Справа № 2-82/11

Р І Ш Е Н Н Я                                     

                                                                              І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И   

           29 квітня 2011 року  Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:                                головуючої  -  судді Гордієць Л.В.,          

                       при секретарі Олійник Ю.М.,

з участю:  представника позивача –адвоката ОСОБА_1, представників  відповідача – ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, третьої особи –ОСОБА_4 розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовом  ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на ? частину спадкового нерухомого майна та про припинення права іншого спадкоємця на частку у спільному майні.

                                          В С Т А Н О В И В:   

В позові до суду позивач зазначив, що  10.05.2009 року померла його дружина ОСОБА_7, з якою він перебував вшлюбі з 01.11.1958 року.На день смерті остання була зареєстрована і постійно проживала разом з ним в с.Григорівка Ніжинського району по вул.Гагаріна, 27.

          Після смерті дружини залишився заповіт від 22.04.1995 року, посвідчений виконкомом Колісниківської сільської ради Ніжинського району за реєстровим №67 згідно якого вона заповідала все своє майно, що буде належати їй на день смерті і на що по закону матиме право, своїй дочці ОСОБА_6, крім літньої кухні і сарая 5х7 м, які заповідала сину ОСОБА_4.

          Хоча він і не зазначений в заповіті померлої дружини, але відповідно до вимог ст.1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту, тобто на ? частку майна дружини, оскільки є непрацездатною особою, йому виповнилось 96 років і він є інвалідом першої групи безстроково.

          Незважаючи на наявність заповіту вважає, що спадкування повинно відбуватись за законом.

          В заповіті дружини не зазначено адреси, за якою розташовані літня кухня та сарай, що заповідаються ОСОБА_4

          Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 30.06.2010 року встановлено факт, що в заповіті літня кухня під літерою Б та  сарай під літерами В та в загальною площею 33,5 кв.м.,  розташовані в с.Григорівка Ніжинського району по вул.Гагаріна, 27.Цим же рішенням ОСОБА_4 визначено додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_7

          21.07.2010 року ОСОБА_4 звернувся із заявою про прийняття спадщини до Ніжинської райдержнотконтори.

          Право власності на ? частку вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами зареєстровано за померлою спадкодавицею ОСОБА_7 вже після її смерті –23.12.2009 року.

          Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 09.09.2010 року, виданого КП “Ніжинське МБТІ” вказаний житловий будинок з  господарськими будівлями та спорудами  належить йому та його дружині на праві спільної часткової власності.

          Постановою державного нотаріуса Ніжинської райдержнотконтори ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вказане в заповіті майно, не є окремим об'єктом нерухомого майна, а являється приналежністю житлового будинку, та не є особистою власністю спадкодавця.

          Вважає, що заповіт є нікчемним, а тому спадкоємцями за законом є він та донька померлої ОСОБА_6, які прийняли спадщину після померлої, оскільки подали заяви в нотконтору про прийняття спадщини.

          Нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність всіх необхідних документів.Повторне звернення до нотаріуса не дало позитивних результатів, оскільки ОСОБА_6 відмовляється надати нотаріусу свідоцтво про право власності на ? частину спадкової нерухомості на ім'я спадкодавця ОСОБА_7

          Між ним та відповідачкою існує спір про право, щодо часток у спадковому майні та про поділ цього майна. Вважає, що він, як спадкоємець за законом першої черги має право на половину у спадковій ? частині   вказаного житлового будинку з  господарськими будівлями та спорудами, а відповідачка –на іншу половину, що відносно всього будинку складає по ? частині у кожного.

          З урахуванням того, що спірний будинок є однокімнатним, а він перебуває з відповідачкою в неприязних відносинах, між ними виникають спори щодо користування земельною ділянкою, вважає за необхідне припинити право відповідачки на належну їй ? частину спадкової нерухомості та визнати за ним право власності на належну їй з часу відкриття спадщини частку, стягнувши з нього на користь відповідачки дійсну вартість цієї ? частини.

          Зазначив, що відповідачка забезпечена іншою житловою площею, вона зареєстрована і постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1 і їй належить  на праві спільної часткової власності 1/3 частина вказаної квартири.

          В позові до суду просив визнати за ним право власності  на ? частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вулиці Гагаріна,б.27 в селі Григорівка Ніжинського району Чернігівської області, як на спадкове нерухоме майно, що залишилось після померлої 10.05.2009 року дружини ОСОБА_7 та припинити право ОСОБА_6 на ? частину спадкового нерухомого майна померлої 10.05.2009 року ОСОБА_7, що складається з ? частини  житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами по вулиці Гагаріна,б.27 в селі Григорівка Ніжинського району Чернігівської області визнавши за ним, ОСОБА_5 право власності на ? частину зазначеної нерухомості і стягнувши з нього на користь ОСОБА_6 дійсну вартість цієї частки.

