Головуючий в суді І ін.: Феха Т.С.

                                                                                                        Суддя-доповідач:   

Апеляційний суд Рівненської області

______________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 року                                                                                           м. Рівне

   Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області  в складі

          головуючого судді                                    Шимківа С.С.,

          суддів                                               Василевича В.С., Демянчук С.В.,

секретар судового засідання                     Приходько Л.В.

розглянувши у у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Рокитнівського районного суду  від 27 квітня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення певних дій,

                                                              ВСТАНОВИЛА :

Постановою Рокитнівського районного суду  від 27 квітня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Рокитнівському районі відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду позивачка оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі вказує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції при винесенні рішення повинен був керуватися не постановами уряду, оскільки вони є підзаконними актами, а Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стверджує, що відсутність коштів не може вважатися законною підставою для невиконання  зобов’язань державним органом.

Просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІ групи захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

              Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” до статей 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів  ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Місцевий суд правильно виходив з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, а висновок, що при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України 796-XII, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком, є обгрунтованим.

Положення ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

          Місцевий суд прийшов до обгрунтованого висновку про правомірність нарахування та виплату відповідачем пенсії у розмірах та порядку, з огляду на те, що на момент проведення таких виплат були чинними та не визнавалися неконституцйійними положення ст.с. 63, 67, ч.7 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, які передбачають визначення Кабінетом Міністрів України розмір пенсій відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з яким погоджується і колегія суддів.

Постанова місцевого суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись  ст. ст. 198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України ,   колегія суддів,                                                                                         

УХВАЛИЛА :

Апеляційну  скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Постанову Рокитнівського районного суду  Рівненської області від 27 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала  суду апеляційної інстанції  набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання  нею законної сили .

          Головуючий суддя

          Судді: