Справа № 2-300/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

11 травня 2011 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді                      Бондарчук Г.  Д

при секретарі                              Ференц  Я.  З.,

за участю позивача:                                                     ОСОБА_1

представника позивача:                                              ОСОБА_2

відповідача:                                                                  ОСОБА_3

представника третьої особи:                                      Муравик А.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області  про відібрання малолітньої дитини, -  

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1  звернувся з позовною заявою в суд в якій  вказав, що  31 січня  2009 року  зареєстрував шлюб з донькою відповідачки - ОСОБА_5.,  від вказаного шлюбу народився син - ОСОБА_9,  ІНФОРМАЦІЯ_1. Після народження сина їхня сім'я стала мешкати  за адресою проживання відповідачки  АДРЕСА_1 Дніпропетровської області.

      В першій декаді листопада 2009 року позивач вимушений був залишиту свою родину, оскільки дружина почала йому зраджувати з ОСОБА_7,  заявивши, що має намір проживати з останнім в цивільному шлюбі.

          ІНФОРМАЦІЯ_4 року  ОСОБА_5  померла, малолітній син ОСОБА_9, після смерті матері  залишився проживати  у відповідачки  - ОСОБА_3  в АДРЕСА_1

          20 грудня 2010 року позивач звернувся до Служби у справах дітей Криворізького району, з питанням щодо повернення йому на виховання малолітнього сина, отримавши відповідь про те, що  причин які б унеможливлювали повернення дитини - немає.

          Відповідачка створює  конфлікти, чинить сварки, проте дитину  в добровільному порядку не відає на  виховання батькові.

          Оскільки, позивач  є батьком малолітньої дитини ОСОБА_9, якого наданий час без будь-яких законних підстав та без його дозволу, утримує у себе відповідач - ОСОБА_3, мешкаюча за адресою: АДРЕСА_1. вимушений звернутися до суду з питанням про відібрання малолітньої дитини.

          В судовому засіданні позивач та його представник  свої вимоги  підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, посилаючись на те, що до дня розгляду справи в суді  відповідачка  в добровільному порядку  дитину не повернула.

          Відповідачка   позовні вимоги позивача не визнала, в задоволені позову просила

відмовити,  пояснюючи це тим, що вона здійснює належний догляд за онуком, в її будинку створено всі умови для виховання та утримання малолітнього ОСОБА_9, який

повністю забезпечений продуктами харчування та одягом. А тому, вважає, що підстав  у позивача для відібрання від неї дитини немає,  місце проживання дитни  враховуючи  її малолітній вік відповідає інтересам  дитини, а вказані позовні вимоги   заявлені  позивачем безпідставно.

          Представник Служби у справах дітей Криворізької райдержадміністрації позовні вимоги позивача  підтримав у повному обсягу та не заперечував проти їх задоволення.

          Представник третьої особи – Орган опіки і піклування  Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи є їх письмова заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги позивача визнали та не заперечували проти їх задоволення (а.с. 29).

          Суд вважає за  можливе справу розглянути  у відсутності представника органу опіки і піклування.

          Вислухавши пояснення сторін, думку представника Служби у справах дітей Криворізької райдержадміністрації, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            задоволенню з наступних законних підстав.

            Як встановлено в судовому засіданні,  31.01.2009 року  в виконавчому комітеті Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, про що свідчить актовий запис № 1. Після укладення шлюбу  остання   взяла  прізвище чоловіка – «ОСОБА_5»   (а.с. 11).

          Від вказаного шлюбу  16 червня 2009 року народився син ОСОБА_9, батьками якого  в свідоцтві про народження  записані  ОСОБА_1 і ОСОБА_5 (а.с.9).

          ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_5  померла, про що свідчить свідоцтво про її смерть серії НОМЕР_1 (а.с 12).

            ОСОБА_9, після смерті матері залишився проживати у відповідачки  - ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1, про що свідчить довідка Орджонікідзенської сільської ради № 1221 від  23.12.2010 року  (а.с. 15)

            20 грудня 2010 року позивач вимушений був звернутися до Служби у справах дітей Криворізького району з питанням щодо повернення йому  малолітнього сина на виховання. Службою у справах дітей встановлено, що причин, які б унеможливлювали повернення дитини до батька - немає. В зв'язку з чим позивачу рекомендовано  задля законності проведення процедури повернення дитини з сім'ї гр. ОСОБА_3 на його виховання звернутися до виконкому Орджонікідзенської сільської ради для складання акту про передачу ОСОБА_9 батькові.

            21          січня 2011 року позивач разом з депутатами Орджонікідзевської сільської  ради ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, приїхав до ОСОБА_3, для передачі йому на виховання малолітнього сина та
складання відповідного акту передачі. Однак, відповідач вислухавши зачитане їй депутатом ОСОБА_11, рішення служби у справах дітей, та роз'яснень ст.ст. 151,163 Сімейного кодексу України, в категоричній формі відмовилась віддати онука батькові, про що свідчить акт складений депутатами Орджонікідзенської сільської ради  21.01.2011 року (а.с.13).

            ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно,  проживає зі своїми батьками,  в селі  є поважаємою людиною, допомогає рідним, скарг від сусідів немає, що підтверджується характеристикою  наданою головою Новоіванівського квартального комітету від 05.03.2011 року (а.с. 22).

            Згідно характеристики наданою Орджонікідзенською сільською радою ОСОБА_3, за час проживання на території сільськьої ради зарекомендувала себе з позитивної строни, характер спокійний, не конфліктна, працює робочою охорони механічного току в СФГ ім. Т.Г. Шевченка, на даний час знаходиться у відпустці без збереження заробітної плати по догляду за онуком

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 23)

            Відповідно до акту обстеження санітарно - технічного стану будинку за адресою місця проживання позивача в АДРЕСА_2 житлові умови проживання позивача задовільні, будинок в селі відноситься до зразкового (а.с. 21).

            На підставі  акту обстеження матеріально - побутових умов сім'ї ОСОБА_3, умови проживання останньої задовільні (а.с. 24).

           Таким чином, встановлено, що і позивач, і відповідачка можуть забезпечити дитину всіма необхідними умовами для проживання.

            Висновком опікунської ради Орджонікідзенської сільської ради  № 2  від  18.03.2011 року прийнято рішення про доцільність відібрання малолітнього ОСОБА_9  у його бабусі  ОСОБА_3  (а.с. 25).  

            Відповідачка зазначила в судовому засіданні, що позивач зловживає спиртними напоями, в підтвердження вказаної обставини  надала суду наказ про позбавлення його преміювання за вересень 2009 року,  які  суд не може прийняти до уваги, оскільки повідомлені як  поодинокі випадки, які мали місце понад 2 року  тому, а перебування позивача 16.09.2009 року  в стані алкогольного спяніння, не можна вважати зловживанням, так як будь-яких рішень щодо притягнення позивача  до відповідальності за ст.ст. 178,184 КУпАП не приймалося.      

             Допитані в судовому засідані свідки характеризували позивача як батька малолітнього ОСОБА_9 з позитивної сторони, котрий прагне спілкуванню зі своєю  дитиною, має  бажання виховувати дитину особисто та забезпечувати його всім необхідним.

             У  ч.2 статті 1 Європейської конвенції про здійснення прав дітей записано :« предметом цієї Конвенції є підтримка – у найвищих інтересах дітей – їхніх прав …».

             Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедури, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.   

            У принципі 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року,  проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю, батьком.

           Згідно з ч.7 та 8 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.   

            Відповідно із ст.163 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду. Суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

             Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачка не надала суду будь-яких доказів, які б компрометували позивача та свідчили б про неможливість та неспроможність батька створити необхідних  умов для виховання сина, квім того  в судовому засіданні не наведені обставини, які б перешкоджали позивачу виховувати рідного сина.

  Не ставлячи під сумнів права та обов’язки батька та його бажання виховувати дитину особисто і те, що дитина потребує батьківської  ласки та турботи, зважаючи на вищенаведене та приймаючи до уваги конкретні обставини справи, вік дитини, суд визнає, що в найвищих інтересах дитини буде не розлучати малолітнього ОСОБА_9 з рідним батьком, тому суд вважає за необхідне відібрати малолітню дитину ОСОБА_9, якого утримує у себе ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та передати його батькові ОСОБА_1,  який мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

             На підставі ст.ст. 163, 170 СК України, керуючись ст .ст. 10, 60, 88, 214, 215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Криворізької районної державної адміністрації в Дніпропетровській області, Орган опіки та піклування Орджонікідзенської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області  про відібрання малолітньої дитини, - задовольнити.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, якого утримує у себе ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та передати його батькові ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:Г. Д. Бондарчук