          В суді представник позивача –адвокат ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги за обставин, викладених вище та просила вимоги позивача задовольнити. При цьому уточнила вимоги та просила стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 дійсну вартість ?  частки, а саме 19435 грн. 50 коп. Також  суду пояснила, що в заповіті померлої ОСОБА_7 зазначений син ОСОБА_4, але в дійсності останній був її пасинком. Відповідачка по відношенню до позивача не є його рідною донькою. На даний час між ними існують неприязні відносини, а тому виникає спір, щодо користування спадковим майном.

          Представник відповідачки - ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_6При житті його тещі ОСОБА_7 була домовленість між батьками та дітьми, що будинок після смерті батьків буде належати ОСОБА_6, а літня кухня та сарай буде належати ОСОБА_4, за бажанням останнього.

          Подружжя ОСОБА_4 спільних дітей не ОСОБА_6 була рідною  донькою ОСОБА_7, а ОСОБА_4 був рідним сином ОСОБА_5 Кожним із батьків дружини був складений заповіт, відповідно до якого будинок після їх смерті заповідався ОСОБА_6, а літня кухня та сарай ОСОБА_4 Коли останній одружився , то батьки купили йому будинок в м.Ніжині по вул.Піонерській, 42.

          Після смерті ОСОБА_7 позивач переїхав жити в м.Ніжин до сина ОСОБА_4 і з цього часу виникли неприязні відносини між сторонами по справі. ОСОБА_5 скасував заповіт, яким заповідав будинок ОСОБА_6

          Також пояснив, що тривалий час він та дружина мешкали в будинку батьків в с.Григорівка Ніжинського району. Коли захворіла теща  ОСОБА_7 він забрав  її жити до себе в квартиру в м.Ніжин, а тестя ОСОБА_5 забрав жити до себе ОСОБА_4

          Вважає, що будинком в с.Григорівка можливо користуватися і відповідачці, оскільки він має дві кімнати і підстав позбавляти права на спадковий будинок його дружину -відповідачку по справі не має.Просив в задоволенні позову відмовити.

          Представник відповідачки –адвокат ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що позовні вимоги грунтуються на хибному розумінні поняття в частині визнання заповіту нікчемним          При визначенні законності заповіту слід керуватися не загальними нормами права, а спеціальними нормами, які зазначені в ст.1257 ЦК України. Підстав щодо визнання заповіту нікчемним позивачем не зазначено.Тому, немає підстав позбавляти спадщини відповідачку.Він не погоджується з висновками експерта по проведеній по справі експертизі, оскільки не зрозуміло з яких міркувань виходив експерт визначаючи, що відповідачка має право на ?? частину спадкового будинку і при цьому позбавляється спадкового майна - літньої кухні та сараю 3-я особа по справі ОСОБА_4Також перед експертом не ставилося питання щодо можливості прибудови до будинку.

          Тому, вважає, що висновок експерта не можна використовувати як доказ.Даний позов безпідставно позбавляє права позивачку на спадщину за заповітом.

          Просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

          Третя особа по справі без самостійних вимог на стороні позивача –ОСОБА_4 в суді підтримав позовні вимоги позивача за обставин викладених вище та просив задовольнити позов.

          Також пояснив, що між ним та відповідачкою існують неприязні відносини. Тому він відмовляється від спадщини у вигляді літньої кухні та сараю та згоден, щоб позивач компенсував відповідачці вартість ? частини вартості спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами.

          На даний час його батько - позивач по справі проживає разом з ним в квартирі в м.Ніжині.

          Суд, вислухавши представників сторін, третю особу, вивчивши матеріали справи приходить до слідуючого висновку.

          З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі з 01.11.1958 року. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище “Марченко” (а.с.11).

          ОСОБА_7 померла 10.05.2009 року у віці 84 роки (а.с.12).                                    

          ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом першої групи безстроково і на час смерті дружини проживав в ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.9,10,14).

          Від шлюбу подружжя ОСОБА_5 спільних дітей не мали, що підтвердили учасники процесу.

          До шлюбу ОСОБА_8 мала доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка  09.08.1969 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2С.(а.с.36-38).

          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 є сином позивача ОСОБА_5

          Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП “Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради  ОСОБА_5 на праві  спільної часткової власності належить ? частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за №27 по вул.Гагаріна Ніжинського району Чернігівської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.01.2010 року, виданим виконкомом Колісниківської сільської ради Ніжинського району, а інша ? частка  вказаного житлового будинку на праві власності належить ОСОБА_7, що  підтверджується свідоцтвом про право власності від 23.12.2009 року, виданим виконкомом Колісниківської сільської ради Ніжинського району(а.с.25).

