УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20490/11
Справа №22ц-20490/11 Головуючий в 1 інстанції - Тимошенко Т.І.
Категорія 34 (4) Доповідач – Братіщева Л.А.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
«20» квітня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Братіщевої Л.А.
суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.
при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: позивача - ОСОБА_1
представника відповідача – Громко Наталі Володимирівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування збитків, моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі – ВАТ «ЦНЗК»), 3 особа – Садівниче товариство «Автомобіліст-2» про відшкодування збитків, моральної шкоди і в обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що йому належить садова ділянка №НОМЕР_1 у садівничому товаристві «Автомобіліст-2», площа якої 0,098 кв.м.
На межі його садової ділянки знаходиться водоймище, яке є часткою гідрозахисних споруд кар’єру №10 ВАТ «ЦГЗК».
01.05.2002 року з вини відповідача його ділянку було затоплено, в результаті чого вимокли та стали непридатні насадження.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 червня 2004 року з відповідача на його користь було стягнуто матеріальну шкоду в розмірі 2549грн. та моральну шкоду в сумі 1000грн.
Проте, у зв’язку із затопленням ділянки причинено збиток – втрачена вигода за весняно-осінній період 2003 року в сумі 3072грн. та заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в сумі 3000грн. і просив стягнути з ВАТ «ЦГЗК».
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 травня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000грн., судовий збір в сумі 51грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ВАТ «ЦГЗК» ставить питання про скасування рішення суду, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. Зокрема, стягуючи на користь позивача моральну шкоду, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту заподіяння йому матеріальної шкоди.
Крім того, ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, а питання щодо його поновлення для звернення до суду із позовом не заявлялось, що є підставою для відмови у позові; суд не звернув уваги, що збитки, які були завдані позивачу у травні 2002 року були відшкодовані відповідно до рішення Жовтневого районного суду від 24.06.2004р.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ВАТ «ЦГЗК» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті.
Вирішуючи спір суд першої інстанції відмовив позивачу ОСОБА_1 в стягнення з ВАТ «ЦГЗК» згідно його позовних вимог майнової шкоди у вигляді втраченої вигоди в сумі 3072грн. за неможливістю користування садовою ділянкою з вини відповідача, - з підстав недоведеності позивачем цих позовних вимог, тобто вина відповідача в спричиненні майнової шкоди, але стягнув на користь позивача 2 тис.грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди з посиланням на те, що моральну шкоду ОСОБА_1 зазнав з тих підстав, що вирощування овочів та фруктів на садівничій ділянці було для нього способом життя і джерелом економії сімейного бюджету.
Такий висновок суду про стягнення з відповідача моральної шкоди за відсутності доказів вини відповідача в спричиненні майнової шкоди суперечить вимогам ст. 1167 ЦК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» який передбачає, що моральна шкода це втрата немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Враховуючи наведене колегія вважає, що задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь 2 тис.грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вважав встановленими недоведені обставини, які мають значення для справи і висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «ЦГЗК» в стягненні моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 2, 3 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31 травня 2010 року в частині часткового задоволення позовних вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди в сумі 2000грн. та судових витрат скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення.
В позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування збитків, моральної шкоди – відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: