Справа №2-323/11                                                                            

                                                                                 ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

                                                                                 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

07 квітня 2011 року                                                                             Здолбунівський районний суд

                                                                                                                                 Рівненської області

в складі:  судді                                                                                                              Мичка І.М.

                при секретарі                                                                                                Сімонович С.О.

                за участю: позивачки                                                                                   ОСОБА_1                  

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача, вказуючи, що 12 липня 2002 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від даного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Обоє синів постійно проживають разом з позивачкою і перебувають на її утримані.

14 березня 2011 року вона звернулася в Здолбунівський районний суд із заявою про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження відповідно до п.3 ст.234, 235 ЦПК України, так як 17 квітня 2009 року Здолбунівським районним судом, ОСОБА_2 засуджений до 9 років позбавлення волі, за скоєння злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України /вбивство/ і в даний час відбуває міру покарання в виправній колонії МВК-91 смт. Макошино Менського району Чернігівської області.

Відповідач на протязі чотирьох років не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Інших дітей у відповідача немає. Добровільної згоди про сплату аліментів між ними не досягнуто. Позивачка в даний час не працює, а перебуває на обліку в Центрі зайнятості. Витрачає кошти на покупку дітям продуктів харчування, одягу, всього необхідного до школи, купує ліки, вітаміни, так як діти часто хворіють простудними захворюваннями, сплачує комунальні послуги. Їй одній матеріально тяжко утримувати двох дітей.

Відповідач працює робітником в швейному цеху у виправній колонії МВК-91 смт. Макошино Менського району Чернігівської області. Крім того, він має земельну ділянку розміром 0,40 га, яка розташована в с.Суйми Здолбунівського району Рівненської області, яку обробляють його батьки і мають з неї дохід. Тому відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей.

Просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 600 /шістсот/ гривень на обох дітей щомісячно до досягнення ними повноліття.

В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задовольнити.

Відповідач про розгляд справи був належним чином повідомлений, від нього повернулася розписка про вручення йому копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження та призначення справи. Жодних заперечень від нього не надходило.

Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню по слідуючих підставах.

Відповідно до матеріалів справи 12 липня 2002 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований в Півченській сільській раді Здолбунівського району Рівненської області, актовий запис №1. Від даного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 14 березня 2011 року позивачка звернулася в Здолбунівський районний суд із заявою про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження відповідно до п.3 ст.234, 235 ЦПК України, так як 17 квітня 2009 року Здолбунівським районним судом, ОСОБА_2 засуджений до 9 років позбавлення волі, за скоєння злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України /вбивство/ і в даний час відбуває міру покарання в виправній колонії МВК-91 смт. Макошино Менського району Чернігівської області.

Діти на даний час проживають з позивачкою і знаходяться повністю на її утриманню. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дітей. Позивачці важко одній утримувати двох дітей, так як вона в даний час не працює.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

       Відповідно до ст. 80 Сімейного кодексу України суд може вибрати один із способів визначення розміру аліментів за ініціативою однією із сторін.

Суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 600 /шістсот/ гривень, щомісячно починаючи від дня пред’явлення позову і до дня повноліття дітей.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 367 ЦПК України, на підставі ст.ст. 75-84, 180, 182, 184, 191, Сімейного кодексу України, суд

в и р і ш и в  :

                Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який в даний час відбуває міру покарання у виправній колонії МВК-91 смт. Макошино Менського району Чернігівської області, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі в розмірі  600 /шістсот/ гривень щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 14 березня 2011 року.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

              Стягнути з ОСОБА_2 державне мито в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня.

             Стягнути з ОСОБА_2 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

             Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

             Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

             У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя:                                                                                                                                                     І.М Мичка