Справа № 2-849/2007 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
05 червня 2007 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
при секретарях Брайченко О.О., Зозуля Я.В.,
з участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: ОСОБА_4, про визнання свідоцтва про право власності на квартиру № 698 від 16.09.1998 року недійсним, -
встановив:
В січні 2006 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом від себе та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, про визнання свідоцтва про право власності на квартиру № 698 від 16.09.1998 року недійсним. В позові позивач посилалась на те, що з серпня 1993 року до 17.02.2001 року проживала в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, а 17.02.2001 року шлюб між ними був зареєстрований. З 1994 року вона з ОСОБА_5 проживала однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1, разом з ними проживала і мати ОСОБА_5 -ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 Від даного шлюбу у них народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка ОСОБА_3, в квартирі позивач проживала без реєстрації, їх дочка ОСОБА_3 після народження деякий час проживала без прописки і була зареєстрована 04.07.2000 року. Вказує, що 15.11.2004 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області шлюб між нею та ОСОБА_5 був розірваний, ІНФОРМАЦІЯ_3 її колишній чоловік помер. Після його смерті позивачу стало відомо, що квартира, в якій вона проживала з дочкою, згідно розпорядження виконкому Ірпінської міської ради Київської області "Про передачу квартир у власність громадян" від 10.09.1998 року № 129 передана безкоштовно у спільну сумісну власність ОСОБА_6 та ЗОСОБА_5 і на підставі даного розпорядження видано свідоцтво про право власності № 698 від 16.09.1998 року, вказує, що на день винесення розпорядження про приватизацію в квартирі були зареєстровані ОСОБА_5 та його мати ОСОБА_6, але вона із дочкою на день приватизації квартири проживала в квартирі як члени сім'ї зареєстрованих там осіб. Вказує також на те, що дане розпорядження згідно поданого нею адміністративного позову має бути визнано судом нечинним, в зв'язку із чим видане на підставі даного розпорядження свідоцтво про право власності на квартиру також повинно бути визнано недійсним. В зв'язку із викладеними обставинами позивач просила визнати свідоцтво про право спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 № 698 від 16.09.1998 року недійсним.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на те, що постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13.06.2006 року було визнано нечинним розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 10.09.1998 р. № 129 "Про передачу квартир (будинків) у власність громадян" в частині передачі ОСОБА_6 та
2
ЗОСОБА_5 безкоштовно квартири АДРЕСА_1, а тому свідоцтво про право спільної сумісної власності має бути визнано судом недійсним як таке, що не відповідає вимогам закону. Просили задовольнити заявлені позовні вимоги.
Відповідач - виконавчий комітет Ірпінської міської ради - в судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи належним чином повідомлений, причини неявки суду не повідомив. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, постановивши заочне рішення відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Третя особа ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення позову про визнання свідоцтва про право власності на квартиру № 698 від 16.09.1998 року недійсним.
Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, третьої особи, вивчивши письмові докази по справі, вивчивши матеріали справи № 2-а-75/2006 рік, вважає позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Так, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13.06.2006 року встановлено ті обставини, що з серпня 1993 року до 17.02.2001 року позивач ОСОБА_2 проживала в незареестрованих шлюбних відносинах з ОСОБА_5, а 17.02.2001 року їх шлюб був зареєстрований. З 1994 року позивач ОСОБА_2 з ОСОБА_5 проживала однією сім'єю в квартирі АДРЕСА_1, разом з ними проживала і мати ОСОБА_5 - ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Від даного шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка ОСОБА_3 В вищезазначеній квартирі позивач ОСОБА_2 проживала без реєстрації, дочка ОСОБА_3 була зареєстрована у зазначеній квартирі 04.07.2000 року. 15.11.2004 року рішенням Ірпінського міського суду Київської області шлюб позивача ОСОБА_2 з ОСОБА_5 було розірвано, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер. Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом також було встановлено, що згідно із розпорядженням виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 129 від 10.09.1998 року виконавчим комітетом Ірпінської міської ради було видане свідоцтво про право власності на житло за № 698 від 16.09.1998 року, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 баула передана у спільну сумісну власність ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Наведені обставини підтверджуються копію свідоцтва про право власності на житло (а. с. 10), розпорядження про передачу житла у власність (а. с. 9).
Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13.06.2006 року було визнано нечинним розпорядження виконкому Ірпінської міської ради Київської області від 10.09.1998 року № 129 "Про передачу квартир (будинків) у власність громадян" в частині передачі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 безкоштовно квартири АДРЕСА_1, що підтверджується постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13.06.2006 року (а. с. 75 -77справи № 2-а-75/2006 рік).
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. 48 ЦК УРСР в редакції 1963 року, відповідно до якої недійсною є та угода, яка не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Оскільки розпорядження виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 10.09.1998 року № 129 "Про передачу квартир (будинків) у власність громадян" в
з
частині передачі ОСОБА_6 та ЗОСОБА_5 безкоштовно квартири АДРЕСА_1 було визнане судом нечинним, то свідоцтво про право спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1№ 698 від 16.09.1998 року, як таке, що видано на підставі зазначеного розпорядження, має бути визнано судом недійсним.
На думку суду, позивачі не пропустити передбаченого законом строку для звернення до суду із даним позовом, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_2 дізналася про приватизацію в квітні 2005 року, зазначене не було спростовано в судовому засіданні відповідачем та третьою особою.
За таких обстави суд приходить до висновку, що заявлений позивачами позов знайшов своє підтвердження в судовому засіданні та підлягає до задоволення.
На підставі ст. ст. 48, 76 ЦК УРСР в редакції 1963 року, Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212,214-215,218,226 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: ОСОБА_4, про визнання свідоцтва про право власності на квартиру № 698 від 16.09.1998 року недійсним задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво № 698 від 16.09.1998 року про право спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1.
Повне рішення буде виготовлене протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи до 11.06.2007 року.
Копію рішення направити відповідачу для відома.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.Ц.Кашперська