УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа    22-ц/0690/1210/11  

Категорія 1

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 квітня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Гансецької І.А.          

                                                          суддів: Микитюк О.Ю.,Євстаф’євої Т.А.

                                                          при секретарі Сапінській Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Олевського відділення Житомирської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Олевського районного суду Житомирської області від 01.03.2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

              В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в обгрунтування якого зазначила, що 08.08.2007 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було укладено кредитний договір. В забезпечення кредитного договору Банком 10.08.2007 року укладено договір іпотеки з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, згідно якого в іпотеку передано будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_1. З початку 2010 року відповідач ОСОБА_3 не виконував належним чином зобов’язання по кредитному договору в результаті чого утворився борг в сумі 118827,90 грн.

              18.06.2010 року нею укладено з Банком договір про відступлення права вимоги і направлено відповідачу ОСОБА_3 повідомлення про сплату коштів, відповідно до кредитного договору, яке останній проігнорував.

              Просила визнати за нею право власності на жилий будинок з усіма надвірними будівлями та земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

              Рішенням Олевського районного суду Житомирської області позов задоволено.

              В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.  Зазначає, що суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосувати процедуру продажу відповідно до ст.38 Закону «Про іпотеку». Визнання та реєстрація права власності за іпотекодержателем на нерухоме майно, що є предметом іпотеки на підставі рішення суду законом не передбачено.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах

доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи   рішення   про   задоволення    позову   суд    першої   інстанції   дійшов                                          

помилкового висновку про те, що позивач має право задовольнити свої вимоги щодо повернення боргу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку» в судовому порядку.             

Так, за змістом ст. 33 зазначеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання  боржником основного зобов’язання  іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до вимог ст.37 Закону України «Про іпотеку» здійснюється в межах позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя ( ст.36 Закону). Такий договір може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Визнання права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки в судовому порядку Законом України  «Про іпотеку»  не передбачено.

              За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

  Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

                  в и р і ш и л а:

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_3 задовольнити.

           Скасувати рішення Олевського районного суду Житомирської області від 01.03.2011 року.

           Ухвалити нове рішення.

           Відмовити     ОСОБА_1 в задоволенні позову до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Олевського відділення Житомирської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на будинок з надвірними будівлями та земельною ділянкою по АДРЕСА_1.

.

           Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                                      Судді: