УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого судді -                   Григор’євої І.В.,

суддів     Слинька С.С., Шибко Л.В.,

за участю прокурора                   Тилика Т.М.,          

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  05 квітня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Волинської області на вирок  Горохівського  районного  суду  Волинської  області   від   23 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 14 вересня 2010 року.

Вироком Горохівського районного суду Волинської області від 23 червня 2010 року

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

громадянина України, такого, що не має судимості,

засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки виправних робіт з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку.

    Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 14 вересня 2010 року вирок залишено без зміни.

    ОСОБА_5 визнаний винним в тому, що він 08 травня 2010 року, приблизно о 23.00 годині в с. Холонів, Горохівського району, в місцевому будинку культури, вчинив хуліганські дії з особливою зухвалістю, грубо порушив громадський порядок та, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно наніс удар скляною пляшкою в голову громадянину ОСОБА_6, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок щодо ОСОБА_5 та направити справу на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, а також істотним порушенням вимог кримінального закону. Вважає, що застосування судом до ОСОБА_5 ст. 69 КК України є безпідставним і належним чином не мотивованим. Також вважає, що апеляційний суд необґрунтовано залишив вирок щодо ОСОБА_5 без зміни, а апеляцію прокурора без задоволення, в якій порушувалося питання про постановлення щодо засудженого нового вироку у зв’язку з м’якістю призначеного покарання.  

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без зміни з таких підстав.  

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України за обставин, викладених у вироку ґрунтуються на зібраних і перевірених у судовому засіданні доказах.

Доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості злочину внаслідок його м’якості, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_5 вчинив злочин, який відноситься до злочинів невеликої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину. При цьому суд взяв до уваги його матеріальний стан, думку потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, а також його позитивні характеристики за місцем проживання, відшкодування шкоди потерпілому.  

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 по справі не встановлено.

Отже, за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, з наведенням у вироку відповідних мотивів, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_5, із застосуванням ст. 69 КК України, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 296 КК України.

За таких обставин, посилання прокурора про необґрунтоване призначення ОСОБА_5 більш м’якого покарання, ніж це передбачено законом, є безпідставним.

    Апеляційний суд, розглядаючи справу щодо ОСОБА_5, дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином проаналізував усі доводи поданої на вирок місцевого суду апеляції прокурора, на кожний з них дав вичерпну відповідь і обґрунтовано залишив вирок без зміни.

Тому, доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України є безпідставними.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 за м’якістю призначеного йому покарання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Істотних порушень вимог кримінального чи кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для скасування судових рішень щодо ОСОБА_5, не встановлено.

Керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів

    у х в а л и л а :  

Касаційну скаргу заступника прокурора Волинської області залишити без задоволення, а вирок Горохівського районного суду Волинської області від 23 червня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 14 вересня 2010 року щодо ОСОБА_5 без зміни.  

 С у д д і :  

Григор’єва І.В.                   Слинько С.С.                     Шибко Л.В.