№2-443/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 січня 2008     року   Печерський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого   -          судді Кафідової О.В.,

при секретарі  -                    Глібко Н.В.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м.Києві  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства  „Лекхім” , 3-тя  особа  : генеральний  директор Печаєв В.К.  про поновлення  на  роботі , стягнення  середнього заробітку  за  час  вимушеного прогулу  та стягнення  моральної  шкоди  , спричиненої  звільненням  , 

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась  до суду з позовом до відповідача та просить суд постановити рішення , яким  визнати  за №№186, 187,188  від 01.11.2007 року  , за №189 від 07.11.2007 року  незаконними та  скасувати ,   поновити   на  посаді фармацевта   та стягнути середньомісячний  заробіток за час вимушеного прогулу по час  постановлення рішення , моральну  шкоду  в сумі 25 000 грн. 00 коп., судові витрати ,   посилаючись на те, що її було звільнено з посади   в  період вагітності  , що протирічить ст. 184 КЗпП України, відповідно до  якою    звільнення  вагітних  жінок в період вагітності з ініціативи власника  не  допускається ,  вважає  звільнення  незаконним  . 

В  судовому  засіданні   позивач     підтримала    вимоги позову,  просила  позовні  вимоги    задовольнити в повному обсязі , посилаючись на обставини  викладені в позові  та в судовому засіданні .

           Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала  проти задоволення вимог  позивача  , посилаючись на те , що спірні наказ відповідає вимогам  закону , звільненні  позивача  відбулось  у  відповідності  до закону , у адміністрації  відповідача  були відсутні  достовірні  дані  , щодо вагітності  позивача,  просила  в задоволенні позову відмовити .

          3-тя  особа  в судове  засідання  не з”явився , свого представника до суду  не  направив , про час  та  місце  слухання  справи був  повідомлений належним чином , суд  визнав  можливим слухати справу у відсутність 3-ї  особи .

  Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача , вивчивши письмові докази по справі, суд приходить до   наступного висновку.

   В судовому засіданні встановлено  , що позивач   працювала     у відповідача   з 25.09.2006 року на  посаді  фармацевта  аптечного пункту №1.

Згідно  наказу відповідача  №186 від 01.11.2007    року   позивачу об”явлена догана за порушення  нею  трудової  дисципліни, а саме  прогул  без поважної  причини  11.08.2007 року .

Наказом  №187 від 01.11.2007  року  позивачу  оголошена   сувора  догана за  порушення трудової дисципліни, а саме прогули  без поважної причини 11.08.2007  року  .

Згідно ст. 148 КЗпП України встановлений  строк  для  застосування  дисциплінарного стягнення , а саме - дисциплінарне  стягнення  застосовується власником  або уповноваженим ним органом безпосередньо за  виявленням  проступку , але  не  пізніше  одного місяця  з  дня  його виявлення .

При цьому  , згідно ст. 149 КЗпП України  до застосування  дисциплінарного стягнення  власник  або  уповноважений  ним орган  повинен зажадати від  порушника  трудової  дисципліни  письмове  пояснення  і за  кожне  порушення  трудової  дисципліни може  бути застосоване  лише  одне  дисциплінарне  стягнення .

При обранні  виду  стягнення  власник  або уповноважений  ним  орган  повинен врахувати ступінь тяжкості  вчиненого проступку і заподіяну  ним шкоду , обставини , за  якими вчинено проступок , попередню  роботу  працівника  , стягнення  оголошується  в  наказі і повідомляється  під  розписку .

Як  вбачається з  наданих  відповідачем  та  позивачем  доказів, підставою  для   накладення  дисциплінарного стягнення  були  службові  записки  завідуючої аптекою  від 13.08.2007  року , від 19.10.2007  року , однак  жодного акту  про відсутність на  робочому  місці  позивача  не  складалось .

При цьому  , як  вбачається  з  листка  непрацездатності   від 26.10.2007  року   позивач  перебувала на  стаціонарному  лікуванні з 13.10.2007  року  по 27.10.2007  року  з діагнозом  загроза  переривання  вагітності  17 тижнів . До посилань  представника  відповідача  на  те , що на  їх думку  зазначений  листок  непрацездатності  недійсний , суд  відноситься  критично , оскільки  при огляді в судовому  засіданні  оригіналу  цього листка у суду відсутні  сумніви в  його  підробці та  відповідачем не вжито жодних  дій  , направлених  на  перевірку  своїх міркувань .

Крім  того, позивачем  надана  довідка УЗІ від 06.11.2007  року  про встановлення  у позивача  вагітності   20-21  тиждень .

При цьому , в  період  перебування  позивача  на лікарняному в аптечному пункті №1  , де  працювала  позивач , яка є  відповідальною  особою , була  проведена  інвентаризація  матеріально- технічних  цінностей і складено акт  , щодо виявленої нестачі , на  підставі якого  відповідачем видано наказ №188 від 01.11.2007  року  про утримання  грошових  коштів  із  заробітної  плати   і у позивача в тому  числі .

Згідно Інструкції про інвентаризацію основних  засобів , нематеріальних активів товарно-матеріальних  цінностей , грошових  коштів і документів і розрахунків , проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та  складання  актів здійснюється  в  присутності  матеріально відповідальної   особи   , що відповідачем  зроблено не  було , на  підставі  чого  наказ №188 від 01.11.2007  року  суд вважає незаконним та  таким , що підлягає скасуванню . 

Наказом   від 07.11.2007  року  за №189 позивач  була  звільнена з  посади  фармацевта  аптечного  пункту №1  за  порушення  трудової  дисципліни .

Відповідно  до  ст. 184 КЗпП України    звільнення  вагітних  жінок в період вагітності з ініціативи власника  або  уповноваженого  органу  .

Враховуючі вищенаведене , суд приходить до висновку . що  позовні  вимоги в частині  визнання  спірних  наказів  незаконними  підлягають задоволенню , оскільки  відповідачем  при їх  виданні порушені  вимоги  КЗпП України .

В  судовому  засіданні   відповідачем   не  надано  суду  переконливих  доказів  на  підтвердження  своїх  заперечень  в  частині  обгрунтування  звільнення  позивача  за  сівоєю  ініціативою  .

Посилання  представника  відповідача  ,  на  ту  обставину,  що  їм не було достоменно відомо  про вагітність позивача  ,  не  може бути прийнято судом  та не відповідає  фактичним обставинам справи   .

Таким  чином , позовні  вимоги  позивача  в  частині  усунення  порушених  прав  позивача  шляхом  поновлення  її  прав   на  роботу,   стягнення недоплаченого заробітку  та середньомісячного  заробітку  за  час  вимушеного  прогулу  є  обгрунтованими та  підлягають  задоволенню .

Заборгованість  відповідача  перед позивачем по заробітній  платі  становить 4707 грн. 53 коп.   , а  саме  за  52 робочих днів за  період часу  з 07.11.2007  року  по 21.01.2008 року .

Крім  того ,    позивачу  з  вини  відповідача завдано   моральної шкоди  ,  оскільки завдяки  порушенням її законних трудових  прав в період вагітності призвело до моральних страждань  позивача  , втрати нормальних життєвих зв”язків  і вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя в очікуанні  народження  дитини  ,  тому  у відповідності до ст. 237-1 КЗпП України з  відповідача на  користь  позивача  необхідно  стягнути   частково моральну шкоду  в  сумі 2 000   грн. 00 коп.

 Суд прийшов до висновку, що відповідачем порушені конституційні та трудові права позивача та позов підлягає часткового задоволенню, а оскільки  позивач звільнений від сплати державного мита, то згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 59 грн. 50 копійки у відшкодування судових витрат.

     На підставі викладеного , керуючись  Конституцією України, ст. ст. 40 , 148, 149 , 184 ,   237-1 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 15,  60, 64, 88, 110, 209, 213-215, 223,  367 ЦПК України, суд,

                                           ВИРІШИВ:

Позовну  заяву    ОСОБА_1 до Акціонерного товариства  „Лекхім” , 3-тя  особа  : генеральний  директор Печаєв В.К.  про поновлення  на  роботі, стягнення  середнього заробітку  за  час  вимушеного прогулу  та стягнення  моральної  шкоди  , спричиненої  звільненням  -  задовольнити  частково  .

Визнати  накази  Акціонерного товариства  „Лекхім” за №№186, 187,188  від 01.11.2007 року  , за №189 від 07.11.2007 року  незаконними та  скасувати  .

Поновити ОСОБА_1  на  посаді  фармацевта Акціонерного товариства  „Лекхім”  з 07.11.2007  року  .

Стягнути з Акціонерного товариства  „Лекхім” на користь ОСОБА_1 середній  заробіток  за час  вимушеного прогулу   з 07.11.2007   року   по час  постановлення  рішення в сумі  4707 грн. 53 коп.  та моральну  шкоду в сумі 2 000 грн. 00 коп. , всього стягнути - 6 707 грн. 53 коп. .

Допустити негайне  виконання  рішення  в частині  поновлення  на  роботі  та  стягнення  заробітної  плати за  час  вимушеного прогулу .

            Стягнути з Акціонерного товариства  „Лекхім”  державне мито в розмірі  59 грн. 50 коп.   в дохід держави.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного  суду  м. Києва  через Печерський  районний   суд м. Києва .

Заяву про  апеляційне  оскарження рішення  суду   може  бути подано  протягом 10  днів  з  дня  проголошення  рішення  .

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається  протягом  20 днів після  подання заяви про апеляційне оскарження .

          СУДДЯ: