Справа  № 2-54/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

(повний текст 16 травня 2011 року)

12 травня 2011 р.                                                                                                    смт. Леніне

          Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі

                                                            головуючого судді Кондрак Н.Й.

                                                                        при секретарі Красненчук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просить суд витребувати з незаконного володіння відповідача ОСОБА_5 державний акт ЯА № 669218, виданий 21 жовтня 2005 року Ленінською районною державною адміністрацією на імя ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року і зобов’язати передати даний державний акт позивачу  ОСОБА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що він є сином і спадкоємцем першої черги за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6, після смерті якого залишилось спадкове майно –земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,06га для садівництва в СВТ “Нептун”. Оскільки померлий спільно протягом значного часу проживав однією сімєю з відповідачем, у неї залишились всі документи батька, в тому числі і державний акт на право власності на спірну земельну ділянку. Дана обставина підтверджується тим, що даний акт відповідач пред’являла в судовому засіданні у справі за її позовом до позивача та третіх осіб про надання їй права на спадкування разом з спадкоємцями першої черги. Оскільки оригінал державного акту не втрачений, позивач не може отримати його дублікат. А без державного акту нотаріус відмовляє в видачі свідоцтва про право на спадщину. Оскільки згідно ст. 1268 ЦК України спадкове майно йому як спадкоємцю належить з моменту відкриття спадщини, він має право витребувати на підставі ст. 387 ЦК України державний акт від відповідача як особи, яка неправомірно володіє і утримує його.

В судовому засіданні представник позивача наполягає на позовних вимогах з наведених в позові підстав. Пояснила, що неодноразово позивач та треті особи в усній формі зверталися до відповідача з приводу передачі державного акту, але відповідач відмовляє їм у цьому. Іншого способу захистити свої права як спадкоємця у позивача не має, оскільки оригінал державного акту не втрачений, знаходиться у відповідача,  і, відповідно, неможлива видача його дубліката чи другого екземпляру.

Позивач в судовому засіданні на позові наполягає з наведених в ньому підстав. Пояснив, що нотаріус в усній формі відмовила йому в видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки  у нього відсутній державний акт про право власності на землю.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та пояснила, що державний акт знаходиться у неї. З приводу його повернення до неї зверталася тільки ОСОБА_3 Оскільки в даний час вона звертається до суду з позовом про визнання права власності на садовий будиночок, збудований спільно з померлим ОСОБА_6, даний державний акт необхідний їй для захисту своїх прав. Відповідно, вона не віддасть його позивачу чи третім особам. Також вважає, що позивачу ніщо не перешкоджає звернутися до нотаріуса, який може витребувати другий екземпляр держакту та отримати свідоцтво про право на спадщину.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні просить позов задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.  

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ст. 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно  ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 53 років (а.с. 6). Після його смерті залишилось спадкове майно в вигляді земельної ділянки в СВТ “Нептун”(а.с. 5). Згідно спадкової справи позивач є сином померлого, який прийняв спадщину, подавши відповідну заяву в держнотконтору. Таким чином, є спадкоємцем першої черги, який прийняв спадщину відповідно до ст. 1269 ЦК України. Рішенням Ленінського районного суду АР Крим від 03 грудня 2009 року (а.с. 8) встановлено, що відповідач з 1986 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року проживала однією сімєю з ОСОБА_6.  Відповідно, згідно ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем четвертої черги за законом. Рішенням Ленінського районного суду від 23 липня 2010 року (а.с. 9-10) відповідачу відмовлено в наданні права на спадкування разом з спадкоємцями першої черги. Відповідно, при наявності спадкоємців першої черги відповідач усувається від спадкування.

Як вбачається з рішення Ленінського районного суду від 23 липня 2010 року, позовної заяви (а.с 72-73), відповідач надавала державний акт ЯА № 669218, виданий 21 жовтня 2005 року Ленінською районною державною адміністрацією на імя ОСОБА_6 в суд, не заперечуючи відсутність у неї даного акту, що суд вважає належними доказами.

Крім того, в судовому засіданні відповідач визнала, що оригінал державного акту знаходиться у неї і вона не віддасть його позивачу.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Таким чином, суд вважає встановленою ту обставину, що державний акт знаходиться у відповідача.

Згідно Закону України “Про нотаріат” та п.п. 212, 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮУ, склад спадкового майна повинен бути підтверджений правовстановлюючими документами, зокрема, згідно ст.ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку підтверджується державним актом. Відсутність правовстановлюючого документу перешкоджає позивачу отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі. Отримання правовстановлюючих документів, необхідних для оформлення права на спадщину, в даному випадку, проводиться шляхом звернення з позовом до суду про зобов’язання особи вчинити певну дію.

Згідно ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Суд зазначає, що державний акт, крім того, що є правовстановлюючим документом, має також певну вартість і, відповідно, оскільки не є корпоративним правом, може вважатися річчю.

Оскільки згідно ст. 1268 ЦК України спадкове майно позивачу як спадкоємцю належить з моменту відкриття спадщини, він має право витребувати на підставі ст. 387 ЦК України державний акт від відповідача як особи, яка неправомірно володіє і утримує його.

Суд вважає неспроможними доводи відповідача, що відповідно до п. 4.8 та 4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009року № 325 позивачу може бути виданий новий державний акт, оскільки новий державний акт (на ім'я спадкодавця) взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребовування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до статті 4 Закону України "Про нотаріат". Новий державний акт взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається за наявності в територіальному органі Держкомзему другого примірника відповідного державного акта та/або документації із землеустрою Державного фонду документації із землеустрою, відомостей щодо земельної ділянки та її власника (користувача) в державному реєстрі земель та за умови дотримання вимог абзацу третього пункту 4.8 цієї глави (у разі втрати державного акта). Оскільки достовірно встановлено, що державний акт не зіпсований, не втрачений і не пошкоджений, а знаходиться у відповідача, яка його утримує, не має підстав для застосування даних норм Інструкції. Крім того, п. 5.1 та 5.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Держкомзему від 04.05.1999року № 43, на яку також посилається відповідач, встановлено, що при втраті (псуванні) державного акта на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат, при цьому в заяві вказується: де, коли і за яких обставин утрачено (зіпсовано) зазначений державний акт. Власник також дає повідомлення про втрату зазначеного державного акта в місцевих засобах масової інформації. Таким чином, дублікат видається також при втраті, псуванні державного акту.

Також неспроможними є доводи позивача, що земельна ділянка, право власності на яку посвідчено спірним актом, передана їй СВТ «Нептун»в користування, оскільки дана земельна ділянка після набуття померлим ОСОБА_6 права власності на неї вибула з володіння кооперативу і кооператив не може нею розпоряджатися.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1259, 1268, 1269, 1272 ЦК України, ст. 3, 11, 15, 130, 131, 174, 179, 208, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 державний акт ЯА № 669218, виданий 21 жовтня 2005 року Ленінською районною державною адміністрацією на імя ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року шляхом зобов’язання передати даний державний акт позивачу  ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір у сумі 17 (сімнадцять) грн. 00 коп. та збір на інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу 30 (тридцять) грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: