ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а-7235/10/2270
Головуючий у 1-й інстанції: Фелонюк Д.Л.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В. М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2011 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина Віталія Миколайовича
суддів: Мельник-Томенко Жанни Миколаївни
Залімського Ігоря Геннадійовича
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державна податкова інспекція у м.Хмельницькому про визнання дій протиправними , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду в інтересах малолітнього ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому про визнання протиправними дій щодо відмови у виключенні з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів ідентифікаційного номера та всієї інформації про ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 із збереженням за ним раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов’язкових платежів, а також зобов’язати відповідача виключити з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів ідентифікаційного номера та всієї інформації про ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 із збереженням за ним раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов’язкових платежів.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Представник апелянта в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Від представника позивача до суду надійшла заява, у якій просила апеляційний розгляд проводити у її відсутності в порядку письмового провадження.
З урахуванням викладеного, на підставі положень частини 4 статті 196 та частини 1 статті 197 КАС України дана справа підлягає розгляду судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, що звернулася до суду в інтересах малолітнього ОСОБА_4, виходив з того, що відмова податкового органу виключити з Державного реєстру ідентифікаційного номера та інформації про малолітнього ОСОБА_4 є необґрунтованою та безпідставною, адже положеннями статтей 1 та 5 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» врегульовано процедуру відмови від ідентифікаційного номера через релігійні чи інші переконання.
Колегія суддів відзначає, що, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Законом України «Про державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (що був чинним на момент виникнення спірних відносин) визначено, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів – це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України (частина 1 статті 1 Закону).
При цьому, частиною 2 цієї статті передбачено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.
До Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи (частина 2 статті 5 Закону).
З огляду на викладене, зазначеним вище Законом гарантовано право платника податків виконати конституційний обов’язок сплати податків та інших обов’язкових платежів, обравши при цьому альтернативну форму обліку, тобто без присвоєння ідентифікаційного номера.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо необґрунтованої відмови податкового органу у виключенні ідентифікаційного номера та всієї інформації про ОСОБА_4 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 року є законною і обґрунтованою, відтак, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, – залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2010 року, – без змін.
Відповідно до ч.10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої в скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович