Справа № 1-95 2009 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2009 р. Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого - судді Буждигана О.В. секретаря Ротерман В.Є.

з участю прокурора Сорочихіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, безпартійного, з освітою 9 класів, одруженого, не працює, раніше не судженого, громадянина України за ст. 185 ч. 1 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вчинив викрадення чужого майна (крадіжку). Він 15.04.2009 р. викрав мобільний телефон марки «Нокія» вартістю 1504 гривні який належав ОСОБА_2.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав. Пояснив, що 15.04.2009 р. він, його тесть ОСОБА_3 і ОСОБА_2 біля будинку фельдшерсько-акушерського пункту в с. Далешево розпивали горілку, яку купив ОСОБА_2 В процесі розпивання горілки він викрав мобільний телефон «Нокія Н 70» який лежав на землі біля ОСОБА_2 Пізніше телефон проміняв на телефон марки «Сіменс».

Його вина у вчиненні злочину доведена і такими доказами:

Поясненням потерпілого ОСОБА_2 стверджено, що він, ОСОБА_1 і його тесть ОСОБА_3 розпивали горілку біля будинку фельдшерсько-акушерського пункту в селі Далешево, були в нетверезому стані. Його мобільний телефон лежав на землі. Так як був в нетверезому стані, за нього забув. Дома зрозумів, що його викрав ОСОБА_1.

Зачитаними поясненнями свідка ОСОБА_3 стверджено, що він, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 15.04.2009 р. розпивали горілку біля будинку фельдшерсько-акушерського пункту в селі Далешево. На другий день його зять ОСОБА_1 йому сказав, що він у ОСОБА_2 викрав мобільний телефон.

Зачитаними поясненнями свідка ОСОБА_4 стверджено, що він в квітні 2009 р. обмінявся з ОСОБА_1 мобільними телефонами. Він

дав ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Сіменс», а останній дав йому мобільний телефон марки «Нокія».

Протоколом огляду місця події від 25.04.2009 року стверджено, що в ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон марки «Сіменс» якого він мав від ОСОБА_4

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена повністю. Він таємно викрав чуже майно і його дії за ст. 185 ч. 1 КК України кваліфіковані вірно.

При визначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував суспільну небезпеку злочину та обставини його вчинення. Так як вину визнав, розкаюється у вчиненому, до відповідальності притягається вперше, має позитивну характеристику з місця проживання, є працездатним слід визначити покарання у виді громадських робіт.

Цивільний позов в частині матеріального відшкодування слід задоволити повністю. Позивач проти цього не заперечує. В частині морального відшкодування позов слід задоволити частково в сумі 200 грн. Така сума буде відповідати тому моральному стражданню потерпілого якого він мав від викрадення в нього телефону.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 323-324 КПК України суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України і покарати громадськими роботами на строк 200 (двісті) годин.

Запобіжний захід залишити у виді знаходження на підписці про невиїзд з місця постійного проживання до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 1504 грн. матеріального відшкодування та 200 грн. морального відшкодування на користь ОСОБА_2.

Речовий доказ мобільний телефон марки «Сіменс С-72» який знаходиться на зберіганні в Городенківському РВ УМВС України повернути ОСОБА_1.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.