У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
17.05.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого – Дорчинець С.Г.,
суддів – Гошовського Г.М., Лізанця П.М.,
з участю прокурора – Сирохман Л.І.,
адвоката ОСОБА_1,
засудженого – ОСОБА_2,
потерпілого - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2010 року, яким засуджений
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, раніше несудимий, -
за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 2 – х років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
-періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_2 скасований і він звільнений з-під варти в залі суду.
Цивільний позов залишений без розгляду.
Речовий доказ – мобільний телефон «Соні Еріксон К 5501» - залишений власнику – потерпілому ОСОБА_3
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 29.05.2009 року приблизно в 19 год. разом з 2-ма невстановленими досудовим слідством особами, за попередньою змовою з ними, знаходячись в м. Ужгороді на вул.. Некрасова перед будинком № 6, із погрозою застосування фізичного насильства, відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Соні Еріксон» вартістю 560 грн. з електронною сім карткою оператора мобільного зв’язку «МТС» вартістю 15 грн. та належного потерпілому ОСОБА_3, причинивши йому матеріальну шкоду на загальну суму 575 грн.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 порушує питання про скасування вироку як незаконного з-за неправильної кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК України. Вважає, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 190 ч. 1 КК України та пом’якшити призначене покарання, врахувавши пом’якшуючі обставини, а саме: з’явлення із зізнанням, добровільне відшкодування завданого збитку.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, виклавши основні доводи апеляції, заслухавши апелянта – адвоката ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, міркування потерпілого ОСОБА_3, який вважає апеляцію адвоката підставною та такою, що підлягає до задоволення, міркування прокурора, який вважає, що вирок суду в частині доведеності вини ОСОБА_2, правильності кваліфікації його дій та призначення йому покарання є законним, обґрунтованим, а апеляція безпідставною, перевіривши справу в межах апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляція підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджена сукупністю зібраних у ході досудового слідства та перевірених у судовому засіданні доказів, зокрема його власним визнанням у тому, що раніше потерпілого не знав, що без погроз чи застосування фізичного під виглядом потреби подзвонити по телефону, заволодів мобільним телефоном неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 та втік разом з телефоном, який продала його знайома дівчина під ім’ям Елеонора за 350 гривень; потерпілий ОСОБА_3 підтвердив у судовому засіданні факт заволодіння ОСОБА_2 його мобільним телефоном. Крім того потерпілий підтвердив, що ОСОБА_2 був не сам, а з ним були ще 2 незнайомих йому хлопців. ОСОБА_2 і 2 незнайомих йому хлопців стали вимагати від нього мобільний телефон, який він відмовився віддати, але боячись, що останні можуть силою забрати телефон, вимушений був дати його ОСОБА_2. ОСОБА_2 і 2 незнайомців після цього разом втекли;
Свідок ОСОБА_5 повністю підтвердив показання потерпілого ОСОБА_3;
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що викрадений й ОСОБА_3 мобільний телефон був проданий у відділ по продажу мобільних телефонів в універмазі «Україна» на пл.. Кирила та Мефодія в м. Ужгороді, а потім куплений ОСОБА_6 за 480 грн.
При таких обставинах апеляційний суд приходить до переконання, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене групою осіб.
Однак ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні не знайшло свого факт вчинення злочину, поєднаний з насильством, яке не є небезпечне для життя чи здоров’я потерпілого, що є кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 186 КК України. Тому така ознака підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_2
Як вбачається з досліджених доказів по справі, доводи апелянта про те, що дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 190 КК України, як шахрайство, не заслуговують на увагу, оскільки спростовані вказаними у вироку доказами.
Покарання Дубу суд призначив відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання і обґрунтовано на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням. Підстав для пом’якшення призначеного покарання апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В :
апеляцію адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково:
вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.10.2010 року стосовно ОСОБА_2 змінити, виключивши з мотивувальної частини вироку посилання як на кваліфікуючу ознаку вчинення грабежу із погрозою застосування фізичного насильства.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: головуючий – Дорчинець С.Г.,
судді – Гошовський Г.М., Лізанець П.М.
Вірно:
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області С.Г. Дорчинець
Судді: