Справа №  1-36/11

                                                                  В И Р О К  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року                      Глибоцький  районний  суд Чернівецької області

у складі:головуючого судді                    Цуренка В.А.

секретар судового засідання                  Оршевська С.М.

за участю прокурора                               Косована О.Т.

захисника                                                 ОСОБА_1

представника потерпілих                       ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уро дженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,  громадянина України, румуна, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст. 304 КК України;                                                                                                     

                                                     В С Т А Н О В И В:

  20 листопада 2010 року приблизно о 15 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_3, переслідуючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, з мостика, що по вулиці О.Кобилянської в с. Станівці Глибоцького району Чернівецької області, демонтував та таємно викрав 300 штук білої силікатної цегли загальною вартістю 210 гривень, яка належить громаді с. Станівці Глибоцького району Чернівецької області, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на свій власний розсуд.

  Крім цього, ОСОБА_3, маючи умисел направлений на втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, шляхом обману, який виразився в укритті умислу направленого на таємне викрадення чужого майна, втягнув свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 у злочинну діяльність, а саме 20 листопада 2010 року біля 15 години підсудний ОСОБА_3 наказав своєму неповнолітньому сину ОСОБА_4 допомогти йому перенести 300 силікатних цеглин, які він демонтував та викрав з мостика, що по вулиці О.Кобилянської в с. Станівці Глибоцького району Чернівецької області, до них в господарство, при цьому запевнив неповнолітнього ОСОБА_4 що вони діють законно.   

  В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю. Крім того пояснив, що у вчиненому щиро кається і просив суд суворо його не карати.

  Крім, повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненому  повністю доведена показаннями представника потерпілих: ОСОБА_2, даними ним в судовому засіданні і  іншими  зібраними по  справі  доказами, а саме:

- протоколом усної заяви ОСОБА_2 від 22.11.2010 року про те, що 20.11.2010 року ОСОБА_3 демонтував та викрав з моста в с. Станівці 300 штук силікатної цегли. Дана заява зареєстрована в ЖРЗПЗ Глибоцького РВ УМВС України в Чернівецькій області за № 2621 від 22.11.2010 року (а.с.4);

- протоколом ОМП від 22.11.2010 року в ході якого зафіксовано факт демонтажу та розбивання трьох стовпів з силікатної цегли з мостика по вул. О.Кобилянської в с. Станівці Глибоцького району Чернівецької області та викрадення самої силікатної цегли (а.с. 6-7);  

- протоколом ОМП від 22.11.2010 року в ході якого в господарстві       ОСОБА_3, що по вул. О.Кобилянської в с. Станівці Глибоцького району Чернівецької області виявлено та вилучено 300 штук силікатної цегли (а.с.8-10);  

- довідкою «Глибоцької районної спілки споживчих товариств» згідно, якої, вартість силікатної цегли 2005 року виготовлення, бувшої у використанні станом на 20.11.2010 року становить 0,70 грн. за одну цеглину (а.с.36);

- речовими доказами: 300 штуками силікатної цегли (а.с.8,9,34-35).

  Аналізуючи всі  обставини  справи, докази  зібрані по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у вчиненому підсудними ОСОБА_3 є склад злочинів, передбачених ч.1 ст.185 КК України – крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна та ч.2 ст.304 КК України – втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, за кваліфікуючою ознакою – вчинене батьком.

  Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує всі обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, розмір та вартість викраденого, повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, позитивну характеристику по місцю проживання, тяжкий матеріальний стан підсудного, його стан здоров’я, знаходження на його утриманні трьох неповнолітніх дітей, а також те, що до кримінальної відповідальності притягується вперше.

  Як пом’якшуючі покарання обставини суд визнає: повне визнання вини, щире каяття у вчиненому, вчинення злочинів внаслідок тяжкого матеріального стану.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства і вважає можливим призначити йому міру покарання із застосуванням ст.75 КК України, тобто із звільненням його від відбування покарання з випробуванням і призначенням іспитового строку, з покладенням на нього обов’язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

  При вирішенні питання про речові докази суд керується вимогами ст. 81 КПК України, відповідно до положень якої гроші, цінності та інші речі, які були об’єктом злочинних дій, повертаються їх законним володільцям, а якщо їх не встановлено, то ці гроші цінності та речі переходять у власність держави.

  На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 81, 323, 324, 330 КПК України, суд,-

                                                          З А С У Д И В:

 ОСОБА_3 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.185 та ч.2 ст. 304 КК України і міру  покарання йому  призначити:

-          за ч.1 ст. 185 КК України у  виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-          за ч.2 ст. 304 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

  На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_3 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

  На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він  протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового  злочину і виконає покладені на нього обов’язки, та на підставі ст.76 КК України зобов’язати його: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та навчання, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

  Міру запобіжного заходу у відношенні засудженого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, негайно звільнивши його з під варти в залі суду.

Речові докази: 300 штук силікатної цеглини – повернути представнику потерпілих ОСОБА_2 (а.с.8,9,34-35).

  Вирок суду може бути оскаржений  в апеляційний суд Чернівецької  області  через  Глибоцький районний суд на протязі 15 – ти  діб з  дня його проголошення  всіма учасниками процесу.

        Суддя: