УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа №22ц-22494/11                                       Головуючий в 1 інстанції -  Дурасова Ю.В.

Категорія 48 ( 1 )                                                                        Доповідач – Братіщева Л.А.

У Х В А Л А

Іменем України

«20» квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у  складі:

головуючого судді:     Братіщевої Л.А.

суддів:                          Савіної Г.О., Турік В.П.

при секретарі:                Євтодій К.С.

за участю:   позивача  ОСОБА_1

                    відповідача – ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від  12 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на час навчання, -

В С Т А Н О В И Л А :

          У вересні  2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання в якому зазначила, що  з 10.08.19909р. по 07.06.2001р. перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у шлюбі від якого народилася донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          З 01.09.2008р. донька навчається на денному відділенні Криворізького технічного університету у зв’язку із чим потребує матеріальної допомоги.

          Оскільки добровільно відповідач надавати зазначену допомогу не бажає, має можливість надавати допомогу, просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку щомісячно, з часу подання позову до закінчення донькою навчання, але не більше як до досягнення 23 років.

          Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

          Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісяця, починаючи з 28.09.2009р. і до припинення навчання або виповнення ОСОБА_4 23 річного віку.

          Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 51грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи у розмірі 120грн.

          Не погодившись із рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 у позові з тих підстав, що суд не взяв до уваги наявність мирової угоди, яка визнана Саксаганським судом  31 січня 2006 року і відповідно до якої він відмовляється від позову про виділення йому реальної долі в спільній сумісній власності АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_1 приймає реальну частину сумісної спільної власності на АДРЕСА_1 ОСОБА_2, як тверду грошову суму стягнених  з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки  до її повноліття; розмір стягнутих аліментів є завищеним, оскільки судом не враховано, що  ОСОБА_4 передано у власність 1/3 частини двокімнатної квартири, відповідно до рішення суду від 11.12.2010р. з нього стягуються аліменти у розмірі ј частини на його матір ОСОБА_5  і його онук – ОСОБА_6, також потребує матеріальної допомоги.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з 1990 року по 2001 рік сторони перебували у шлюбі, від якого народилася ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається на денному відділенні Криворізького технічного університету, мешкає з позивачкою і перебуває на її утриманні (а.с. 3-6).

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції відповідно до  ст. 199 Сімейного кодексу України, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на  утримання повнолітньої доньки до завершення нею навчання.

Посилання відповідача на те, що суд при розгляді справи не звернув уваги на те, що з нього на користь його матері стягуються аліменти в розмірі ј частини його заробітку і він надає допомогу онуку ОСОБА_6, батько якого є його сином  і на теперішній час не працює, спростовується висновками суду.

При вирішенні позову в частині розміру аліментів, суд, у відповідності з вимогами ст. 182 СК України, в повному обсязі врахував матеріальне становище відповідача, його заробітну плату (а.с. 25, 43), стягнення з відповідача на користь матері – ОСОБА_5 аліментів в розмірі ј частки (а.с.38),  матеріальне становище позивачки (а.с. 42).

Доводи ОСОБА_2 про те, що між сторонами була укладена мирова угода, відповідно якої він відмовився від своєї частки в квартирі, а позивачка відмовилась від аліментів, а тому суд не мав підстав для стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої доньки є необґрунтованими, оскільки з ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 31.01.2006р. про затвердження мирової угоди вбачається, що сторони зробили спільну заяву відповідно якої, ОСОБА_1  погодилась прийняти частину квартири, як повну суму аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, до повноліття доньки, з чим погодився ОСОБА_2 підписавши заяву про мирову угоду (а.с. 37). Щодо питання про  аліменти на час навчання повнолітньої дитини в мировій угоді не зазначено.

Інші доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов’язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б  бути підставою для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303,  307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2  -  відхилити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 листопада 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ    протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:

                    Судді: