Справа № 477/2622/24

                                                       Провадження № 1-кп/477/445/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       18 жовтня 2024 року м. Миколаїв

       Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024153230000087, по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Погребище Погребищенського району Вінницької області, громадянина України, не судимого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх та двох неповнолітніх дітей, із середньою спеціальною освітою, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», на посаді водія-номера обслуги НОМЕР_1 зенітно-артилерійського відділення зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді водія-номера обслуги НОМЕР_1 зенітно-артилерійського відділення зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 , у травні 2024 року, точну дату встановити неможливо, з метою отримання додаткових благ, пов`язаних з управлінням транспортними засобами без проходження відповідних іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчення водія, вирішив придбати посвідчення водія у невстановленої особи.

З цією метою, діючи умисно, обвинувачений ОСОБА_2 , зв`язався з особою, встановити яку під час досудового розслідування не виявилось можливим, яка пропонувала надання послуг по виготовленню офіційних документів, у тому числі посвідчення водія. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою використання завідомо підробленого офіційного документу, посвідчення водія, обвинувачений ОСОБА_2 замовив посвідчення водія на своє ім`я, під час чого, узгодивши оплату вартості підробленого документа у грошовому еквіваленті, оплатив у сумі 8000 гривень та передав свої анкетні дані та зразок підпису.

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи у м. Дніпро, зустрівся з невстановленою особою та отримав підроблене посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_3 від 05.04.2024 року на право керування транспортним засобом з категоріями «В» та «В1» на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане «ТСЦ 1242».

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , достовірно знаючи про те, що він не складав в установленому законом порядку іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчення водія, достовірно знаючи про те, що в жодному із Територіальних сервісних центрах МВС України зазначене посвідчення водія йому не видавалося, з метою використання завідомо підробленого документа, залишив дане посвідчення водія в себе та в подальшому почав його використовувати для підтвердження права керувати транспортними засобами.

26.08.2024 року приблизно о 09-00 годині обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Mitsubishi L300» з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ у вигляді посвідчення водія на право керування транспортним засобам з категоріями «В» та «В1», видане 05.04.2024 року з серією та номером НОМЕР_3 , рухаючись по автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», 173 км, поблизу с. Котляреве Миколаївського району Миколаївської області, був зупинений інспектором УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції області ОСОБА_3 для перевірки документів, що є одним із заходів правового режиму воєнного стану.

На законну вимогу поліцейського про надання документу на право керування транспортним засобом, обвинувачений ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи, що наявне у нього посвідчення водія серії, номер НОМЕР_3 , видане 05.04.2024 року на його ім`я, є завідомо підробленим, оскільки вказаний документ він отримав без проходження відповідної процедури отримання посвідчення водія, що передбачає обов`язкове проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС України, в порядку передбаченому Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року, пред`явив працівнику управління патрульної поліції, чим використав в обґрунтування правомірності керування транспортним засобом, відповідний підроблений документ, а саме посвідчення водія яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлений у невідповідності до вимог, які пред`являються до даного виду документів. Тобто, використав завідомо підроблений документ.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення - кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України.

Всі вищенаведені обставини не оспорюються учасниками судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_2 звернувся із заявою до процесуального керівника у кримінальному провадженні – прокурора-стажиста Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , згідно з якою він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_2 та його згоду з встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтверджено захисником – адвокатом ОСОБА_5 , про що свідчить його підпис у вищезазначеній заяві.

Вищевказана заява узгоджується з позицією обвинуваченого під час проведення досудового розслідування, під час якого він також визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12024153230000087.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, посилаючись на те, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт у порядку спрощеного провадження, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового провадження та підтверджуються матеріалами кримінального провадження № 12024153230000087.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді водія-номера обслуги НОМЕР_1 зенітно-артилерійського відділення зенітно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_2 , у травні 2024 року, точну дату встановити неможливо, з метою отримання додаткових благ, пов`язаних з управлінням транспортними засобами без проходження відповідних іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчення водія, вирішив придбати посвідчення водія у невстановленої особи.

З цією метою, діючи умисно, обвинувачений ОСОБА_2 , зв`язався з особою, встановити яку під час досудового розслідування не виявилось можливим, яка пропонувала надання послуг по виготовленню офіційних документів, у тому числі посвідчення водія. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з метою використання завідомо підробленого офіційного документу, посвідчення водія, обвинувачений ОСОБА_2 замовив посвідчення водія на своє ім`я, під час чого, узгодивши оплату вартості підробленого документа у грошовому еквіваленті, оплатив у сумі 8000 гривень та передав свої анкетні дані та зразок підпису.

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи у м. Дніпро, зустрівся з невстановленою особою та отримав підроблене посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_3 від 05.04.2024 року на право керування транспортним засобом з категоріями «В» та «В1» на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане «ТСЦ 1242».

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 , достовірно знаючи про те, що він не складав в установленому законом порядку іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчення водія, достовірно знаючи про те, що в жодному із Територіальних сервісних центрах МВС України зазначене посвідчення водія йому не видавалося, з метою використання завідомо підробленого документа, залишив дане посвідчення водія в себе та в подальшому почав його використовувати для підтвердження права керувати транспортними засобами.

26.08.2024 року приблизно о 09-00 годині обвинувачений ОСОБА_2 , перебуваючи за кермом транспортного засобу, а саме автомобіля марки «Mitsubishi L300» з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , маючи при собі завідомо підроблений офіційний документ у вигляді посвідчення водія на право керування транспортним засобам з категоріями «В» та «В1», видане 05.04.2024 року з серією та номером НОМЕР_3 , рухаючись по автодорозі М-14 «Одеса-Мелітополь-Новоазовськ», 173 км, поблизу с. Котляреве Миколаївського району Миколаївської області, був зупинений інспектором УПП в Херсонській області Департаменту патрульної поліції області ОСОБА_3 для перевірки документів, що є одним із заходів правового режиму воєнного стану.

На законну вимогу поліцейського про надання документу на право керування транспортним засобом, обвинувачений ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи, що наявне у нього посвідчення водія серії, номер НОМЕР_3 , видане 05.04.2024 року на його ім`я, є завідомо підробленим, оскільки вказаний документ отримав без проходження відповідної процедури отримання посвідчення водія, що передбачає обов`язкове проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС України, в порядку передбаченому Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993, пред`явив працівнику управління патрульної поліції, чим використав в обґрунтування правомірності керування транспортним засобом, відповідний підроблений документ, а саме посвідчення водія яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.

З огляду на вищезазначене  ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

У кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 358 КК України потерпілі відсутні.

Суд, враховуючи заяву обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт, додані до нього матеріали та матеріали кримінального провадження приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку знайшла своє підтвердження, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 4 статті 358 КК України, а саме: використав завідомо підроблений документ і його дії органом досудового розслідування кваліфіковано вірно.

Відповідно до вимог статті 65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та щире каяття у вчиненому.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлені.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який належить до кримінальних проступків, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання обвинуваченого, а також дані про особу обвинуваченого.

Обвинувачений раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, судимості не має, позитивно характеризується за місцем проживання та служби, має статус учасника бойових дій, має на утриманні двох малолітніх та двох неповнолітніх дітей, у лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, щиро розкаявся у вчиненому.

Санкцією ч. 4 ст. 358 КК України передбачене покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, та враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає можливим застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України, що є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати на залучення експерта складають 2271,84 грн.

Речовим доказом розпорядитись відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 369-370, 371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) грн. 84 коп.

Речовий доказ у справі: посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_3 від 05.04.2024 року на право керування транспортним засобом з категоріями «В» та «В1» на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане «ТСЦ 1242», - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку суду, з урахуванням вимог, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.

               Суддя                                                                         ОСОБА_1