Справа № 2-799- 2011р.                                                                                                    

    П О С Т А Н О  В А

Іменем України

       27   квітня   2011року                                     Канівського міськрайонного суду

                                                                                 Черкаської області

в складі : головуючого –судді Русаков Г.С.

               при секретарі -  Назаренко  О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі адміністративну  справу за позовом   ОСОБА_1 до виконавчого  комітету  Канівської міської  ради при  визнання дій  виконавчого комітету  Канівської  міської ради  протиправними  та  скасування підпункту  1.1. пункту 1  рішення   виконкому  Канівської  міської ради   від  20.01. 1998 року  № 3,-  

В С Т А Н О В И В :

  Позивач звернувся в  суд з   адміністративним   позовом де  вказав, що, 8.07.1992 року відповідно до договору дарування позивач  стала власником будинку № 5 по вул. Зарубська в м. Каневі.

Згідно укладеного договору дарування  отримала також і технічну документацію на будинок, а саме технічний паспорт на будинковолодіння разом з генпланом земельної ділянки площею 2386 м , яка перебувала у користуванні попередньої власниці та після укладення договору дарування перейшла у її користування на тих же умовах відповідно до Земельного кодексу України, що був чинний на той час.

За рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради від 31.08.1993 року № 282 позивач  отримала дозвіл на перебудову будинку та отримала оновлений генеральний план земельної ділянки площею 2386 м , що знову ж таки підтвердило її право користування зазначеною земельною ділянкою.

Розмір та відповідна конфігурація земельної ділянки також була підтверджена при проведенні технічної інвентаризації і виготовленні нового технічного паспорта на будинковолодіння, який було виготовлено у зв'язку із завершенням перебудови будинку) 7.08.1996 року.

Таким чином факт законності користування  земельною ділянкою загальною площею 2386 м~, яка відноситься до будинковолодіння № 8/1 по вул. Новоселиця в м. Каневі  ніким не оскаржувався.

Разом з тим без відома позивача виконавчий комітет Канівської міської ради не повідомивши  належним чином, як добросовісного землекористувача 20.01.1998 року прийняв рішення № 3 згідно якого у  неї  було вилучено 100 м , а саме під'їзд до  будинку з боку вулиці Новоселиця ніби-то для організації загального під'їзду із сусідами ОСОБА_2М та ОСОБА_3

Про існування такого рішення виконкому стало відомо лише в 2010 році, коли  розпочала збирати документи для приватизації земельної ділянки.

Протягом тривалого часу її сусід ОСОБА_2 займає проїзд до її будинку, який входить до складу  земельної ділянки, влаштував на ньому стоянку автомобіля.

Міською комісією по вирішенню земельних спорів неодноразово розглядався даний спір з сусідами, але результатів позитивних не досягнуто, незаконно вилучена земельна ділянка площею 100 м . не повернута.

У виконкомі  обіцяли вирішити проблему, але не вирішено до цього часу і тому пропущено строк звернення до суду.

Зі сторони вул. Зарубська знаходиться огород по якому прокладено водогін та газ.

Позивач  вважає, що рішення виконавчого комітету Канівської міської ради від 20.01.1998 р. № З стосовно вилучення із її землекористування земельної ділянки площею 100 м є протиправним, оскільки по - перше: порушує її права землекористувача, а також порушує норми, діючого на час прийняття рішення, земельного законодавства, так як відповідно до ст. 31 Земельного кодексу України який був чинним у 1998 році «вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам,

підприємствам,    установам    і    організаціям    проводиться    за    згодою    власників    чи землекористувачів».

Позивач  заявляє , що згоди на вилучення земельної ділянки не давала, рішення виконкому від 20.01.1998 рок> № 3 було прийнято без її згоди та без  відома, в результаті чого фактично було вилучено 100 м2 землі із мого землекористування та передано у користування   ОСОБА_2 і ОСОБА_3

При цьому жодних змін у технічній документації, зокрема, генеральному плані земельної ділянки не зроблено, вона продовжую сплачувати земельний податок з урахуванням за мною 100 м2 нібито вилученої ділянки.

Позивач вважаю, що рішення виконкому від 20.01.1998 року № 3  є протиправним і повинно бути скасованим, вилучена земельна ділянка має бути повернута в її  користування.  

Представник  відповідача –виконавчого  комітету  Канівської  міської ради  позов  визнала частково та  суду  пояснила  , що Згідно висновку про регістрацію документів на право користування земельною ділянкою № 11 по вул. Новоселиця кварталу №83 , складено відповідно до рішення від 9.08.1955г. на ОСОБА_4 зареєстровано було 1471 кв.м., а залишок земельної ділянки в розмірі 2843 кв.м. підлягав виїмці та зачисленню в місцевий земельний фонд. Взагалі надавалося в фактичне користування 4314 кв.м. земельної ділянки.

Пізніше рішенням Канівської міської ради народних депутатів від 19.11.91 № 379 про зміну меж в землекористуванні громадян м. Канева виконавчим комітетом вирішено було доділити в тимчасове користування земельну ділянку. ОСОБА_5, матері ОСОБА_6, доділялося 1471 кв.м. землі.

А тому матері ОСОБА_6 надавалося у власність 1471 кв.м, а іншу частину-лише у тимчасове користування.

Рішення від 20.01.1998р. №3 прийняте виконавчим комітетом ґрунтувалося на законодавстві чинному на той час. Приймаючи до уваги цей факт при вирішенні справи потрібно звертатися до законодавства, яке діяло в 1998 році.

В Земельному кодексі від 18.12.1990 року в ст.7 ч. 9 сказано, що продовження строку користування земельними ділянками, наданими із земель, що перебувають у державній власності, провадиться Радами народних депутатів, які надали їх у користування.

В статті 30 ч.І цього Кодексу сказано,що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Та в ч.4.ст.ЗО ЗКУ «Право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу»

Виходячи з вищесказаного, чітко просліджується факт, що ОСОБА_6 при переході права власності на майно і земельну ділянку, повинна була звернутися до Канівської міської ради про продовження строку землекористування ділянкою, яка надавалася її матері. ОСОБА_6 таких дій не зробила, навіть до 1998року, а тому земельна ділянка, яку наділили для сумісного користування ОСОБА_1 з ОСОБА_7, була вже не ОСОБА_1, а Канівської міської ради (державною).

 Представник   відповідача позовні вимоги позивачки  визнає  частково , так як не  можемо підтвердити факт  повідомлення  ОСОБА_1 про те, що  прийняте  рішення  про  вилучення  земельної  ділянки  , а  також  тому , що  по  діючому  на  той  час  законодавству   прийняття  такого  рішення  віднесено  до  компетенції  Канівської  міської  ради .    

Третя особа –ОСОБА_2  суду  пояснив, що  після того, як у 1998 році вилучили земельну ділянку 100 кв. м. у загальне користування, то зі сторони ОСОБА_1ніякі питання не піднімалися. Термін дії на позивні заяви про відміну даного рішення пройшов( З роки ). Через тривалий, час в 2010 році була створена комісія, яка вирішила: рішення 1998 року залишити в силі. Після цього була створена розширена комісія. На підставі рішення розширеної виїзної комісії наступна сесія міської ради V скликання IV засідання від 24 червня 2010 року прийняла: рішення міської ради народних депутатів від 20.01.1998 року №3 залишається в силі ; земельна ділянка, на якій розташований під'їзд, є ділянкою загального користування.

Вважає   рішення  виконачого  комітету  Канівської   міської  ради  законним і  не  протиправним.

Суд    заслухавши  сторони ,  допитавши  свідка , вивчивши  матеріали  справи   вважає , що позовні   вимоги  ОСОБА_1 підлягають  до  повного  задоволення  з  наступних  підстав.  

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги  і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб, та їх представників, показань свідків письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

 Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.  

