2-а-80/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого: судді Цукурова В.П.,

при секретарі: Кривошей Г.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на наступне.

На позачергових зборах учасників ТОВ «СІГМА РЕНТ»прийнято рішення про ліквідацію дочірнього підприємства «Центральна районна аптека № 352»ТОВ «СІГМА РЕНТ»(протокол №27 від 23.11.2009 р.). Держреєстратором м. Дзержинськ прийняті документи та занесені до державного реєстру, 07.12.2009 р. опубліковано оголошення про ліквідацію дочірнього підприємства «Центральна районна аптека №352»ТОВ «СІГМА РЕНТ». Таким чином, з 07.12.2009 року розпочата процедура ліквідації дочірнього підприємства «Центральна районна аптека № 352»ТОВ «СІГМА РЕНТ». Цим же рішенням позачергових зборів учасників створена ліквідаційна комісія у складі: в.о. директора, завідуючого ДП «Центральна районна аптека №352»ТОВ «СІГМА РЕНТ»ОСОБА_1 - голова комісії, головного бухгалтера ДП «Центральна районна аптека №352» ТОВ «СІГМА РЕНТ»ОСОБА_3 - член комісії.

З 15 лютого 2010 року ДП «Центральна районна аптека № 352»ТОВ «СІГМА РЕНТ»господарську діяльність фактично не здійснювало.

Головою ліквідаційної комісії було оцінено фінансово-економічний стан ДП «Центральна районна аптека № 352»ТОВ «СІГМА РЕНТ»і прийнято рішення від 15.02.2010 р. про необхідність звернення до суду в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом»у зв'язку із тим, що активів підприємства недостатньо для того, щоб розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями.

16.04.2010 року заступником начальника відділу за додержанням законодавства № 2 державним інспектором праці Територіальної інспекції праці у Донецькій області ОСОБА_4 була проведена первинна перевірка дотримання законодавства про працю, за результатами перевірки був складений Акт № 05-07-057/0014 від 16.04.2010 р., яким встановлено порушення вимог ст. 116 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст. 2,4 Закону України «Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати».

На підставі вищезазначеного акту був складений припис, яким вказувалось: 1) виплатити заборгованість із заробітної плати у розмірі 65828,68 грн., 2) нарахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в період грудень 2009 року по лютий 2010 року.

01.10.2010 року заступником начальника відділу за додержанням законодавства № 2 державним інспектором праці Територіальної інспекції праці у Донецькій області ОСОБА_5 була проведена повторна перевірка дотримання законодавства про працю, за результатами перевірки був складений Акт № 05-07-057/0023 від 01.10.2010 р., яким встановлений факт невиконання вимог припису від 16.04.2010 р., в результаті чого був складений протокол № 05-07-057/0030 від 12.10.2010 р. про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

29.10.2010 року була винесена постанова №05-01-057/0030-0116 про накладення штрафу за порушення статті 188-6 КУпАП на голову ліквідаційної комісії ДП «Центральна районна аптека №352»ТОВ «СІГМА РЕНТ»ОСОБА_1 у сумі 935,00 грн.

Із постановою позивач не погоджується з наступних підстав.

Висновком незалежного аудитора від 09.08.2010 р, підтверджується неплатоспроможність ДП «Центральна районна аптека № 352»ТОВ «СІГМА РЕНТ»: розмір робочого капіталу підприємства, який розраховується як різниця між оборотними активами та поточними зобов'язаннями, є від'ємною величиною, що вказує на те, що підприємство не має фінансових ресурсів не тільки для розширення господарської діяльності, але й для сплати поточних зобов'язань. Активів підприємства недостатньо для покриття зобов'язань. Тобто боржник не зможе погасити заборгованість ні за рахунок наявного майна, ні за рахунок своєї господарської діяльності.

02.11.2010 року була подана заява до Господарського суду Донецької області про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Підприємство господарської діяльності не здійснює, а отже і не отримує прибутки, гроші на розрахунковий рахунок не поступають, таким чином можливості погасити заборгованість по заробітній платні підприємство не має змоги.

Головою ліквідаційної комісії ОСОБА_1 було вжито всіх можливих заходів щодо погашення заборгованості по заробітній платні, а отже вини ОСОБА_1 у невиконанні припису інспектора праці від 16.04.2010 р. немає.

Позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення №05-01-057/0030-0116 від 29.10.2010 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити. Позивач фактичних обставин, викладених у оскаржуваній постанові, не оспорюваав, але пояснив, що порушення законодавства про працю виникли не з його вини, він як керівник приймав всі заходи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечував.

Суд, вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.3. Порядку проведення перевірок стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що посадові особи Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та територіальних державних інспекцій праці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) контролюють додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядком передбачено, що інспектор праці (п. 2.3. Порядку), має право безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування: підприємства, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, виробничих приміщень суб'єктів підприємницької діяльності —фізичних осіб, які використовують найману працю.

Згідно до вимог п. 4.1. Порядку, за результатами кожної перевірки обов'язково складається акт перевірки, а в разі виявлення порушень законодавства про працю чи загальнообов'язкове державне соціальне страхування —припис, щодо їх усунення.

Так, посадовою особою ТДІП 16.04.2010 року у зв'язку з отриманням колективного звернення колишніх працівників товариства з питань невиплати розрахункових сум при звільненні було проведено перевірку дотримання вимог законодавства про працю на ДП «Центральна районна аптека № 352»ТОВ «СІГМА РЕНТ», в ході якої були встановлені порушення вимог законодавства про працю.

На час проведення первинної перевірки на товаристві існувала заборгованість із заробітної плати перед звільненими працівниками у розмірі 65828,68 грн., що свідчить про порушення вимог ст. 116 КЗпП України, вимогами якої передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Крім того, за період виникнення заборгованості із заробітної плати працівникам проводилися часткові виплати заборгованості із заробітної плати, однак в порушення вимог ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 2,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків виплати»від 19.10.2000 № 2050-3 компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату нарахована та виплачена не була.

Враховуючи той факт, що порушення діючого законодавства були не усуненими, Голові ліквідаційної комісії ОСОБА_1 було внесено припис щодо усунення виявлених порушень вимог чинного законодавства про працю.

Необхідно зазначити, що матеріали перевірки підписано посадовою особою без заперечень щодо відповідності посадових осіб, їх повноважень та змісту матеріалів. Припис в судовому порядку оскаржений не був тому є чинним.

У зв'язку з закінченням строку виконання вимог припису та неотримання письмової відповіді з копіями підтверджуючих документів щодо повного виконання вимог припису 01.10.10 було проведено повторну перевірку з питань контролю виконання вимог припису. Під час проведення перевірки було встановлено, що з моменту проведення первинної перевірки (16.04.10 р.) головою ліквідаційної комісії ОСОБА_1 не вжито заходів щодо повного виконання вимог припису. Так, звільненим працівникам було виплачено частину заборгованих коштів на суму 4418,00 грн., що свідчить про часткове виконання вимог пункту 1 припису.

Компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну плату нарахована та виплачена не була, що свідчить про повне невиконання вимог пункту 2 припису.

Вказане є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 188-6 КУпАП. Статтею 188-6 КУпАП передбачено, що невиконання законних вимог посадових осіб органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з державного нагляду за додержанням законодавства про працю щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посадова особа, яка розглядає адміністративну справу, самостійно визначає розмір штрафної санкції, який залежить від кількості невиконаних пунктів припису, впливу факту невиконання на найманих працівників та їх наслідків, обставин за яких не виконано законних вимог та ін.

При розгляді адміністративної справи ОСОБА_1 був присутній особисто, у зв'язку з чим при розгляді було враховано його пояснення та зауваження, а також стан виконання припису та інші обставини, які підлягають з'ясуванню в момент розгляду справи. Врахувавши всі вищевказані обставини, заступником начальника відділу контролю за додержанням законодавства № 2 ОСОБА_6О було винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 935 грн. Постанова про накладення штрафу підписана особою, відносно якої її винесено.

В адміністративному позові ОСОБА_1 не згоден з винесеною постановою та просить її скасувати у зв'язку з тим, що підприємство знаходиться в процедурі банкрутства та не має достатньо грошових коштів та основних активів для виплати всіх зобов'язань, в тому числі і перед звільненими працівниками. Вказане не може бути враховано як обставина, яка виключає вину ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення за ст. 188-6 КУпАП на підставі нижчевказаного.

Відповідно до вимог ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов»язань щодо оплати праці, в своєму позову ОСОБА_1В не заперечує, що ним було направлено частину грошових коштів на виплату зобов'язань перед бюджетом, що порушує вимоги вказаної статті.

Відповідно до нормативних актів, які регулюють діяльність ТДІП посадові особи при проведенні перевірок додержання вимог законодавства про працю не перевіряють фінансово-господарську діяльність, у зв'язку з цим не можуть оцінити стан діяльності підприємства. при складанні процесуальних документів вказані питання відображаються виключно на підставі пояснень посадових осіб.

Крім того, судом не може бути враховано той факт, що за час виконання припису не було нараховано суми компенсації за несвоєчасну виплату грошових коштів. Нарахування цих сум не залежить від фінансового стану суб'єкту господарювання.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення необхідно відмовити.

На підставі ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ч. 1 ст. 17, ст. 160-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіальної державної інспекції праці у Донецькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 171-2 КАС України рішення у справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                                                                                       В.П. Цукуров