Судове рішення #1528334

                                               Справа № 1-131/2007 p.

ВИРОК

 Іменем України

31 травня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого:                                               Сливи Ю.М.

при секретарі,                                                          Брайченко О.О.,

з участю прокурора                                                 Галущенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпіні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки

смт.  Гостомель Київської області,  українки,  громадянки України,     з

середньою освітою, незаміжньої, непрацюючої, яка мешкає за адресою:

АДРЕСА_1, раніше судимої:

вироком Ірпінського міського суду Київської області від 31.08.1999

року за ст. 81 ч. З КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою

на 2 роки;

вироком Ірпінського міського суду Київської області від 13.03.2001 року за ст.ст. 212,43 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ст. 185 ч. 2 КК України,

встановив:

На початку вересня 2006 року, ОСОБА_1, близько 11.00 год. (точний час слідством не встановлено), маючи на меті таємне викрадення чужого майна та реалізуючі свій злочинний намір, прибула до подвір'я домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_3, де реалізуючі свій злочинний намір, через незачинені ворота, потрапила на територію вказаного подвір'я, звідки таємно викрала двух-колісний металевий візок вартістю 750 грн., який належить ОСОБА_3, з викраденим візком з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на свій власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на вищевказану суму 750 гривень.

Крім цього, на початку вересня 2006 року, близько 12.00 год. (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_1 повторно, маючи на меті таємне викрадення чужого майна та реалізуючі свій злочинний намір, вступила в злочинну змову з ОСОБА_2, після чого реалізуючі свій злочинний намір, прибули до домоволодіння АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_4, де шляхом вільного доступу через незачинені ворота з вищевказаного подвір'я, таємно викрали запчастини до автомобіля ЗІЛ-130, а саме: піддон вартістю 90 гривень, колісний диск вартістю 90 гривень, передній бампер вартістю 290 гривень, підкрилок вартістю 150 гривень, корзина щеплення вартістю 230 гривень, всього на загальну суму 850 гривень, які належать ОСОБА_4, з вищезазначеними викраденими запчастинами з місця вчинення злочину зникли, викраденим розпорядилися на свій власний розсуд, чим завдали потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди, на суму 850 гривень.

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 вину в скоєних злочинах визнала повністю та показала, що вона дійсно викрала візок, який знаходився на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_2. Коли вона з ОСОБА_2 проходили по вул. Ватутіна, побачили металобрухт та вирішили його викрасти і здати. Гроші хотіли використати на власні потреби. З цією метою вони загрузили на візок вказані у обвинувальному висновку речі, однак здати їх не успіли, оскільки з'явилась хазяйка речей з собакою та викликала міліцію. Щиро розкаявся у вчиненому та просить не позбавляти волі.

 

2

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину в скоєному злочині визнав повністю та показав, що він дійсно разом з ОСОБА_1 викрав з подвір'я на вул. Ватутіна у смт. Гостомель вказані у обвинувальному висновку металеві речі, оскільки хотіли здати їх на металобрухт. Однак здати їх не успіли, оскільки з'явилась хазяйка. Щиро розкаявся у вчиненому та просить не позбавляти волі.

У зв'язку із повним визнанням підсудними своєї вини в скоєних злочинах, визнанням кваліфікації своїх дій та доказів, зібраних органом досудового слідства, дослідження доказів було обмежене лише допитом підсудних.

Органом досудового слідства дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб; дії ОСОБА_2 за ст. 185 ч. 2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи міру покарання підсудним суд враховує, що вони скоїли злочини, які відносяться до категорії середньої тяжкості.

Як особа підсудний ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Як особа підсудна ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудних суд знаходить: щире каяття в скоєнні злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних суд по справі не знаходить.

При обранні міри покарання суд, враховуючи тяжкість скоєного підсудними злочину, дані про їх особу, а також пом'якшуючу обставину, вважає, що їх виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі та звільнити від відбування покарання із випробуванням та із наданням іспитового строку.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд, -

засудив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнати винними у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України і призначити їм покарання по цій статті у вигляді З (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання із випробуванням, встановивши їм іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_2:

не   виїжджати   за  межі  України   на  постійне  місце   проживання   без  дозволу   органу кримінально-виконавчої системи;

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу до обрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши їх з-під варти в залі суду.

Речові докази по справі, а саме: двох-колісний візок, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3, залишити у її користуванні; запчастини від автомобіля ЗІЛ-130, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4, залишити у її користуванні.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб з моменту проголошення

Суддя              Ю.М. Слива

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація