Справа № 1-93/11                                    Головуючий у І інстанції Свередюк А.В.

Провадження № 11/0390/271/11                               Доповідач Хлапук Л.І.

Категорія: ч. 1 ст. 185 КК України                                                        

                                                       У Х В А Л А

                                              і м е н е м  У к р а ї н и

17 травня 2011 року                                                                                 м. Луцьк            

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:          

головуючого -                     судді Хлапук Л.І.,

суддів -                               Фідрі О.М., Матата О.В.

з участю прокурора -           Смолюка Б.С.,

представника потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,                     

розглянула у відкритому судовому засіданні   апеляцією представника потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_1 на вирок Нововолинського міського  суду від 4 березня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, несудимий, -

засуджений за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в суму 1100 (одна тисяча сто) грн.,

                                            в с т а н о в и л а :

          Згідно вироку ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що 11 грудня 2010 року, таємно викрав з приватного підприємства "Нововолинське РБУ", що по вул. Лісна, 16, м. Нововолинська, орендований ним в державного   підприємства компресор 310-ШВ-5 вартістю 2809 грн.

          Виконуючий обов’язки директора  ПП "Нововолинськ РБУ" ОСОБА_1 подав апеляцію, не погоджуючись з вироком, Вважає, що при його винесенні судом невірно визначено вартість викраденого компресора по ціні меншій, ніж отримав засуджений здавши даний агрегат  на металолом.   Крім того, на його думку, призначене ОСОБА_3 покарання не відповідає  особі  винного і є надто м’яким. Прохає вирок скасувати, а справу –направити на новий судовий розгляд.

          Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, ким і в якому обсязі він  оскаржений, виклав доводи апеляції,  апелянта   ОСОБА_1 та його представника, які підтримали апеляцію, міркування прокурора про те, що апелянт не є тією особою, яка вправі подавати апеляцію, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити в прийнятті й апеляції до розгляду.

          Апелянт вважає себе представником потерпілого та цивільного позивача-  приватного підприємства "Нововолинське  РБУ".

          Між тим, згідно ст. 49, 50 КПК України потерпілим визнається фізична особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. А

цивільним позивачем – фізична або юридична особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину і пред’явила вимогу про відшкодування збитків відповідно до ст.28 КПК України. Про визнання особи цивільним позивачем слідчий, суддя виносять відповідну постанову.

          ОСОБА_1 особисто не потерпів від злочину, не є представником підприємства, якому належало викрадене майно, очолюване ним ПП  "Нововолинське РБУ" не визнано ні слідчим, ні судом цивільним позивачем по даній справі. Цивільний   позов по ній  ніким не заявлявся.

          Враховуючи вищенаведене,  ОСОБА_1 не входить в коло осіб, передбачених ст.348 КПК України, які мають право подати апеляцію на вирок.

          Виходячи з цього, судова колегія відмовляє в прийнятті його апеляції до свого розгляду.

          Керуючись ст. 348, 356,357 КПК України, колегія суддів судової  палати –

                                                          у х в а л и л а :

          Відмовити ОСОБА_1  в прийнятті до свого розгляду його апеляції  на вирок Нововолинського міського суду від 4 березня 2011 року щодо ОСОБА_3.  

          Головуючий

          Судді