          Після смерті ОСОБА_7 залишився заповіт від 22.04.1995 року, посвідчений виконкомом Колісниківської сільської ради Ніжинського району за реєстровим №67. Згідно з цим заповітом вона заповідала все своє майно, що буде їй належати на день смерті і на що по закону матиме право своїй дочці ОСОБА_6, крім літньої кухні і сараю 5х7, які заповідала сину ОСОБА_4 Михайловичу.Цей заповіт “не відмінено і не перемінено” про що свідчить напис секретаря виконкому на заповіті (а.с.13).

          Після смерті ОСОБА_7 до Ніжинської райдержнотконтори із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом звернулись ОСОБА_6, ОСОБА_4 та із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернувся ОСОБА_5 (а.с.53-55).

          Відповідно до постанови державного нотаріуса  Ніжинської райдержнотконтори від 06.08.2010 року ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 Мотивов відмови є те, що літня кухня та сарай є не окремим об'єктом нерухомого майна та не є особистою власністю спадкодавця (а.с.18).

          Відповідно до постанови державного нотаріуса  Ніжинської райдержнотконтори від 27.08.2010 року ОСОБА_5 також відмовлено у  видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Мотивом відмови є те, що заявник не надав правовстановлюючих документів на ? частку житлового будинку, що входить до складу спадкового майна (а.с.20, 23).

          Відповідно до висновку експерта №С-268 судової будівельно-технічної експертизи від 17.03.2011 року дійсна вартість ? частки в домоволодінні №27 по вул.Гагаріна в с.Григорівка Ніжинського району Чернігівської області становить 19435,50 гривень.Експерт вважає, що виділення в натурі ? частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані по вул.Гагаріна, 27 в с.Григорівка Ніжинського району Чернігівської області, є неможливим (74-80).

          На час розгляду справи в суді позивач перерахував на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернігівській області вказану вище суму, що підтверджується квитанцією за №12/12 від 31.03.2011 року (а.с.95).

          Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

          Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

          За своєю юридичною природою заповіт є одностороннім правочином.

          В статті 1247 ЦК України викладені загальні вимоги до форми заповіту.

          Згідно до ч.1, ч.2 ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання  і має бути особисто підписаний заповідачем.

          Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст. 207 цього Кодексу.

          Згідно до ч.3 ст. 1247 ЦК України заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими,  службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

          Аналізуючи заповіт ОСОБА_7 (а.с.13) суд приходить до висновку, що він відповідає вимогам ст.1247 ЦК України,  так як складений у письмовій формі із зазначеннням місця та часу його складання –22.04.1995 року в 10 год. 40 хв. вдома у ОСОБА_7 за адресою: с.Григорівка, вул.Гагаріна, 27, Ніжинського району, підписаний особисто ОСОБА_7 та посвідчений секретарем виконкому Колісниківської сільської ради народних депутатів Ніжинського району Чернігівської області ОСОБА_9На заповіті зазначено, що він підписаний ОСОБА_7 в її присутності.Особу заповідача встановлено.Дієздатність перевірено.

          Зі  змісту заповіту ОСОБА_7 вбачається: “Все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день моєї смерті мені і на що по закону матиму право заповідаю своїй дочці ОСОБА_6, крім літньої кухні і сарая 5х7, які заповідаю сину ОСОБА_4”.

          Відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду від 30.06.2010 року встановлено факт, що в заповіті літня кухня під літерою Б та  сарай під літерами В та в загальною площею 33,5 кв.м.,  розташовані в с.Григорівка Ніжинського району по вул.Гагаріна, 27.Цим же рішенням ОСОБА_4 визначено додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після померлої ОСОБА_7

          Тобто заповіт, як правочин відповідає вимогам ст. 203 ЦК України.

          Також заповіт відповідає вимогам ст.541 ЦК України (в редакції 1963 року) який діяв на час складання заповіту.

          Відповідно до ч.1 ст. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним.

          Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

          Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що твердження позивача в позові до суду та його представника в суді, про те, що заповіт ОСОБА_7 є нікчемним не грунтуються на правових підставах, а тому відсутні правові підстави для спадкування після смерті ОСОБА_7 по закону.

          Доказів тому, що Ніжинська райдержнотконтора відмовила ОСОБА_6 у видачі свідоцтва про право на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_7 суду не надані. Також не надані суду докази про відмову  ОСОБА_4 від прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7

          На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обгрунтовані і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 213-215, 218  ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 1217, 1233, 1247, 1251, 1257  ЦК України,  суд,

                                           В И Р І Ш И В:

    В позові  ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності на ?? частину спадкового нерухомого майна та про припинення права іншого спадкоємця на частку у спільному майні, відмовити.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляцйного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя: