитинства отримує державну соціальну допомогу в розмірі 706,00грн., за даними на травень 2010 року. Позивач, ОСОБА_1, також є інвалідом другої групи загального захворювання, отримує пенсію в розмірі 1068,13 грн., за даними на травень 2010 року.

ОСОБА_2 є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації. Отримує  пенсію в розмірі 13928,24 руб., за даними на липень 2010 року, що за офіційним курсом НБУ становить близько 3000,00 грн.

Відповідач заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що є пенсіонером та має на утриманні дружину і дитину, тому не може надавати повнолітньому сину матеріальну допомогу.

Разом з тим, відповідач не надав суду доказів того, що дружина та її дочка перебувають на його утриманні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, а відповідач може її йому надавати.

Разом з тим, колегія суддів визначає розмір аліментів на утримання сина в 1/6 частини всіх видів доходу відповідача, враховуючи отримання ОСОБА_3 державної соціальної допомоги та обов»язку надання матеріальної допомоги другим з батьків.

Згідно вимог ст.191 СК України аліменти присуджуються з дня пред»явлення позову. За минулий час аліменти можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв»язку з ухиленням останнього від їх сплати. Таких доказів позивач суду не надала, тому аліменти присуджуються з 06.10.2009 року, дати подачі позову до суду.

Вимоги про стягнення аліментів з 31 липня 2009 року є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

  Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

                  вирішила:

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.

           Скасувати рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 08.07.2010 року.

           Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

           Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м.Житомира, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1  в розмірі 1/6 частини всіх видів доходу, починаючи з 06.10.2009 року.

           Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51,00 грн. судового збору та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн. на користь ТУ ДСА в Житомирській області.

           Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

 Головуючий:                                        Судді: