Справа № 1-156/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2011 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді                         Яніва Н.  М.

         при    секретарі                                Сунак Н.М.

         з участю прокурора                         Івасівка О.З.        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрий кримінальну                                                                                                                                                                          справу про обвинувачення ОСОБА_1, народженого 12 квітня 1977 року в с.м.т. Олов’яний, Четінської області, Російської Федерації, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлученого, невійськовозов’язаного, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимого 10.05.2006р. Стрийським міськрайонним судом за ст.ст. 309 ч.2, 307 ч.2, 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, -

   у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3  ст.  185 КК України,-

   ОСОБА_2, народженого 10.04.1984р. в м. Стрий, Львівської області, українця, громадянина України з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, невійськовозобов’язаного, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Стрийського міського суду від 03.12.2003р. за ст.ст. 308 ч.1, 308 ч.2, 309 ч. 2, 70 КК України до 5 років позбавлення волі,

  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 та ст. 395 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 умисно, таємно викрали чуже майно, шляхом проникнення у сховище, крім того ОСОБА_2 порушив правила адміністративного нагляду при наступних обставинах.

21.11.2010 року, о 21 год., ОСОБА_1, ОСОБА_2, іншою особою та невстановлений слідством чоловік на ім»я «Костянтин»за попередньою змовою між собою групою осіб,  з метою користі та наживи, проникли на охоронювану територію дільниці № 8 ТзОВ «Компанія Дністер», що по вул. Харкова, 1 м. Стрия,  де ОСОБА_2, будучи знайомим, підійшов до охоронця ОСОБА_3, якому запропонував розпити спиртні напої, таким чином маючи на меті відволікти його увагу, а в той період часу ОСОБА_1, інша особа та невстановлений слідством мужчина на ім»я «Костянтин»таємно викрали з території вищезгаданого підприємства металобрухт загальною вагою 280 кг., чим заподіяли власнику ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 616 грн..

Крім того, ОСОБА_2 будучи адміннаглядовим згідно постанови Дрогобицького міськрайонного суду від 06.11.2008р., який було продовжено постановою Стрийського міськрайонного суду від 17.11.2010р. та будучи ознайомлений з вказаними постановами, а також попереджений про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду. Незважаючи на це, ОСОБА_5 без поважних причин, з метою ухилення від адміністративного нагляду, без відома органу внутрішніх справ в період часу з 24.02.2011р. по 28.02.2011р. самовільно залишив постійне місце проживання в м. Стрий та для реєстрації  в органи внутрішніх справ не з»являвся.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю та пояснив, що 21.11.2010 року близько 20.30 год., за попередньою змовою разом з ОСОБА_6, який на даний час помер, ОСОБА_2, та Костянтином, прізвища якого не знає, вирішили піти на колишній бетонний завод до пункту прийому металобрухту та викрасти звідти метал. ОСОБА_2 мав відволікати сторожа, який охороняє вказану територію. Близько 21.00 год. цього ж дня, вони підійшли до місця, звідки мали намір вчинити крадіжку. ОСОБА_2 пішов в будку до сторожа де як вони домовились мав розпивати з тим горілку, а він, ОСОБА_6 та Костянтин в той час викрали з території заводу метал, а саме: куски бляхи, частину заднього моста від легкового автомобіля, частину бляхи з привареним швелером, металевий короб, які заховали в неподалік розташованому сараї його знайомого, якому про крадіжку нічого не говорили. На наступний день викрадений метал, здали на металобрухт, в пункті  прийому, що по вул. Сколівській в м. Стрию. Щиро розкаюється у вчиненому, заподіяну шкоду відшкодували, просить його суворо не карати.  

Підсудний ОСОБА_2, свою вину у вчиненні даних злочинів визнав повністю та пояснив що 21.11.2010р., близько 20.00 год., за попередньою змовою з ОСОБА_6, який на даний час помер, ОСОБА_1, та незнайомим на ім»я Костянтин, вирішили піти на колишній бетонний завод до пункту прийому металобрухту та викрасти звідти метал. Він будучи знайомим з особою, яка охороняла вказану територію мав відволікати його увагу. Близько 21.00 год. цього ж дня, вони підійшли до місця, звідки мали намір вчинити крадіжку. Він пішов в металевий вагончик до сторожа ОСОБА_3 якому запропонував розпити принесену ним горілку, на що той погодився.  А ОСОБА_1, ОСОБА_6 та Костянтин в той час мали викрадати з території заводу метал.  Через приблизно півтори години, він вийшов від ОСОБА_3 і направився на вул.. Грабовецьку де зустрівся з ОСОБА_1 та ОСОБА_6, які показали йому викрадений ними металобрухт, а саме:  куски бляхи,  частину заднього моста від легкового автомобіля, металевий короб, які були заховані в сараї їхнього знайомого, якому про крадіжку нічого не говорили. На наступний день викрадений метал, здали на металобрухт, в пункті  прийому, що по вул. Сколівській в м. Стрию. Щиро розкаюється у вчиненому, заподіяну шкоду відшкодували, просить його суворо не карати.

 Крім того, оскільки він будучи раніше засудженим, та відбуваючи реальну міру покарання в Дрогобицькій ВК № 40, після звільнення з місць позбавлення волі, відносно нього Дрогобицьким судом було встановлено адміннагляд терміном на два роки із застосуванням обмежень. Однак на протязі вказаного часу, ним було вчинено ряд адміністративних правопорушень, а тому адміністративний нагляд в листопад 2010р. Стрийським міськрайонним судом йому було продовжено, ще на 6 місяців. Він був поставлений на облік в органах КВІ, йому було роз»яснено його обов»язки і попереджено про кримінальну відповідальність за їх невиконання.  Але незважаючи на це, 24.02.2011 р. він поїхав до свого товариша ОСОБА_7, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, не повідомивши про це працівників міліції де перебував до 28.02.2011р., а також в цей період часу не з'являвся на реєстрацію в ОСОБА_8 Щиро розкаюється у вчиненому, обіцяє більше подібного не вчиняти, просить його суворо не карати.  

       Підсудні визнали себе винними повністю у вчиненні злочині, фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих обставин справи. Таким чином, суд, впевнившись у правильному розумінні підсудними змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, відповідно до ч.3 ст. 299 КК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

     Сукупність наведених і оцінених судом доказів переконує суд, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за попередньою змовою групою осіб, таємно викрали чуже майно, шляхом проникнення у сховище, а тому їхні дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, а ОСОБА_2 крім того порушив правила адміністративного нагляду і його дії правильно кваліфіковані за ст. 395 КК України.

  При призначенні міри покарання підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд  враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, причини й умови, що сприяли його вчиненю, обставини по справі, що заподіяли потерпілому незначну шкоду, особи винних, що позитивно характеризуються за місцем проживання, а також те що потерпілий претензій до підсудних немає.

    Обставин, що обтяжують відповідальність підсудних по справі не встановлено.

    Пом”якшуючими відповідальність обставинами суд визнає те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щиро розкаялися у вчиненому, відшкодували шкоду заподіяну потерпілому, з»явилися із зізнанням.

   Враховуючи всі обставини по справі, особу винних, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можливе  в умовах без ізоляції їх від суспільства, призначвши їм покарання в межах санкцій інкримінованих їм статтей КК України, звільнивши їх на підставі ст. 75 КК України від реального відбування покарання та застосувавши ст. 76 КК України.

 Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

                                                                 З   А   С   У   Д   И   В:

   ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185  КК України і призначити йому покарання –3 (три) роки позбавлення волі.

   На підставі ст. 75 КК України –звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік і 6 (шість) місяців.

  Відповідно до ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

  Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1 –підписку про невиїзд.

  ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання –4 (чотири) роки і шість місяців позбавлення волі, за ст. 395 КК України –3 (три) місяці арешту.

       На підставі ст. 70 КК України визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення  менш суворого покарання більш суворим  –4 (чотири) роки і шість місяців позбавлення волі.

  На підставі ст. 75 КК України –звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

  Відповідно до ст. 76 КК України зобов”язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з»являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

  Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_2 –підписку про невиїзд.

   Речові докази:  задній борт від автомобіля «ЗІЛ-130», куски бляхи, частину заднього моста від легкового автомобіля, частину бляхи з привареним швелером, металевий короб, які передані на зберігання ОСОБА_4, залишити в потерпілого; грошові кошти, номіналом 50 грн., 20 грн., 5 грн., які передані на зберігання  в фінансову частину Стрийського МВ ГУМВСУ у Львівській області –звернути в дохід держави.  

   На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівськоі області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:ОСОБА_9