Справа № 2-663/11

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2011 року

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді Янжули О.С.,

при секретарі  Щочка Н.В.,

за участю прокурора Каюка М.С.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дзябенко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м. Марганець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Марганецької міської ради про визнання материнства,

в с т а н о в и в:

14 квітня 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до Органу опіки та піклування Марганецької міської ради про визнання материнства, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в неї народилася дитина ОСОБА_3. Запис про батьків дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто на підставі рішення органу опіки та піклування. Підтвердженням вимог про визнання її материнства є медичне свідоцтво про народження від 17.03.2005 року, акт комісії від 17.03.2011 року, клопотання центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді від 10.03.2011 року. Просить суд встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Марганець Дніпропетровської області є матір’ю ОСОБА_3.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити зазначивши, що з серпня 2003 року вона проживала з ОСОБА_4 в м. Дніпропетровську за місцем його реєстрації. ІНФОРМАЦІЯ_3 року у них народилася дитина ОСОБА_3. Дитина народилася у пологовому будинку № 1 м. Дніпропетровська, недоношеною на терміні вагітності сім місяців. Дитина часто хворіла і вони разом знаходились на лікуванні у дитячій міській лікарні № 3 тому відкладали реєстрацію дитини в органах реєстрації актів цивільного стану. У 2006 році нею був загублений паспорт і їй відмовлено в видачі свідоцтва про народження дитини. У 2007 році в зв’язку з тим, що їх будинок було віднесено до зони будівництва, забудовник купив їм приватний будинок і вони зайнялись ремонтом та переїздом. На час ремонту та переїзду вони домовилися з матір’ю ОСОБА_1 про те, що дитина побуде у неї кілька тижнів. Виявилося, що мати переживала смерть своєї старшої доньки ОСОБА_5 і почала зловживати алкоголем. З розповідей сусідів її син опинився без нагляду і вони зателефонували в службу захисту прав дітей, яка забрала дитину. Коли ОСОБА_1 поїхала забирати свою дитину її попросили надати паспорт та свідоцтво про народження, яких вона на той час не мала (паспорт загублений, свідоцтво не видавалося). Поки вона отримувала новий паспорт дитину перевели в інтернат № 1 м. Кривого Рогу, в якому лікарями встановлено порушення слуху дитини. Тому коли керівництво інтернату порадило їм не поспішати з поверненням дитини, так як вони мають умови та великий досвід в реабілітації таких дітей, вони погодились з їх доводами, на умовах, що їм дозволять хоча б раз на місяць бачитися з дитиною. За цей час ОСОБА_1, ОСОБА_4. та ОСОБА_6 постійно навідували дитину в інтернаті, були на всіх святах, якщо не було карантину.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Прокурор у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог також не заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року в ОСОБА_1 народилася дитина ОСОБА_3 згідно медичного свідоцтва про народження № НОМЕР_1, від 17.03.2005 року. Дитина народилася у пологовому будинку № 1 м. Дніпропетровська, недоношеною на терміні вагітності сім місяців. Дитина часто хворіла і знаходилась на лікуванні у дитячій міській лікарні № 3 тому  реєстрацію дитини в органах реєстрації актів цивільного стану батьки відкладали. У 2006 році матір’ю був загублений паспорт і їй відмовлено в видачі свідоцтва про народження дитини. У 2007 році в зв’язку з тим, що будинок батьків було віднесено до зони будівництва, забудовник купив їм приватний будинок і вони зайнялись ремонтом та переїздом. На час ремонту та переїзду позивачка домовилися зі своєю матір’ю про те, що дитина побуде у неї кілька тижнів. Виявилося, що мати переживала смерть своєї старшої доньки ОСОБА_5 і почала зловживати алкоголем. Так її син опинився без нагляду і сусіди зателефонували в службу захисту прав дітей, яка забрала дитину. Коли ОСОБА_1 поїхала забирати свою дитину її попросили надати паспорт та свідоцтво про народження, яких вона на той час не мала (паспорт загублений, свідоцтво не видавалося). Поки вона отримувала новий паспорт дитину перевели в інтернат № 1 м. Кривого Рогу, в якому лікарями встановлено порушення слуху дитини. Тому коли керівництво інтернату порадило їм не поспішати з поверненням дитини, так як вони мають умови та великий досвід в реабілітації таких дітей, батьки дитини погодились з їх доводами, на умовах, що їм дозволять хоча б раз на місяць бачитися з дитиною.

Згідно акту затвердженого директором ОКЗО «Криворізького допоміжного дошкільного дитячого будинку № 1 від 17 березня 2011 року –батьки ОСОБА_3 щомісячно відвідують сина в дитячому будинку, цікавляться його здоров’ям, успіхами у навчанні. Часто телефонують вихователям та директору, цікавляться його емоційним станом.  

Також судом встановлено, що запис про батьків дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 Сімейного кодексу України, тобто на підставі рішення органу опіки та піклування, то батьками у свідоцтві про народження ОСОБА_3 Серія НОМЕР_2 від 21 вересня 2007 року були записані матір - ОСОБА_1, батько - ОСОБА_8, дата народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Дійсне прізвище ім’я та по батькові дитини –ОСОБА_1, дійсна дата народження дитини є –ІНФОРМАЦІЯ_3 року.  

Згідно ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

   Згідно ч.1 ст.128 Сімейного кодексу України  за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

   Згідно ч.2 ст.128 Сімейного кодексу України  підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

   Згідно ч.3 ст.128 Сімейного кодексу України  позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

   Згідно ст.134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.  

  Згідно ст.135 Сімейного кодексу України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

  У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина.

Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім'я, по батькові дитини і відомості про батьків.

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо визнання материнства ОСОБА_1 підлягають задоволенню.  

На підставі наведеного,  керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214, 367 ЦПК України, ст.ст. 2, 7, 15, 17-19, 128, 134, 135, 150 Сімейного кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Органу опіки та піклування Марганецької міської ради про визнання материнства задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                                                О.  С.  Янжула