15 червня 2006 року                                                                                              м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” про поновлення порушеного права та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2004 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2004 року ОСОБА_1  звернувся до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” про поновлення порушеного права та стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн..

У позовній заяві вказував, що у зв”язку із заборгованістю по оплаті послуг електрозв”язку йому було відключено телефон. Вважаючи суму нарахованого боргу неправильною, просив суд зобов”язати відповідача перерахувати розмір оплати за міські розмови.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2004 року, яка залишена без змін  ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2004 року позовна заява ОСОБА_1 визнана неподаною та повернута позивачу в порядку ст. 139 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись статтями 332, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

           Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвал судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 квітня 2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.