Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.06                                                                                            Справа №  16/998а

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Рудченка С.Г. (доповідач по справі),

суддів:                                 Міщенко  П. К. суддів:                                 Яковлева М, Л,  

                                                                                                                               .

при секретарі судового засідання –Коробко О.І.,                                        

за участю представників сторін:

від позивача: Онопрієнко І.П. –дов. № 11/2-183 від 24.01.2006 р., представник;

від відповідача: не з’явився;

розглянув матеріали справи за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області від 06.04.2006 р., повний текст якої підписано 17.04.2006 р.,

по справі №  16/998а (суддя –Спаських Н.М.,)

за позовом      акціонерного комерційного банку «Легбанк», м. Київ,                        

до                           управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі

                        м.  Черкаси,

про                  визнання рішення нечинним,

ВСТАНОВИВ:

          У лютому 2006 р. акціонерний комерційний банк «Легбанк»(далі по тексту –АКБ «Легбанк», позивач) звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси (далі по тексту –УПФУ, відповідач) про визнання нечинним рішення відповідача № 96 від 27.01.2006 р. «Про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій», у відповідності до якого відповідач наклав на позивача 207/734,90 грн. штрафу за порушення ним вимог ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 09.07.2003 р.

Постановою господарського суду Черкаської області від 06.04.2006 року, повний текст якої підписано 17.04.2006 р., у справі № 16/998а позов АКБ «Легбанк»задоволенно у повному обсязі та визнано нечинним рішення відповідача № 96 від 27.01.2006 р. «Про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій», а також стягнуто з відповідача на користь позивача 3,40 грн. державного мита.

Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Черкаської області, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою (зареєстрована 06.05.2006 р. господарським судом Черкаської області за вх. № 8850), в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову постанову по даній справі.                                        

В обґрунтування апеляційної скарги зроблено посилання на невірне застосування місцевим господарським судом  норм матеріального права, а також неповне з’ясування обставин, що мають значення для  справи, а саме те, що  банк повинен перевіряти правильність нарахування і сплати страхувальником страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.06.2006 року апеляційну скаргу УПФУ прийнято до апеляційного провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників сторін  на 16.06.2006 р.

Розгляд справи здійснюється після оголошеної в судовому засіданні 16.06.2006 р. ухвали про відкладення, у звязку з неявкою представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але на адресу апеляційної інстанції надійшло повідомлення про розгляд справи № 16/998а без участі представника УПФУ.

В судовому засіданні представником позивача було подано заперечення на апеляційну скаргу, у яких «АКБ Легбанк»не погоджується з вимогами апеляційної скарги та просить апеляційну інстанцію скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову зі справи без змін з підстав, викладених в тексті заперечень.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства (далі- КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.  

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга УПФУ на постанову господарського суду Черкаської області від 06.04.2006 року задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено місцевим господарським судом під час розгляду справи, у січні 2005 р. відповідачем проведено перевірка державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад»(далі по тексту –ДП НВК «Фотоприлад»), за результатами якої 27.01.2006 р. було прийняте рішення № 96 «Про застосування фінансових санкцій за перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій», за яким УПФУ наклало на позивача штраф у розмірі 207734,90 грн. за порушення ним вимог, передбачених ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІV (далі по тексту –Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ст. 5 Закону № 1058-ІV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески покладається на страхувальників, а контроль за виконанням ними цього обов’язку згідно з розділом VIII цього ж Закону покладається на відповідні виконавчі органи Пенсійного фонду.

Частина 12 ст. 20 Закону № 1058-ІV передбачає, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 106 Закону № 1058-ІV виконавчими органами Пенсійного фонду за порушення банками вимог, передбачених частиною дванадцятою ст. 20 цього Закону, накладається штраф у розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Пункт 6 ст. 7 Закону України від 20.05.1999 р. № 679-ХІV «Про національний банк України»передбачає, що Національний банк визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі і між банками.

Пункт 22.6 ст. 22 Закону України від 05.04.2001 р. № 2346-111 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»зобов’язує обслуговуючий платника банк перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно з п. 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Національного банку України від 15.04.2005 р. № 132 банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування заробітної плати на рахунки працівників підприємств, що відкриті в банках, або грошовий чек на отримання заробітної плати лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів/страхових внесків до державних цільових фондів, або документального підтвердження їх сплати раніше. Банк приймає від платника платіжне доручення на перерахування доходу або грошовий чек на виплату доходу, на який відповідно до законодавства України нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду України, лише за умови одночасного подання платником у строк, установлений законодавством України, платіжних доручень на перерахування страхових внесків або документального підтвердження їх сплати раніше.

Документальним підтвердженням про сплату платником утриманих з цієї заробітної плати/доходу сум податків і зборів/страхових внесків є примірники платіжних доручень про їх перерахування, у яких у реквізиті «Призначення платежу»платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит «Дата виконання», або оригінал документа відповідного органу про звільнення цього платника від сплати податку чи збору/страхового внеску, або наявність за ним переплати. Банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів. Відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих платежів несе платник. Якщо банк не забезпечив перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України одночасно з видачею (перерахуванням) коштів на виплату заробітної плати, то він за рахунок власних коштів сплачує відповідному Фонду суму несплачених страхових внесків.

Зобов’язання банку перевіряти правильність нарахування страхувальником суми страхових внесків відносно суми нарахованої ним заробітної плати ні Закон №1058-ІV, ні інше законодавство України не передбачають.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо неможливості застосування  АКБ «Легбанк»штрафних санкцій, так як відповідачем не було надано жодного доказу про те, що «Легбанком»не перераховані суми страхових внесків, які були зазначені у наданих разом з чеками на отримання заробітної плати страхувальником (ДП НВК «Фотоприлад») платіжних дорученнях, та що ці суми не надійшли на рахунок УПФУ.

Згідно аналізу вищезазначених норм чинного законодавства на банк накладається штраф лише у тому разі, якщо банк прийняв від страхувальника платіжне доручення чи чек на перерахування (видачу) заробітної плати без одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси не мало законних підстав для прийняття рішення № 96 «Про застосування фінансових санкцій за перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду сум страхових внесків, фінансових санкцій», так як банком не порушена зазначена вимога.

Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси не підлягає задоволенню, а постанову господарського суду Черкаської області від 06.04.2006 року у справі № 16/998а необхідно залишити без змін.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 195, 200 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись Розділом VII Прикінцеві та перехідні положення, ст.ст. 160, 165, 195, ст. 200, п. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.          Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області від 06.04.2006 року у справі № 16/998а залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Черкаської області від 06.04.2006 року у справі № 16/998а залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 16/998а повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя:                                                                          Рудченко С.Г.                                            Судді:                                                                                      Міщенко  П. К.  Судді:                                                                                      Яковлєв М. Л.