ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м.Львів вул.Чоловського 2 тел.

ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2007 року                                  м. Львів                                  № 22а-172/2007

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого       Яворського І.О.

Суддів                    Довгополова О.М.

Нос С.П.

При секретарі - Поворознику Д.Б. Сторони: представники сторін

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної адміністрації міста Львова, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи Львівського обласного державного комунального бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки про визнання розпорядження незаконним та внесення змін у реєстраційні посвідчення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому вказував, що є власником квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності. Квартира була придбана ним згідно договору купівлі-продажу, укладеного 16 березня 2005 року № 1100. Квартира є його власністю і знаходиться на першому поверсі разом з квартирою відповідачів. Квартири з'єднані коридором. Відповідачі без його згоди приватизували коридор. В уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 просив суд постановити рішення, яким визнати недійсним розпорядження Шевченківської райадміністрації Львівської міської Ради від 02 березня 2005 року за № 201 про передачу квартири загальною площею 40,3 кв. метри у власність ОСОБА_2 в частині 4,4 кв.метри спільного коридору і внести відповідні зміни у реєстраційні посвідчення ОСОБА_2, де виключити із загальної площі квартири 40,3 кв. метри 4,4 кв. метри спільного коридору, і зазначити, що загальна площа квартири № 7 по вулиці Замарстинівській, 132 становить 35,9 квадратних метрів.

Постановою Шевченківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2007 року в позові відмовлено.

 В апеляційній скарзі Федченко просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2007 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їхній сукупності, Львівський апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої дільності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Право приватної власності вирішується в Основному Законі крізь призму прав людини (ст. 17 Загальної декларації прав людини).

Рішенням  Конституційного  Суду  України  від  02  березня  2004 року, справа №1-2/2004 року - за конституційним зверненням ОСОБА_4 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) роз'яснено, що право спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку виникає з моменту приватизації квартири. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (п. 1.1). Власник неправатизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир (п. 1.2). Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності (п. 1.3).

Постановляючи рішення? суд першої інстанції не врахував вказаних вище роз'яснень Конституційного Суду України по схожій справі.

Судом не було враховано, що спірний коридор розміром 4,4 кв. метри є спільним коридором, на який виходять двері квартири апелянта і квартири відповідачки під № 7 і ці двері є зазначені, як і спільний коридор, куди вони виходять, як на технічному плані будинку (а.с. 36 справи), так і в технічному паспорті квартири Федченка (а.с. 32).   

Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адмінпозов ОСОБА_1 поданий в межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.     

З врахуванням викладеного вище, апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду - скасуванню через порушення норм матеріального права з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198 п.3, ст. 202 п.4, ст. 205 ч.2, ст. 206 Кодексу адміністративного кодексу України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити повністю.

Постанову Шевченківського районного суду міста Львова від 12 лютого 2007 року скасувати і прийняти нову постанову.

Визнати недійсним розпорядження Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 2 березня 2005 року за № 201 про передачу квартири загальною площею 40,3 квадратних метрів у власність ОСОБА_2 в частині приватизації 4,4 метрів квадратних спільного коридору, і зобов'язати Шевченківську РА внести відповідні зміни у реєстраційні посвідчення ОСОБА_2, виключивши із загальної площі квартири приватизовані 4,4 кв. метри спільного коридору, зазначивши, що загальна площа квартири № 7 АДРЕСА_1 становить 35,9 квадратних метрів.

Зобов'язати відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не чинити перешкод в користуванні спільним коридором.

Постанова набирає законної сили из моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з моменту набрання нею законної сили.

Головуючий:                                                      Яворський І.О.

Суддя                                                                 Довгополов О.М.

Суддя                                                                 Нос С.П.