Справа  №2-301/11року

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

18 квітня 2011 року                                                                                                    м.Судак  

Суддя Судацького міського суду Автономної Республіки Крим Сич М.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви заступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України звернувся 13.04.2011 року до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 18 201 грн. 56 коп.

Дослідивши матеріали позовної заяви,  суддя дійшов висновку, про відмову  у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Згідно з частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

У пункті 1 частини 1 статті 3 цього Кодексу справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 4 частини 1 статті 17 КАС України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, установлених законом.

За змістом частини 4 статті 50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.

Згідно з пунктом 7 статті 3, пункту 15 КАС України поняття «публічна служба» включає в себе і військову службу.

Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни (Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 19 червня 1999 року N 766-XIV).

Статтею 1 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» встановлено, що внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охорони та оборони важливих державних об'єктів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Відповідно до статті 7 цього Закону внутрішні війська складаються із з'єднань, військових частин і підрозділів по охороні важливих державних об'єктів, зокрема атомних електростанцій, по супроводженню спеціальних вантажів і конвоюванню заарештованих і засуджених, із військових частин спеціального призначення та спеціальних моторизованих військових частин міліції, підрозділів зв'язку, військових установ, навчальних закладів та учбових частин.

Згідно статті 12 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» фінансування внутрішніх військ провадиться за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів міністерств і відомств, у розпорядженні яких знаходяться об'єкти, які охороняються цими військами.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що під час навчання на факультеті внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ ОСОБА_1 проходив військову службу, а контракт, на підставі якого прокурор просить стягнути з нього витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, укладений з ним від імені суб'єкта владних повноважень - Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з пункту 5 статті 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відшкодовують Міністерству оборони України та іншим військовим формуванням витрати пов'язані з їх навчанням і утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і норм, встановлених Кабінету Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Названа норма Закону є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в даному випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України № 964 від 12.07.2006 року «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», яка визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и" частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

За таких обставин, позовна заява у справі за зверненням прокурора в інтересах суб'єкта вкладних повноважень з приводу реалізації наданих йому законом функцій та у випадку, який встановлено законом, не підлягає розгляду  судом у порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122, ст. 209, 210, ч. 3 ст. 235 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити  у відкритті провадження у справі за позовною заявою заступника військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, факультету внутрішніх військ Навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов’язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

Ухвала може бути оскаржена  в апеляційному порядку до  Апеляційного суду Автомномної Республіки Крим  у м. Феодосії через Судацький міський суд  протягом п’яти днів  з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                                                                         М. Сич