справа № 1-17/11                                         Головуючий у 1 інстанції  Борнос а.В.

провадження № 11/0390/283/11                 Доповідач Хлапук Л.І.

ч.1 ст. 368  КК України                                                                                

                                                       У  Х  В  А  Л  А

                                              і м е н е м  У к р а ї н и

м. Луцьк                                                                               13 травня  2011 року

          Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді Хлапук Л.І.,

суддів Борсука П.П., Фідрі О.М.,  

при секретарі Лінік Т.В.,

з участю прокурора Плечій О.М.,  

захисника   ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи, на вирок Луцького міськрайонного суду  від 10 березня 2011 року, яким

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець сел. Торчин Луцького району Волинської області, українець, з вищою освітою, одружений, має на утриманні 3 дітей, житель АДРЕСА_1 не судимий, -

засуджений за ч. 1 ст. 168 КК України до штрафу в сумі 12750 грн. з позбавленням права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в навчальних закладах на 1 рік 6 місяців, за ч.1 ст. 366 КК України –до штрафу в сумі 2 тисячі грн. з позбавленням права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в навчальних закладах на 1 рік.

          На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом  поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 12750 грн. з позбавленням права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в навчальних закладах на 1 рік 6 місяців.

          Постановлено скасувати запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд.

          Стягнено з  ОСОБА_2 в користь держави 1108 грн.80 коп.

          Вироком вирішено долю речових доказів.

          Скасовано арешт, накладений на майно ОСОБА_2, та постановлено повернути йому 6700 грн., що знаходяться на депозиті прокуратури Волинської області.

          ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що, будучи службовою особою –директором Навчально-наукового центру післядипломної освіти ( ННЦПО), головою  відбіркової комісії за всіма спеціальностями даного центру та членом приймальної комісії Волинського національного університету (ВНУ), використовуючи  своє службове становище, 27 серпня 2010 року в фойє головного корпусу ВНУ в м. Луцьку домовився з ОСОБА_3 про   його зарахування в ННЦПО на денну форму навчання по спеціальності "Правознавство"  без подачі відповідної заяви, складання вступних випробувань і проходження співбесіди    за хабар в 500 доларів США.           А 2 вересня 2010 року між 15 год. 43 хв. і 15 год. 47  хв. в своєму службовому кабінеті, що на пр. Молоді, 8 –а  м. Луцька, отримав від ОСОБА_3 обумовлену суму, яка в  перерахунку на національну валюту України становила 3943 грн.05 коп.

          Для здійснення обумовленого вчинив службове підроблення, наказавши 27.08.2010 року технічному секретарю приймальної комісії ННЦПО ОСОБА_4 прийняти заяву від імені ОСОБА_3, яку подасть інша особа, про допуск замість заочної на денну форму навчання, та організував 28 серпня 2010 року написання невстановленою особою такої заяви і фіктивного листка  проходження цього дня ОСОБА_3 співбесіди  на таке навчання, хоча той на таку співбесіду не з’явився. Дані документи стали підставою для занесення членами предметної комісії у екзаменаційну відомість  № 136 від 28.08.2010 року даних про те, що ОСОБА_3  рекомендований до зарахування на денну форму навчання у ННЦПО ВНУ за спеціальністю "Правознавство".  

          Того ж дня ОСОБА_2 власноручно підписав та подав керівництву університету офіційний документ –результати вступних випробувань за напрямом підготовки "Правознавство" за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Післядипломна освіта", який містив  неправдиву інформацію про проходження ОСОБА_3 співбесіди та зарахування того за її результатами на денну форму навчання. Даний документ послужив підставою для подальшої видачі наказу про зарахування  ОСОБА_3 на вищевказане навчання.

          Прокурор, який приймав участь у розгляді справи,  не оспорюючи  доведеності вчинених  ОСОБА_2 злочинів і кваліфікації його  дій, посилається на призначення тому надто м’якого покарання, з порушенням вимог ст. 50, 65 КК України, без врахування характеру та ступеня суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, особи винного, обрання засудженому за ч.1 ст. 366 КК України при основному покаранні у виді штрафу додаткового покарання, яке не передбаченого законом.

          Просить вирок скасувати, постановити новий, яким  призначити ОСОБА_2 покарання: за ч.1 ст. 368 КК України  - 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в навчальних закладах строком на 3 роки, за ч.1 ст. 366 КК України –2 роки обмеження волі з позбавленням права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в навчальних закладах строком на 2 роки, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом  поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді  5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в навчальних закладах строком на 3 роки.

          Засуджений ОСОБА_2  вирок не оскаржував.

          Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений, прокурора, який підтримав апеляцію,  засудженого ОСОБА_2, його захисника  ОСОБА_1, які заперечили проти неї,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція .підлягає до часткового задоволення.

          Отримання ОСОБА_2, як службовою особою, хабара від ОСОБА_3 за зарахування того до ВУЗУ  без проходження відповідних іспитів та внесення засудженим неправдивих даних в офіційні документи  і видача ним завідомо неправдивих офіційних документів стверджується зібраними по справі і дослідженими судом доказами та ніким не оспорюється.

          Дії даного засудженого правильно кваліфіковані судом за ч.1 ст. 368, ч1 ст. 366 КК України.

          Разом з тим, перевіряючи справу в порядку ст. 365 КПК України, колегія суддів відмічає, що суд першої інстанції визнав ОСОБА_2 винним і   призначив  йому  покарання за ч.1 ст. 366 КК України, проте  в мотивувальній частині вироку допустив граматичну помилку, вказавши, що призначає йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 366 КК України замість межах санкції ч.1 цього закону. Дана  помилка підлягає виправленню.

          Що стосується основного покарання, то воно призначено судом даному засудженому з дотриманням вимог ст. 50, 65 КК України.

          При цьому судом враховано характер та ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_2 злочинів: один  з них є середньої тяжкості і один –невеликої, від  них не настало тяжких наслідків.  Крім того, засуджений  до кримінально відповідальності притягається вперше, у скоєному признався і розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, батька-інваліда 2 групи, що є пом’якшуючими покарання обставинами. Будь  яких обтяжуючих покарання обставин  судом не встановлено.

          Тому, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що призначене судом засудженому основне покарання  у виді штрафу є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.

          Разом з тим, при обранні ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 366 КК України, суд вийшов за межі санкції даного закону. призначивши до основного покарання у виді штрафу не передбачене додаткове –позбавлення права займати певні посади. В зв’язку з цим у вирок слід внести зміну, виключивши дане додаткове покарання.

          Крім того, при призначенні ОСОБА_2 за ч.1 ст.  368, додаткового покарання суд в порушення вимог    ст. 55 КК України    не конкретизував у вироку правову заборону, чітко не окреслив характер тих посад  або вид тієї діяльності, права обіймати які або займатися якими він позбавляє засудженого. В зв’язку з цим колегія суддів в цій частині також змінює вирок.

          Оскільки засудженим  вчинено   злочини, пов’язані з   його   службовою  діяльністю по прийому вступних іспитів і вирішення питання зарахування абітурієнтів до числа студентів, саме посади, пов’язані з такою діяльністю йому слід заборонити займатися.

          Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати –

                                                 у х в а л и л а :

          Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи, задовольнити частково.

          Вирок Луцького міського районного суду від 10 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 в частині  кваліфікації його дій за ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України та призначеного йому  за них та за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України основного покарання у виді штрафу: за ч.1 ст. 366 КК України в сумі 2 тисячі грн., за ч.1 ст. 368 КК України в сумі 12750 грн., на підставі ч.1 ст. 70 КК України –в сумі 12750 грн. залишити без зміни.

          Змінити даний вирок: виключивши з покарання, призначеного за ч.1 ст. 366 КК України додаткове покарання –позбавлення права обіймати адміністративні та організаційно-розпорядчі посади в навчальних закладах, та призначити ОСОБА_2 за ч.1 ст. 368 КК України та за сукупністю злочинів на підставі .1 ст. 70 КК України додаткового покарання -  позбавлення права займати посади, пов’язані з прийомом вступних іспитів і вирішенням питання про зарахування абітурієнтів до числа  студентів у вищих і  середніх спеціальних  навчальних закладах строком  на 1(один) рік 6 (шість) місяців.

          Внести в мотивувальну частину даного вироку виправлення, вважаючи, що   ОСОБА_2 призначено покарання в межах санкції ч.1 ст. 366 та ч.1 ст. 368 КК України.

          В решті вирок залишити без зміни.

          Головуючий

          Судді