Справа № 2-а-845/2011 р.

                                                                 П О С Т А Н О В А

                                                                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 травня 2011  року            Жидачівський районний суд Львівської області  

в складі: головуючої- судді              ОСОБА_1

               при секретарі                    Стасів С.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Жидачеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Жидачівському районі про визнання дій неправомірними та зобов»язання нарахувати і виплатити державну та додаткову пенсії згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,-   

в с т а н о в и в:

        Керуючись ст.ст.3, 19, 22, 92 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від  9 липня 2007 року за № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”,   ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 18, 21, 69, 71, 86, 99,100, 159, 160, 162, 163 КАС України, суд,-

  П о с т а н о в и в:   

          Позовні вимоги  ОСОБА_2 задовольнити частково.

           Визнати протиправними дії   управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії  відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 08 жовтня 2010 р. по 08 квітня 2011 року.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду 3-ої групи згідно зі ст.54 Закону України    “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити п'ятдесят процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, за виключенням суми фактично проведених виплат за період з  08 жовтня 2010  року по 08 квітня 2011 року включно. 

         В інших вимогах відмовити.

         Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом  десяти  днів  з  дня  оголошення  постанови до  Львівського апеляційного адміністративного суду через Жидачівський районний суд.  

Головуюча - суддя:

                                                                Примітка: постанова в одному примірнику виготовлена в нарадчій кімнаті

          Справа № 2-а-845/2011 р.

                                                                 П О С Т А Н О В А

                                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 травня 2011 року                             Жидачівський районний суд Львівської області  

в складі: головуючої-судді              ОСОБА_1

                 при секретарі                  Стасів С.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Жидачеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у  Жидачівському районі про визнання відмови у призначенні пенсії відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними та зобов»язання нарахувати та виплатити державну та додаткову пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,-   

в с т а н о в и в:

       Позивач 08 квітня 2011 року звернувся до суду із даним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є інвалідом 3 групи, потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у  Жидачівському районі та отримує пенсію по інвалідності і має право на отримання пенсії відповідно до  ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    На його звернення до відповідача із заявою про призначення основного розміру пенсії по інвалідності відповідно до ст. 54 та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, 09 березня 2011 року отримав відмову. Просить визнати дії Управління Пенсійного фонду України у  Жидачівському районі щодо відмови у призначенні пенсії відповідно до вимог Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірними, зобов»язати відповідача провести нарахування і виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 01 січня 2007 року.

    У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Представники відповідача позов не визнали та пояснили, що пенсійний фонд діє відповідно до вимог діючого законодавства і, що кошти державного бюджету на виплати, які вказані в позовній заяві, районним управлінням Пенсійного фонду не виділяються. Також зазначили, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду щодо заявлених вимог.

     Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню, виходячи з таких підстав:

  Ухвалою від 13 квітня  2011 року відкрито провадження по справі в межах строку звернення до адміністративного суду з  08 жовтня  2010 року.

   Позивач є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, що підтверджується  посвідченням серії А № 447086 та вкладкою до посвідчення № 628187 с, виданою Львівською обласною державною адміністрацією 08.07.2008 року та відповідно інвалідом 3-ої групи по захворюваннях, пов»язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно довідки МСЕК  серії ЛВА-1 № 321903.

      Нормами ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді:  а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

     Згідно ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу- 50 процентів мінімальної пенсії за віком. 

   Згідно з ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

     Отже, за таких обставин позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 6 мінімальних пенсій за віком, на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі   50 % мінімальної пенсії за віком.

    Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України.

   Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

    Із змісту ст. ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що при визначенні розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28

Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

   Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006 р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

      Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

     Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

      Оскільки пенсія позивачу має визначатися, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму,

перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

    Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.  

    Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.      При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

  Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту.  

    Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. 

    Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

       Згідно з ч. 4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість  якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.  

    Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював  правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, звуження змісту та обсягу їхніх прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від  9 липня 2007 року за № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008).  

         Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

        Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду  за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач про свої порушені права знав понад зазначений строк, оскільки отримував пенсію в меншому розмірі протягом тривалого часу, а до суду звернувся тільки 08.04.2011 року.

       Розглянувши адміністративний позов суд вважає, що його необхідно задовольнити в межах шестимісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто з 08 жовтня 2010  року по 08 квітня 2011 року. Поскільки має місце неправомірна бездіяльність у проведенні перерахунку та виплаті державної  пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідам третьої групи та щомісячної додаткової пенсії, права якого   поновити шляхом зобов»язання відповідача провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії згідно зі ст. 54 Закону "Про статус та соціальний захист громадян, які постаждали від Чорнобильської катастрофи", місячний розмір якої повинен становити 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі ст. 50 Закону, місячний розмір якої повинен становити 50 процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст. 28 Закону "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, за виключенням суми фактично проведених виплат.

        Керуючись ст.ст.3, 19, 22, 92 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 20 березня

2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від  9 липня 2007 року за № 6-рп/2007, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Законами України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 “Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 “Про застосування

Конституції України при здійсненні правосуддя”,   ст.ст.8, 9, 10, 11, 12, 18, 21, 69, 71, 86, 99,100, 159, 160, 162, 163 КАС України, суд,-

  П о с т а н о в и в:              

          Позовні вимоги  ОСОБА_2 задовольнити частково.

           Визнати протиправними дії   управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії  відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 08 жовтня 2010 р. по 08 квітня 2011 року.      

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в провести ОСОБА_2 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду 3-ої групи згідно зі ст.54 Закону України    “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити шість мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно зі ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити п'ятдесят процентів мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, розмір якої визначений у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, за виключенням суми фактично проведених виплат за період з  08 жовтня 2010  року по 08 квітня 2011 року включно. 

        В інших вимогах відмовити.

        Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом  десяти  днів  з  дня  оголошення  постанови  до  Львівського апеляційного адміністративного суду через Жидачівський районний суд.  

Головуюча- суддя:      підпис

Суддя Жидачівського районного  суду                                                                                        Галій О.Й.

                                               Примітка: оригінал постанови  знаходиться в матеріалах  справи № 2-а-845/2011р.