Ленінський районний суд м.Полтави

Справа №  2-а-519/11

                                                            П О С Т А Н О В А

31.03.2011м. Полтава

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Кононенко С.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом    ОСОБА_1         до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві про визнання причин  пропущеного строку  для звернення до суду  поважними, поновлення пропущеного строку , про визнання  дій відповідача протиправними та  зобов»язання  суб»єкта владних повноважень  нарахувати і виплатити  недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року,-

В С Т А Н О В И В:

У січні   2011 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві, в якому просить  визнати причини  пропущення строку  для звернення до суду  поважними та  поновити пропущений  за поважних причин  строк для звернення  до суду за захистом  її права на  30% надбавки до пенсії з 01.07.2010 року, визнати  діяння (бездіяльність та відмову) відповідача  щодо  нарахування і виплати  їй  щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни (30% надбавки до пенсії) з 01.07.2010 року по теперішній час   протиправними,  зобов'язати відповідача протягом 5-ти календарних днів  з дня набрання  судовим рішенням  чинності нарахувати  та виплатити  у повному обсязі  їй, як дитині війни , недоплачену  щомісячну  державну соціальну  30% надбавку, що передбачена    ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей  війни» , а також нараховувати і виплачувати  30% надбавку  до пенсії, як дитині війни, у повному розмірі  в подальшому.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка послалася на те, що вона належить до соціальної категорії "Дитина війни" та  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01 липня 2010 року по 31 грудня  2010 року має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.  

Позивачка  ОСОБА_1  в своїй заяві просила справу розглядати у її відсутність.

Відповідач в судове засідання не з’явився , разом з тим, подав суду заперечення на позовну заяву, в яких просив справу розглядати у його відсутність та вказав, що позовні вимоги позивача є незаконними та такими, що не відповідають чинному законодавству, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

           Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус "Дитина війни", що також підтверджується пенсійним посвідченням № 113632 та довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради №05/5875 від 28.01.2011 року, відповідно до якої позивач включена до Єдиного реєстру осіб, які мають право на пільги по Ленінському району м. Полтави, та має статус дитина війни.

Враховуючи зазначений статус позивача, вона відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Із заперечень УПФУ Ленінського району в м. Полтаві  та  довідки УПФУ Ленінського району в м. Полтаві №1626/07-22 від 30.03.2011 року вбачається, що позивач перебуває на обліку  як отримувач пенсії, і з 22.05.2008 року їй відповідно до  постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 15.09.2009 року,  Закону України  « Про  Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін  до деяких законодавчих актів України»,  постанови  Кабінету Міністрів України "№ 530 від 28.05.2008 року виплачується надбавка «дітям війни» в таких розмірах:  з 01.01.2008 року  – 47,00 грн., з 01.04.2008 року – 48, 10 грн., з 22.05.2008 року  – 144, 30 грн., з 01.07. 2008 року  – 144, 60 грн., з 01.10. 2008 року -149,40 грн., з 01.07.2009 року    і по даний час – 49,80 грн.

Статтею 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 року, затверджено прожитковий мінімум на 2010 рік на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на один місяць у розмірі: з 1 січня 2010 року — 695 гривень, з 1 квітня 2010 — 706 гривень.

Згідно п. 1 розділу 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік», який набрав чинності 30 квітня 2010 року цей закон застосовується з 01 січня 2010 року.

Таким чином, за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року ( кінець періоду  заявлених позовних вимог) позивачу ОСОБА_1        повинна бути нарахована надбавка до пенсії, встановлена ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення або відмови в задоволенні позову.

                    Щодо доводів стосовно відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд зазначає наступне.

           Сторонами по справі не заперечується, що позивач, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

           За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

           З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, покладено на УПФУ в Ленінському районі м. Полтави, за місцем проживання позивача.

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне  право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз. 1 п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями  утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням – забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку  на центральний орган виконавчої влади – Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов’язань  перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.     

Обґрунтованими, на думку суду, є вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності УПФУ Ленінського району в м. Полтаві, по не виконанню в період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року приписів статті 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни", яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування на отримання  доплати до пенсії.

Що стосується строків звернення позивача до суду, то такий строк не пропущено, згідно ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.   

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.  28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ,  ст.ст. 6-14, 71, 94 ч.3, 159-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

    П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1      – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві щодо не виконання з  01.07.2010 року по 31.12.2010 року приписів статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Ленінського району в м. Полтаві нарахувати та сплатити  ОСОБА_1    доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за період з 01 липня  2010 року по 31 грудня  2010 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1    –відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави    ОСОБА_2