Судом  встановлено  , що позивач 8.07.1992 року відповідно до договору дарування позивач  стала власником будинку № 5 по вул. Зарубська в м. Каневі.

Згідно укладеного договору дарування отримала також і технічну документацію на будинок, а саме технічний паспорт на будинковолодіння разом з генпланом земельної ділянки площею 2386 м , яка перебувала у користуванні попередньої власниці та після укладення договору дарування перейшла у її користування на тих же умовах відповідно до Земельного кодексу України, що був чинний на той час.

За рішенням виконавчого комітету Канівської міської ради від 31.08.1993 року № 282  позивач отримала дозвіл на перебудову будинку та отримала оновлений генеральний план земельної ділянки площею 2386 м , що знову ж таки підтвердило її право користування зазначеною земельною ділянкою та відповідало вимогам ст. 107 Земельного кодексу України.

Розмір та відповідна конфігурація земельної ділянки також була підтверджена при проведенні технічної інвентаризації і виготовленні нового технічного паспорта на будинковолодіння, який було виготовлено у зв'язку із завершенням перебудови будинку 7.08.1996 року.

Суд  вважає, що рішення виконавчого комітету Канівської міської ради від 20.01.1998 р. № З стосовно вилучення у позивача права землекористування земельної ділянки площею 100 м є протиправним, оскільки по - перше: порушує  права землекористувача, а також порушує норми, діючого на час прийняття рішення, земельного законодавства, так як відповідно до ст. 31 Земельного кодексу України який був чинним у 1998 році «вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам,

підприємствам,    установам    і    організаціям    проводиться    за    згодою    власників    чи землекористувачів».

Судом  встановлено , що позивач  згоди на вилучення земельної ділянки не давала, рішення виконкому від 20.01.1998 року № 3 було прийнято без її згоди та без її відома, в результаті чого фактично було вилучено 100 м2 землі із її землекористування та передано у користування моїм сусідам ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Крім  того , прийняття  даного  рішення  відноситься  до  компетенції  Канівської  міської ради , а не  є   компетенцією  її  виконавчого  комітету.

Так  як  Канівська  міська  рада не  делегувала  її  виконавчому  комітету  прийняти  дане  рішення  , тому  своїми  діями    виконавчий  комітет перевищив  свої   повноваження.

Також  суд  вважає , що позивачу  необхідно  поновити  процесуальний  строк  на  звернення  до  суду  , так як відповідач  не  надав  доказів  належного повідомлення  позивача  про  прийняте  рішення.  Твердження  позивача про  пропуск  строку з   поважних  причин є  обґрунтованим та  підтвердженим  матеріалами  справи .   

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 17, 18, 100 , 102 , 104 - 107, 158 - 164  КАС  України.    198- 201  КАС  України, суд,-

П  О  С Т  А  Н    О  В И  В :

Позов   ОСОБА_1 до виконавчого  комітету  Канівської міської  ради при  визнання дій  виконавчого комітету  Канівської  міської ради  протиправними  та  скасування підпункту  1.1. пункту 1  рішення   виконкому  Канівської  міської ради   від  20.01. 1998 року  № 3  задовольнити  повністю.

        Поновити ОСОБА_1       процесуальний  строк  звернення   до  суду , як  пропущений  нею  з  поважних   причин.

Визнати  дії     виконавчого комітету  Канівської  міської ради  протиправними  та  скасувати підпункт  1.1. пункту 1  рішення   виконкому  Канівської  міської ради   від  20.01. 1998 року  № 3   «  Про  вилучення  земельних  ділянок «-  про  вилучення  із землекористування  ОСОБА_1  100м.2  земельної  ділянки  для  організації  загального  під’їзду   до  домоволодінь   вул..Новоселиця  , 6 -  ОСОБА_2 та  вул.. Новоселиця  ,8 –ОСОБА_1, як  винесені  незаконно.  

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий                                                                                Г.С. Русаков