№ 0827/2-а-799/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2011 р.                                                                      м. Запоріжжя  

Шевченківський районний суд в особі судді Дмитрюк О.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

          25.01.2011 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що з 01.01.2006 року він має право одержувати пенсію, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Посилаючись на те, що виплати пенсії проведені відповідачем у розмірі, меншому, ніж передбачено вище вказаним Законом, позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати йому недоплачені надбавки до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року і до часу ухвалення рішення.

Відповідач в установлений строк, передбачений ч. 3 ст. 183-2 КАС України, заперечень не надав. У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України, справа розглядається у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченою ч. 3 цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Судом винесено ухвалу про розгляд справи у скороченому провадженні.

          Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Позивач має статус «Дитини війни», що надає йому, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Відповідач повинен нарахувати йому та виплатити допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком до його пенсії.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за 6 місяців. Вимоги, які виходять за межі встановленого строку, задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача у своїх письмових запереченнях суду на постанову Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, п. 8 якої було визначено, що «дітям війни»підвищення проводиться в іншому, ніж передбачено це Законом, розмірі, суд вважає безпідставним, оскільки така постанова є підзаконним нормативним актом, а надання дітям війни соціальної підтримки є державною програмою соціальної допомоги, яка бере свій початок із вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які є чинними та домінуючими щодо підзаконних нормативних актів.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72, 99, 100-102, 158-163, 167, 183-2, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо непризначення, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 25 липня 2010 року по 14 лютого 2011 року.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці, яка була виплачена, за період з 25 липня 2010 року по 14 лютого 2011 року.

В іншій частині  позовних вимог –відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                О.В. Дмитрюк