БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

Номер провадження 2/356/344/24

Справа № 356/719/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2024 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши матеріали позовної заяви керівника Броварської окружної прокуратури Київської області Пономаренка В. В. в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області надійшла вказана вище позовна заява.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суддя відкриває провадження за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з тим, що подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України.

Так, у відповідності до пункту 3 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з вимогами п.п. 2, 9-10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Отже, зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен належним чином обґрунтувати наведену ним оцінку.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, ціну пред`явленого позову в сумі 103 463,92 грн. позивачем визначено, виходячи з довідок про оціночну вартість об`єктів нерухомості №№ 201-20240827-0008309830, 201-20240827-00083099872, 201-20240827-0008309897, 201-20240827-00083099918, відповідно до яких грошова вартість спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3210400000:06:021:0027 площею 0,1 га становить 45 693,53 грн., 3210400000:06:021:0028 площею 0,05 га - 6 038,43 грн., 3210400000:06:021:0029 площею 0,1 га – 45 693,53 грн., 3210400000:06:021:0028 площею 0,05 га - 6 038,43 грн., відповідно.

Саме з указаної суми позивачем при поданні позову сплачено судовий збір.

До матеріалів позовної заяви вказані вище довідки, або будь-які інші документи, які б підтверджували вартість спірних земельних ділянок, додано не було.

Разом з тим, вказані вище посилання позивача є помилковими.

Так, правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначені Законом України «Про оцінку земель».

За приписами статті 5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку може бути нормативною і експертною. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об?єкта оцінки.

Згідно з п. 3 Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2002 № 1531, експертна грошова оцінка передбачає визначення ринкової (ймовірної ціни продажу на ринку) або іншого виду вартості об`єкта оцінки (заставна, страхова, для бухгалтерського обліку тощо), за яку він може бути проданий (придбаний) або іншим чином відчужений на дату оцінки відповідно до умов угоди.

За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»).

Водночас, поняття ринкової та оціночної вартості майна розмежовано п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003, яким встановлено, що ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу; оціночна вартість - це вартість, яка визначається за встановленими алгоритмом та складом вихідних даних.

Наказом Фонду державного майна України № 658 від 17.05.2018 затверджено Порядок ведення єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Порядок), який визначає механізм ведення Фондом державного майна України Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України (п. 1 розділу І Порядку).

Для цілей цього Порядку об`єктом оцінки є нерухоме майно, що належить платнику податку - фізичній особі, та вартість яких підлягає визначенню відповідно до Податкового кодексу України (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою) (пункт 2 розділу І Порядку).

У відповідності до п. 6 розділу І Порядку електронна довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості - документ, сформований на запит фізичної або юридичної особи на підставі даних про об`єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази даних звітів про оцінку за допомогою мережі Інтернет, та містить оціночну вартість такого об`єкта, розраховану модулем електронного визначення оціночної вартості.

З викладеного вище вбачається, що довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформована модулем Єдиної бази автоматично на підставі мінімальних стандартизованих даних про об`єкт нерухомого майна, що включає в себе відомості про загальні категорії, зокрема, тип об`єкта, адресу місця розташування, площу, та не враховує конкретні особливості об`єкта та інші фактори, що впливають на його дійсну вартість, за якою майно може бути продане в даному населеному пункті або місцевості.

Окрім того, як прямо зазначено у вказаному Порядку, оціночна вартість майна застосовується лише для цілей оподаткування доходів майна фізичних осіб від продажу власного майна чи отриманого за іншими правочинами, а також прийняття майна у спадщину та застосовується у випадках, визначених Податковим кодексом України.

Аналіз вказаних законодавчих норм дає підстави для висновку, що довідки про оціночну вартість об?єкта нерухомості,на підставі яких позивачем визначено ціну позову, не є належними доказами на підтвердження вартості спірних земельних ділянок.

Натомість належними доказами на підтвердження вартості спірних земельних ділянок, з яких необхідно визначити ціну позову та відповідно розмір судового збору, є, зокрема, звіт про оцінку майна з висновком про його вартість (станом саме на дату подання позову до суду) стосовно ринкової вартості аналогічного майна в районі місцезнаходження спірного майна.

Аналогічну позицію висловив також Верховний Суд у своїх ухвалах від 15.05.2023 у справі № 693/1120/21, від 22.09.2023 у справі № 635/2761/15-ц, від 12.03.2024 у справі № 931/11/23.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява хоч і містить зазначення ціни позову, однак в матеріалах позову відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та, відповідно, дійсної ціни позову, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості перевірити правильність сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу термін для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 12, 175-177, 185 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву керівника Броварської окружної прокуратури Київської області Пономаренка В. В. в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння - залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя:                                 І. О. Капшученко