Справа № 2-а-539/11

Справа № 2-а-539/11

                                    У Х В А Л А

                                                     іменем України

"06" квітня 2011 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючої –судді                                                          Астахової О.О.,

при секретарі                                                                             Стукан Я.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, відшкодувати інфляційні втрати та три відсотки річних, -

в с т а н о в  и  в:

           Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання дій неправомірними щодо відмови йому  у здійсненні перерахунку основної і додаткової пенсії, та  недоплати йому в повному обсязі, як дитині війни, щомісячної державної соціальної 30 % надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Мотивуючи свої вимоги тим, що йому, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду ІІ групи, не в повному обсязі нараховується та виплачується основані і додаткова пенсія, передбачена ст. 50 , 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Тому позивач просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату основної і додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з 75 % мінімальної пенсії за віком, взявши за основу розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений  ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",  який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 15.02.1993 року.

Також ОСОБА_1 зазначив, що він являється дитиною війни, а тому відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач не нараховує та не виплачує передбачену Законом надбавку, він просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати до виплати в повному обсязі недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, передбачену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12. 207 року та з 22.05.2008 року. Крім того,  позивач просить здійснити  перерахунок і виплату належних йому сум, з урахуванням інфляції та трьох відсотків річних.

    Відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати провести перерахунок та виплату основної і додаткової пенсії за період з 15.02.1993 року, а також нарахувати до виплати в повному обсязі недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, передбачену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12. 207 року та з 22.05.2008 року,  проте звернувся  з позовною заявою до суду лише 28.01.2011 року (а.с.1).

Посилання позивача на те, що йому не було відомо раніше про порушення відповідачем його прав суд вважає необґрунтованими, оскільки  незнання законів не звільняє від відповідальності і не є поважною причиною для пропуску строку звернення до суду, передбаченого чинним Кодексом адміністративного судочинства України. Будь-яких належних інших доказів на підтвердження поважності причин пропущення строку звернення до суду, позивач суду не надав.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для поновлення позивачу строку для звернення до суду за захистом порушеного права за період з 15.02.1993 року  по 27.07.2010 року включно, а тому приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині повинні бути залишені без розгляду.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 100 КАС України, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, відшкодувати інфляційні втрати та три відсотки річних за період часу з 15.02.1993 року  по 27.07.2010 року включно, –залишити  без розгляду.

          Ухвала може бути оскаржена до Київського адміністративного апеляційного суду через Дніпровський  районний суд м. Києва протягом пяти днів з дня проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                                                    О.О. Астахова