2-а-2030/11

 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          17.05.2011  року                                                                                            м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого                           судді Пасинок В.С., при секретарі Василенко Т.Ю., розглянувши у судовому засіданні адміністративну  справу за позовом  ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС,

                                          в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

05 травня 2011 року позивач  ОСОБА_1  звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС.

         В обґрунтування позовних вимог в позові зазначив, що він є особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, йому встановлено ІI групу інвалідності  І  категорії, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва.

        Посилаючись на те, що він, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на державну пенсію, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю та на щорічну допомогу на оздоровлення, просив суд визнати дії (бездіяльність) відповідачів протиправними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи  І категорії (ІІ групи інвалідності), основної пенсії  відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва провести перерахунок  згідно ст. 48 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991 р. щорічної допомоги на оздоровлення та зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат  виплатити  згідно ст. 48 Закону України №796-ХІІ від 28.02.1991р. щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з моменту виникнення у нього права на щорічну допомогу на оздоровлення.

         В судове засідання позивач не з’явився, просив розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

         Представник Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та надав письмові заперечення.

         Представник Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

         Відповідач  Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з’явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином. Проте суд вважає за можливе розглядати справу без участі його представника.

         На підставі ст. 86 КАС України, оцінивши безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи I категорії  осіб, захворювання яких пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Голосіївського району м. Києва та  одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону № 796-ХІІ та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 цього Закону (а.с. 20-21).

         Згідно зі ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», № 796-12 від 28.02.1991року пенсії особам, віднесеним до категорії 1.2.3.4 встановлюються у вигляді: державної допомоги; додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС»особам, віднесеним до І категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, спричинену здоров’ю в розмірах: інвалідам  ІІ  групи  - 75% мінімальної пенсії за віком.

           Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що у всіх випадках пенсія інвалідам, в яких є зв’язок захворювання з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС не можуть  бути нижчою 8 мінімальних пенсій за віком.

          Щодо мінімального розміру пенсії за віком, то відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» він визначається виключно цим Законом і встановлюється згідно його ст. 28 ч. 1 - в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  який  встановлюється  законами України  про Державний  бюджет України  на відповідний рік.

Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          Згідно до ч.3 ст. 67  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового  мінімуму.

          28.03.2011 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва та 29.03.2011 року до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва з заявами про перерахунок основної та додаткової пенсій,  а також перерахунок та виплату недоотриманих ним коштів  одноразової щорічної допомоги на оздоровлення  у розмірах, встановлених  ч. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на що відповідачі  відмовили йому в перерахунку призначених пенсій з огляду на відсутність підстав такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсії.

         Безпідставними є посилання відповідачів у своїх заперечення на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ, оскільки надання законодавцем такого права КМУ не означає, що останні, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, КМУ повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

           Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.   

          Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні позивачу розміру державної та додаткової пенсій підлягають застосуванню ст. ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку.   

 Оскільки ухвалою суду від 17.05.2011 року частина позовних вимог за період з 19.06.2008 року по 05.11.2010 року залишено без розгляду, позов підлягає задоволенню з  05.11.2010 року (а.с. 44-45).

          Щодо позовних вимог про зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району в м. Києві провести перерахунок згідно ст. 48 ЗУ №796-ХІІ від 28.02.1991 року щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 8 мінімальних   заробітних плат та  зобов’язання Київського   міського   центру   по   нарахуванню   та здійсненню соціальних виплат провести виплату згідно ст. 48 ЗУ  №796-ХІІ  від 28.02.1991 р.  щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі  8 мінімальних   заробітних плат, суд виходив з наступного.

        Вимогами ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що одноразова щорічна допомога на оздоровлення виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

        Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянами за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.Згідно ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків передбачених Конституцією України. Органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

        Судом встановлено, що ОСОБА_1 виплата щорічної допомоги на оздоровлення на 2010 рік здійснена Управлінням праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва у розмірі, який визначено постановами Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року та № 562 від 12.07.2005 року.

        Оскільки право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, визначеному ст.48 Закону України № 796-ХІІ, безпідставно обмежується діями відповідачів по нарахуванню та сплаті допомоги у значно меншому, ніж це встановлено законом, вимога про здійснення перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення підлягає задоволенню.

         Щодо позовних вимог позивача до Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва про призначення йому як постраждалому внаслідок аварії на ЧАЕС основної та додаткової пенсії, а також щорічної допомоги на оздоровлення, то вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачу вже призначена та виплачується основна, додаткова пенсії та щорічна допомога на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі.

         Відповідно до  ч. 3 ст. 87 КАС України до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

        На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст. 19,64 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 17, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 19.12.2006 року, ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 р., ст.ст. 1, 2, 4-6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161-163, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п  о  с  т  а  н  о  в  и  в :

         Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС - задовольнити частково.

         Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Голосіївському районі м. Києва щодо відмови в здійсненні ОСОБА_1 перерахунку  основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»-  протиправними.

         Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва здійснити ОСОБА_1 перерахунок основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи з урахуванням проведених виплат відповідно до ст.ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 05.11.2010 року.

         Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та недоплати ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, сум щорічної допомоги на оздоровлення –протиправними.

         Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік, виходячи з п’яти мінімальних заробітних плат, що діяли на момент належної виплати, з урахуванням проведених виплат.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського адміністративного апеляційного суду, через суд першої інстанції.    Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                                                           В.С.Пасинок