Судове рішення #153715
72/14б-05

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31


Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А


23.06.06 р.                                                                                                    № 72/14б-05                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:


Головуючий                                                                                Рудченко С.Г.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Міщенко  П. К.

                                                                                                         Яковлєв М. Л.




при секретарі судового засідання –Коробко О.І.,


за участю представників сторін:

від кредиторів:

від головного управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний

ощадний банк» – Шаповалов І.В. –дов. № 10 від 03.01.2006 р., представник;

від Переяслав-Хмельницької ОДПІ –Сукач В.В., дов. № 2063 від 10.04.2006 р., представник;   

від боржника:  не з’явилися;

розпорядник майна: не з’явився,


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2006 року

у справі № 72/14б-05 (Заступник Голови господарського суду –Короткевич О.Є.)


за заявою       відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк

                        України»в особі головного управління по м. Києву та Київській

                        області відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний

                        банк України, м. Київ,


до                    відкритого акціонерного риболовецько-промислового торгово-

                       підприємницького товариства «Агрофірма «Славутич»,

                       м. Переяслав-Хмельницький,

про                  банкрутство,




В С Т А Н О В И В:


Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2006 р. по справі № 72/14б-05 визнано Переяслав-Хмельницьку об’єднану державну податкову інспекцію (далі по тексту - Переяслав-Хмельницьку ОДПІ, кредитор) Чернігівської області конкурсним кредитором по справі № 72/14б-05 перед відкритим акціонерним риболовецько-промисловим торгово-підприємницьким товариством «Агрофірма «Славутич»(далі по тексту - «Агрофірма «Славутич») з вимогами в розмірі 370726,99 грн. (вимоги третьої черги) та з вимогами щодо сплати пені в розмірі  35,46 грн. (включаються окремо до реєстру), в інших вимогах заяву Переяслав-Хмельницької ОДПІ залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою господарського суду Київської області Переяслав-Хмельницька ОДПІ звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 2223 від 18.04.2006 р. (зареєстрована 20.04.2006 р. господарським судом Київської області за вх. № 5163), в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2006 р. по справі № 72/14б-05 та визнати кредитором Переяслав-Хмельницька ОДПІ з майновими вимогами на суму 4017178,59 грн. основного боргу та 6677486,48 грн.

Головне управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Державний ощадний банк»скористалося наданим йому ст. 96 ГПК України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що вимоги, викладені в скарзі, є безпідставними, а ухвала місцевого господарського суду від 30.03.2006 року є справедливою і законною, тому просять апеляційну інстанцію скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу –без змін, відхиляючи усі твердження, викладені у апеляційній скарзі.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

У відповідності до ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. (Роз’яснення ВАСУ від 10.12.1996 р. № 02-5/422 «Про судове рішення»).

Як зазначається в частині першій ст. 32  ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.05.2006 року апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької ОДПІ було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 72/14б-05  на 09.06.2006 року о 11-15 год.

Розгляд справи здійснюється після оголошеної в судовому засіданні 09.06.2006 р. ухвали про відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою представників сторін в порядку ст. 77 ГПК України.

Заслухавши виступ уповноважених представників кредиторів, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Переяслав-Хмельницької ОДПІ на ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2006 року по справі № 72/14б-05 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі по тексту - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

При цьому названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону кредитор –юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника. Конкурсні кредитори –за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження  у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно п. 2 ст. 14 Закону погашеними вважається вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі.

Як вбачається з матеріалів справи, Переяслав-Хмельницька ОДПІ після опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного риболовецько-промислового торгово-підприємницького товариства «Агрофірма «Славутич»звернулася до господарського суду Київської області із заявою про визнання її кредитором  у справі № 72/14б-05 з грошовими вимогами в сумі 4017178,59 грн. основного боргу, 6677486,48 грн. пені за кредитною угодою № 11/12-150 від 11.07.1997 р., з вимогами за зобов’язаннями щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) в сумі 5873,46 грн. та вимогами щодо сплати пені, розрахованої на суму несплаченого податкового боргу в розмірі 35,46 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2006 р. по справі № 72/14б-05 визнано Переяслав-Хмельницьку ОДПІ кредитором у справі про банкрутство боржника з вимогами в розмірі 370726,99 грн. (вимоги третьої черги) та з вимогами щодо сплати пені в розмірі  35,46 грн. (включаються окремо до реєстру), в інших вимогах заяву Переяслав-Хмельницької ОДПІ залишено без задоволення.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що завданням господарського суду в процедурі банкрутства полягає не у вирішенні спору по суті, а у констатації (підтверджені) наявності у кредитора майнового права (грошового зобов’язання). Це означає, що  кредитори, самі доказують свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішення суду, відповіді на претензії, договори, акти звірки і т. д.). Отже грошові зобов’язання повинні бути встановлені в певному розмірі та підтверджені відповідними документами. Спірність документів, які містять майнові права кредиторів, вирішуються поза межами процедури банкрутства, а саме в позовному провадженні.

Як вірно було встановлено місцевим господарським судом, у відповідності до рішення господарського суду Київської області від 02.11.2004 р. у справі № 7/9-03/8-04, зміненого постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.02.2004 р., позов Переяслав-Хмельницької ОДПІ задоволено частково та стягнуто з відкритого акціонерного риболовецько-промислового торгово-підприємницького товариства «Агрофірма «Славутич»364853,53 грн. боргу за кредитною угодою № 11/12-150 від 11.07.1997 р.

Отже колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 2 ст. 35 ГПК України приходить до висновку, що місцевим господарським судом було прийняте вірне рішення щодо визнання кредиторської заборгованості Переяслав-Хмельницької ОДПІ по справі № 72/14б-05 перед відкритим акціонерним риболовецько-промисловим торгово-підприємницьким товариством «Агрофірма «Славутич»в сумі  364853,53 грн., оскільки лише дана сума була встановлена рішенням господарського суду під час розгляду справи № 7/9-03/8-04.

Що стосується податкового боргу боржника перед заявником в сумі 5908,92 грн., в тому числі 35,46 грн. пені, то судом першої інстанції було вірно встановлено, що дана заборгованість підтверджується матеріалами справи, зокрема корінцями податкових-повідомлень рішень від 25.02.2005 р. від 08.06.2005 р., довідкою про суми податкового боргу платника податків від 11.07.2005 р. за № 509/5378/10/19-0-29 та була визнана боржником в судовому засіданні господарського суду Київської області 30.03.2006 р.

Таким чином, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані докази у сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законну і обґрунтовану ухвалу, яка повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачається, тому апеляційна скарга Переяслав-Хмельницької ОДПІ задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 101-105 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»Київський міжобласний апеляційний господарський суд,  


П О С Т А Н О В И В:


1. Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції на ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2006 року по справі № 72/14б-05 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 30.03.2006 року по справі № 72/14б-05 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 72/14б-05 повернути до господарського суду  Київської області.

         

          


Головуючий                                                                                Рудченко С.Г.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Міщенко  П. К.

                                                                                                         Яковлєв М. Л.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація