_________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/32031/24

Провадження № 2-н/947/6208/24

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

24.10.2024                                                                                        м. Одеси

Суддя Київського районного суду м. Одеси Цирфа К.А., розглянувши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 15 654,80 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 769,07 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 353,59 грн., а також судового збору у розмірі 302,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

08.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Київського районного суду м. Одеси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 15 654,80 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 769,07 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 353,59 грн., а також судового збору у розмірі 302,80 грн.

Дослідивши матеріали заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» суддею встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно з п.4, п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, в тому числі, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.

Як вбачається заявником у заяві вказано, що між ТОВ «ООЕК» та побутовим споживачем  ОСОБА_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Однак, із наданої судом інформації за відомостями відділу адресно – довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області про реєстрацію місця проживання боржника, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

У заяві ТОВ «ООЕК» вказано, що місцем реєстрації боржника є: АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим заява подається до Київського районного суду м. Одеси.

Проте, звертаю увагу, що згідно з ч. 8 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів (заяв) з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Предметом заяви у цій справі є зобов`язання, які випливають з надання електричної енергії. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 (Пересипський район м. Одеси), що територіально не відноситься до Київського району м. Одеси.

З урахуванням наведеного, заява про стягнення заборгованості за надання житлово-комунальних послуг має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17.

Таким чином, вказана заява про видачу судового наказу Київському районному суду міста Одеси не підсудна.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст.164ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 160, 161, 163-165, 259, 260, 353, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю „Одеська обласна енергопостачальна компанія у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 15 654,80 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 769,07 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 353,59 грн., а також судового збору у розмірі 302,80 грн.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 1ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя                                                                         К. А. Цирфа