Справа №  1-36/11 .

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           13.05.2011  Бобринецький районний суд  Кіровоградської області в складі:

головуючого – судді Бевз О.Ю.,

при секретарі –Оверченко Л.В.,

з участю прокурора –Петручок В.В.,

представника потерпілого –ОСОБА_1,

потерпілого –ОСОБА_2,

цивільного позивача – ОСОБА_3,

захисника підсудного - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець, в залі засідань Бобринецького районного суду справу по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3,  українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, по спеціальності інженер програміст, Приватний Підприємець, не одруженого,  в/зобов’язаного, раніше не судимого:

за ч.1 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

          16.03.2010 року, близько 08 години 50 хвилин на122+700 км автодорозі Н-14 Олександрівка –Кіровоград –Миколаїв, водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_5, не дотримуючись п.12.3 ПДР України допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, в результаті якого пасажир автомобіля ВАЗ 217030 ОСОБА_2, отримав тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №262 від 18.10.2010 року у вигляді садна в ділянці лоба,  яке має ознаки легкого тілесного ушкодження та згідно висновку консультативної комісії лікарів рентгенологів Кіровоградської обласної лікарні від 24.06.2010 року, на мерії рентгенограм визначаються консолідовані переломи 7-8-9-10 ребер з права по паравертабельній лінії, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як таке, що викликало тривалий розлад здоров’я, більше ніж на 21 день.

          Таким чином водій ОСОБА_5, грубо порушив вимоги слідуючих пунктів ПДР України:

          П.2.3.- Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний:

          б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, та не відволікатись від керування транспортним засобом в дорозі.

          п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

          п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об’їзду перешкоди.

          Органами досудового слідства дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

          Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у скоєному злочині визнав частково та пояснив, що 16.03.2010 року, близько 06 години 30 хвилин він на своєму автомобілі ВАЗ-2108 виїхав з м. Кіровограда, та рухався в напрямку м. Миколаїв. Рухаючись по автодорозі сполученням Кіровоград –Миколаїв та проїжджаючи по об’їздній дорозі м. Бобринець він відчув як його автомобіль через ожеледицю на автодорозі почало зносити на ліву смугу руху по напрямку м. Миколаїв, а саме на зустрічну смугу руху, та в цей же самий час він попереду свого автомобіля за метрів 200 помітив, зустрічний легковий автомобіль, сірого кольору, який рухався по середині проїжджої частини, але на той час була марка автомобіля та які номера він не дивився так як намагався вирівняти та втримати на дорозі свій автомобіль. Відчувши, що його почало зносити він намагався вирівняти свій автомобіль, переключившись на нижчу передачу, та його швидкість потихеньку почала падати, так що до цього він рухався зі швидкістю руху близько 70-80 кілометрів на годину. Після прийнятих ним мір, щодо втримання автомобіля на своїй полосі дорожнього руху його почало носити з сторони в сторону, та згодом викинуто на ліву обочину по напрямку руху в м. Миколаїв, де він наїхавши на щебінь, що розташований  на лівій обочині, де його знову ж таки по інерції виштовхнуло на проїжджу частину автодороги, де в цей же самий час проїздив мимо зустрічний автомобіль, що в цей час рухався вже по середині автодороги, якого він правим переднім крилом свого автомобіля зачепив за праве переднє крило зустрічного автомобіля, внаслідок чого між ними відбулося зіткнення. Після зіткнення його автомобіль викинуло в ліву частину дорожнього покриття на обочину, де він і зупинився передньою частиною по напрямку м. Миколаєва, а зустрічний автомобіль викинуло в праву частину дорожнього покриття на обочину, а саме він став у поперек, тобто задня частина була на обочині, а передня частина автомобіля була на проїзній частині автодороги.

          Після ДТП його доставили до лікарні для здачі крові на алкоголь, де він від працівників лікарні поцікавився станом потерпілого в ДТП, та йому від працівників лікарні, від кого саме йому невідомо, стало відомо, що його було госпіталізовано до відділення інтенсивної терапії, з саднами на обличчі та можливим струсом мозку. Більше про стан потерпілого не цікавився, ніякої матеріальної допомоги на лікування не надавав. Цивільні позови визнав частково, а саме матеріальну шкоду визнав повністю, а моральну не визнав взагалі.

          Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, пояснив, що 16.03.2010 року близько 08 години 50 хвилин він разом зі своїм товаришем ОСОБА_3 виїхали на його автомобілі ВАЗ 217030 до м. Бобринець. Рухаючись на даному автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_3 особисто, по автодорозі Н-14 Олександрівка –Кіровоград –Миколаїв, в напрямку м. Бобринець, зі швидкістю руху близько 70-80 км/год.. Не доїжджаючи близько 500 метрів до повороту на с. Дубравка, Бобринецького району, він попереду їхнього автомобіля НОМЕР_3 бежевого кольору, та якого носило з однієї сторони дорожнього покриття на іншу. Помітивши, що вищевказаний автомобіль знаходився в майже неконтрольованому стані, він відчув по ходу руху автомобіля, що ОСОБА_3 почав зменшувати швидкість, для того щоб уникнути зіткнення, швидкість він зменшував поступово так як на дорожньому покриті була ожеледиця, та різке гальмування призвело б до втрати контролю над автомобілем. На відстані близько 30 метрів від автомобіля в якому вони їхали він помітив, що автомобіль ВАЗ 2108 винесло на їхню смугу руху, та подальшого розвитку подій він не бачив, так як він був на задньому сидінні, після чого за декілька секунд він відчув різкий удар в праву сторону автомобіля, внаслідок чого він втратив свідомість, та отямився вже в кареті швидкої допомоги.  Загалом він пролікувався як в лікарні так і поза межами лікувального закладу близько трьох місяців, та на протязі всього лікування відчув гострий біль в області грудної клітини та спини. Під час всього курсу лікування йому було прописано постільний режим, який він мав дотримуватись через свою хворобу, внаслідок чого він не міг нормально рухатись та працювати. За весь час перебування потерпілого на лікування та безпосередньо після аварії підсудний ОСОБА_5 жодного разу не з»явився до нього та своєї допомоги не пропонував.

          На даний час він заявляє цивільний позов до підсудного ОСОБА_5, а саме 1535 грн. 25 коп. матеріальна шкода та 20 000 моральної шкоди.

          Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, який визнаний по справі цивільним позивачем пояснив, що 16.03.2010 року близько 08 години 50 хвилин він разом зі своїм товаришем ОСОБА_2 виїхали на його автомобілі ВАЗ 217030 до м. Бобринець. Рухаючись на своєму автомобілі, за кермом якого він був сам особисто, по автодорозі Н-14 Олександрівка –Кіровоград –Миколаїв, в напрямку м. Бобринець, зі швидкістю руху близько 70-ти км/год.. Не доїжджаючи близько 500 метрів до повороту на с. Дубравка, Бобринецького району, він попереду свого автомобіля НОМЕР_3 бежевого кольору, та якого носило з однієї сторони дорожнього покриття на іншу. Помітивши, що вищевказаний автомобіль знаходився в майже неконтрольованому стані, він почав потихеньку зменшувати швидкість, для того щоб уникнути зіткнення, він намагався так пригальмувати, щоб його самого не почало зносити, так як на дорожньому покриті була ожеледиця. Під час всього цього він стежив за тим, куди саме понесе зустрічний автомобіль для того, щоб його можна було безпечно об’їхати, та на той час інших автомобілів, які б могли зашкодити безпечному роз’їзду автомобілів не було. На відстані близько 30 метрів від свого автомобіля він помітив та переконався, що автомобіль ВАЗ 2108 винесло  на його смугу руху. Помітивши та оцінивши дану дорожню обстановку він почав маневрувати в ліву сторону, для того, щоб уникнути зіткнення з вищевказаним автомобілем, якого несло вправо по напрямку його руху. В подальшому він не встиг достатньо швидко зманеврувати, щоб уникнути зіткнення та автомобіль ВАЗ 2108 правим переднім крилом вдарив його автомобіль в праву сторону, а саме в праву передню пасажирську дверку.  Внаслідок зіткнення його автомобіль вийшов з під контролю, та його розвернуло і викинуло в сніжний вал, що розташований на зустрічній смузі руху.

          На даний час заявляє до підсудного цивільний позов, а саме 24212, 60 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди.

          Аналогічні покази дала свідок ОСОБА_6

Крім показів потерпілого, свідків, вина ОСОБА_5 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується слідуючими письмовими доказами, а саме:

-          - протоколом огляду місця події, яким являється відрізок автодороги Олександрівка –Кіровоград –Миколаїв, а саме 122+700 км, в ході якого було зафіксовано факт ДТП.а.с.10;

          - схематичним планом ДТП, згідно якого ДТП трапилось на полосі дорожнього руху автомобіля ВАЗ 217030.а.с.12;

          - висновком судової авто технічної експертизи дорожньої обстановки №110, від 25.08.2010 року, проведеної НДЕКЦ при УМВС України в Кіровоградській області, згідно якої ОСОБА_5, виконуючи вимоги п.12.1 правил дорожнього руху мав можливість уникнути виїзду на полосу зустрічного руху і тим самим уникнути зіткнення з автомобілем.а.с.74-75;

          - висновком судово-медичної експертизи №262 від 18.10.2010 року проведеної Бобринецьким міжрайонним відділенням СМЕ в Кіровоградській області, згідно якого ОСОБА_2, внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лоба, яке має загальні ознаки легкого тілесного ушкодження. Закрита черепно мозкова травма у  визначені ступеня тяжкості не оцінювалась так як відсутні об’єктивні дані, які б свідчили про дану травму. Згідно висновку консультативної комісії лікарів рентгенологів Кіровоградської обласної лікарні від 24.06.2010 року, на серії рентгенограм  визначаються консолідовані переломи 7-8-9-10 ребер з права по паравертабельній лінії, які можуть відповідати вказаному терміну травми, вказане тілесне ушкодження має ознаки середнього ступеня тяжкості як таке, що викликало тривалий розлад здоров’я більш ніж на 21 день.а.с.79-80;

          - висновком судово-автотоварознавчої експертизи №3994/27 від 18.10.2010 року, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 складає 21643,97 грн. сума матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ОСОБА_3, становить 24212,60 грн.а.с.85-95;

          - висновком судово-хімічної експертизи №3380 від 31.08.2010 року, проведеної Кіровоградським обласним СМЕ, згідно якого в крові ОСОБА_3 алкоголю виявлено не було.а.с.102;

          - висновком судово-хімічної експертизи №3379 від 31.08.2010 року, проведеної Кіровоградським обласним СМЕ, згідно якого в крові ОСОБА_5 алкоголю виявлено не було.а.с.107;

          - актом обстеження ділянки автодороги на якій трапилось ДТП, згідно якого ДТП трапилось на горизонтальному відрізку асфальтобетонного покриття, вкритого ожеледицею.а.с.109;

          - довідкою наданою філією «Бобринецького райавтодору», згідно якої на відрізку автодороги, де трапилось ДТП з жовтня 2009 по квітень 2010 року були виставлені знаки дорожнього утримання в кількості 20 шт., та які були виставлені через 5 кілометрів від 106+700 км по 153+300 км. В комплект входять: знак 1.13 «Слизька дорога», табличка дорожнього знака 7.12. «Ожеледиця»і табличка «5км», зона дії знака. Згідно правил дорожнього руху України таблички 7.12 і 7.13 застосовуються із знаками 1.13, 1.38, 1.39, 3.1-3.4, 3.6-3.14, 3.25, 3.27, 3.29 –обмеження максимальної швидкості руху, 3.38.а.с.112;

          - протоколом ВООП за участю ОСОБА_5, в ході якого він на місці розповів та показав, коли та де саме він помітив зустрічний автомобіль, та які саме дії ним були прийняті для уникнення ДТП, після того як його на слизькій автодорозі почало заносити.а.с.154;

          - схематичним планом до протоколу ВООП за участю ОСОБА_5 О.О.а.с.155;

          - протоколом ВООП за участю ОСОБА_3, в ході якого він на місці розповів та показав, коли та де саме він помітив зустрічний автомобіль, та які саме дії ним були прийняті для уникнення ДТП, після того як він помітив, що зустрічний автомобіль на слизькій автодорозі почало заносити.а.с.156;

          - схематичним планом до протоколу ВООП за участю ОСОБА_3 В.М.а.с.157;

          - висновком судово-автотехнічної експертизи №60/18 від 27.01.2011 року проведеної Кіровоградським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно якої ОСОБА_5, виконуючи вимоги п.12.1 правил дорожнього руху мав можливість уникнути виїзду на полосу зустрічного руху і тим самим уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107030.а.с.163-166.

          Дослідивши в сукупності всі докази по справі, вислухавши думку прокурора, сторони обвинувачення та захисту, свідків по справі, суд приходить до висновку, що дії підсудного  ОСОБА_5 органами досудового слідства кваліфіковано вірно за ст.286 ч.1 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

          Часткове визнання підсудним ОСОБА_5 своєї вини у скоєні злочину, суд розцінює як бажання уникнути від кримінальної відповідальності, так як його вина підтверджена в ході судового слідства матеріалами справи та показами учасників процесу.

          При призначенні покарання, суд виходить із вимог ст.65 КК України та враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину який відноситься до категорії невеликої тяжкості, скоєний з необережності.

          Особа підсудного за місцем проживання характеризуються позитивно.

          Обставини, які б обтяжували покарання підсудного ОСОБА_7М - судом не встановлені.

          Обставини, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_7 - судом не встановлено.

          Обираючи вид і міру покарання ОСОБА_5 суд приймає до уваги його позитивну характеристику, а також те, що підсудний вину скоєні злочину не визнавав, потерпілому матеріальної допомоги не пропонував та не надавав, а також відсутність як обтяжуючих так і пом’якшуючих обставин справи, суд приходить до висновку про те, що необхідним і достатнім для його виправлення  буде покаранням у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.

          Відповідно до ст. 93 КПК України, підлягають стягненню з засудженого ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Кіровоградській області р/р 31257272210284   МФО 823016 код ЄДРПО 25575003 УДК в Кіровоградській області м.Кіровоград, досудові витрати по справі в сумі 206 грн. 40 коп.  за проведення судово-автотехнічного дослідження №194 від 28.07.2010 року та 361,20 коп. грн. за виконання судово-автотехнічної експертизи №110 від 25.08.2010 року.

          Відповідно ст. 1166 п.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Відповідно п.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я, відповідно п.3 даної статті, при призначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

          Відповідно п.5 ч.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року із змінами та доповненнями станом на 25.05.2001 року, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов’язковому з’ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

          Суд, зокрема повинен з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

          Суд, враховуючи наявні тілесні ушкодження, завдані потерпілому ОСОБА_2, та настанням вимушених змін у житті потерпілого, необхідністю у додаткових зусиллях для її організації, його моральних стражданнях та переживань, постійне лікування та відновлення здоров»я, що у свою чергу спричинило порушення нормального, повсякденного укладу життя позивача та виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи майновий стан підсудного та потерпілого, вважає доцільним задовольнити його частково, а саме стягнути із ОСОБА_5 грн. на користь ОСОБА_2 3000 грн. моральної шкоди

          Матеріальна шкода завдана підсудним ОСОБА_5О потерпілому ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтверджена відповідними епікризами та квитанціями, а тому підлягає повному задоволенню в розмірі  1535 грн. 25 коп..

          Щодо цивільного позову ОСОБА_3, то суд приходить до висновку про його часткове задоволення, а саме, що стосується матеріальної шкоди, то вона підтверджена висновком судово-товарознавчої експертизи №3994/27 від 18.10.2010 року, згідно якого  сума матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ОСОБА_3 становить 24212,60 грн. та підлягає повному задоволенню.

          Моральна шкода заявлена ОСОБА_3 до ОСОБА_5, враховуючи вищезазначені норми закону, а саме ст. 1166 ЦК України, та ч.3 ст. 23 ЦК України, виходячи з принципу розумності та справедливості, враховуючи майновий стан підсудного, підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 2000 грн.

          У зв»язку з тим, що згідно ст. 93 КПК України підлягає оплата праці захисника у разі його участі в справі за призначенням, а в матеріалах справи містяться угоди від 13.08.2010 року (а.с.34, 35), за яким адвокат ОСОБА_1 та цивільний позивач ОСОБА_3 та  потерпілий ОСОБА_2 уклали цей договір про надання юридичний послуг по кримінальній справі, про що також надано відповідні квитанції до прибуткового касового ордеру, суд вважає за необхідне стягнути з підсудного ОСОБА_5 вказані витрати.

          Керуючись ст.ст. 321 –323 КПК України, суд, -  

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України та призначити йому за нею покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

          Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити підписку про невиїзд.

          Цивільний позов ОСОБА_2 до підсудного ОСОБА_5 задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_2 1535 грн. 25 коп. матеріальної шкоди та 3000 грн. моральної шкоди.

          Цивільний позов ОСОБА_3 до підсудного ОСОБА_5 задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_5. на користь ОСОБА_3 24212 грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди.

          Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_2 та цивільного позивача –ОСОБА_3 судові витрати пов’язані з оплатою праці адвоката відповідно кожному в розмірі по 2000 грн.

          Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС в Кіровоградській області р/р  31257272210284  МФО 823016 код ЄДРПО 25575003 УДК в Кіровоградській області м.Кіровоград, досудові витрати по справі в сумі 206 грн. 40 коп.  за проведення судово-автотехнічного дослідження №194 від 28.07.2010 року та 361,20 коп. грн. за виконання судово-автотехнічної експертизи №110 від 25.08.2010 року.

          На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту проголошення вироку.

Суддя                                                                                                    (підпис)

Копія вірна:          

Суддя                                                                                                    О.Ю. Бевз