Справа № 1-181/2007 p.
ВИРОК
Іменем України
04 червня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого: Кафтанова В.В.,
при секретарі: Макаренко Ю.В.,
з участю прокурора: Галущенка О.В.,
адвоката: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальну справу по
обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, військовозобов'язаного, до засудження проживав: АДРЕСА_1, раніше судимого, 17.02.2003 року Білоцерківським районним судом Київської області за ст.309 ч.2 КК України до 2 - х років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку -1 рік, 23.11.2005 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ст. 309 ч.І, КК України до 2 обмеження волі, відбував покарання в Ірпінському виправному центрі № 132,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 390 ч. 1 КК України ,-
встановив:
підсудний ОСОБА_2 відбуваючи покарання в Ірпінському виправному центрі № 132, розташованому по вул. Залізничній № 1 в смт. Коцюбинське Київської області, за вироком від 23.11.2005 року Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ст. 309 ч.І КК України до 2 р. обмеження волі на шлях виправлення не став і знову вчинив умисний злочин.
ОСОБА_2 будучи ознайомлений з правилами відбування покарання у вигляді обмеження волі, правилами проживання та ігноруючи вимоги режиму утримання засуджених та розпорядження посадових осіб ІВЦ №132, вчинив злісне ухилення від робіт та встановлених правил проживання, за що неодноразово притягався до відповідальності, а саме:
- 22.06.2006 року ОСОБА_2 ухилився від роботи, чим допустив порушення
трудової дисципліни, за що 28.06.2006 року керівником установи йому оголошено
дисциплінарне стягнення у вигляді догани;
· 30.06.2006 року ухилився від роботи, чим допустив порушення трудової дисципліни, за що йому оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани;
· за систематичне ухилення від роботи, порушення режиму тримання ОСОБА_2 13.07.2006 року накладене дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДІЗО терміном на 5 діб;
08.08.2006 року ОСОБА_2 злісно ухилився від роботи, чим допустив порушення трудової дисципліни, за що 08.08.2006 року керівником установи йому оголошено дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДІЗО терміном на 5 діб;
· 10.09.2006 року ОСОБА_2 порушив правила протипожежної безпеки, чим порушив правила проживання, за що 14.09.2006 року йому накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани;
· 15.09.2006 року ОСОБА_2 ухилився від роботи, чим допустив порушення трудової дисципліни, за що 17.09.2006 року йому накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани;
- за систематичне ухилення від роботи, порушення режиму тримання ОСОБА_2
21.09.2006 року накладене дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДІЗО
терміном на 5 діб;
· 27.09.2006 року ОСОБА_2 затриманий з забороненим предметом - мобільним телефоном та ухилявся від робіт, чим порушив трудову дисципліну та правила проживання, за що накладене дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДІЗО терміном на 10 діб;
· 09.10.2006 року ОСОБА_2 затриманий в вечірній час на 5 - й забороненій дільниці периметру, чим порушив правила проживання, за що на нього накладене дисциплінарне стягнення у вигляді утримання в ДІЗО терміном на 10 діб;
- 11.12.2006 року ОСОБА_2 ухилився від роботи, чим допустив порушення трудової дисципліни, за що 17.12.2006 року йому накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани;
- 15.12.2006 року у ОСОБА_2 вилучено заборонений предмет - мобільним
телефоном, чим порушив режим проживання, за що 18.12.2006 року йому оголошене
дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани;
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєному злочині визнав повністю, підтвердив викладені обставини скоєння злочину, дав покази аналогічні обставинам викладеним в обвинувальному висновку. Підсудний окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію своїх дій, докази, на які посилався орган досудового слідства. В скоєному підсудний щиро розкаявся, просив суворо не карати.
В зв'язку із повним визнанням підсудним ОСОБА_2 своєї вини в скоєному злочині, визнання кваліфікації його дій та доказів, на які посилався орган досудового слідства, дослідження зібраних по справі доказів було обмежене допитом підсудного та вивченням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного.
Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ст. 390 ч. 1 КК України, оскільки він своїми умисними, протиправними діями, які виразились у злісному ухиленні від робіт та систематичному порушенні встановлених правил проживання, вчиненими особою засудженою до обмеження волі, вчинив злочин передбачений ст. 390 ч.І КК України. Суд вважає таку кваліфікацію правильною.
При обранні міри покарання, суд враховує характер і ступень суспільної небезпечності скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність підсудного, особу підсудного та те, що підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин, який відноситься до категорії середньої тяжкості.
Цивільний позов по справі не заявлений. Речові докази відсутні.
Як особа ОСОБА_2 по місцю відбування покарання характеризується негативно, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудного є щире каяття, визнання своєї вини.
Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного є рецидив злочинів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства не можливо, і тому підсудному слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі із відбуванням покарання у системі кримінально - виконавчих установ.
Враховуючи, що у підсудного має місце сукупність вироків, то суд призначає йому покарання за сукупністю вироків.
Запобіжний захід у відношенні підсудного суд залишити без змін - тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 323, 324,327 КПК України суд ,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст. 390 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком від 23.11.2005 року Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ст. 309 ч.І КК України за яким підсудного було засуджено до 2 р. обмеження волі, остаточну міру покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді 1 (одного) року 10 ( десяти) місяців позбавлення волі із відбуванням покарання в системі кримінально - виконавчих установ.
Термін відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, а саме з 13.02.2007 року.
Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 державного департаменту України з питань виконання покарань.
На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб із моменту проголошення вироку, а підсудним в той же термін з дня вручення йому копії вироку.
Суддя В.В. Кафтанов