19 червня 2006 року                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2003 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. У позовній заяві вказувала, що за час перебування з відповідачем у шлюбі побудували житловий будинок у АДРЕСА_1. У ОСОБА_3 та ОСОБА_4 купили автомобіль “ІНФОРМАЦІЯ_1” та причіп “ІНФОРМАЦІЯ_2”, яким користуються по дорученню.

В порядку поділу спільного майна подружжя, просила виділити відповідачу придбане ними майно, стягнувши на її користь грошову компенсацію за 1/2 частини цього майна.

Рішенням Полтавського районного суду від 09 грудня 2003 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 6000 грн., що становить 1/2 спільно нажитого майна.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 22 квітня 2004 року рішення Полтавського районного суду від 09 грудня 2003 року скасовано. Справу направлено на новий судовий розгляд до того ж суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просяить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду Полтавської області, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувана ухвала Полтавського апеляційного суду від 22 квітня 2004 року постановлена з додержанням норм процесуального права. Доводи скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 22 квітня 2004 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.