ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2011 року 12:22 Справа № 2а-0870/2302/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Максименко Л.Я.,
при секретарі судового засідання – Лемешко А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
до:Відкритого акціонерного товариства «Гамма», м. Запоріжжя
про:стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 250/11 від 10.01.2011
від відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 97/545 від 01.07.2010
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі – позивач) звернулось із адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Гамма» (далі – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача 4 451,97 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем не відшкодовуються до Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, а відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Відповідно до вимог законодавства УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя направлялись відповідачу річні повідомлення – Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за кожного робітника підприємства, тобто відповідач був повідомлений про розмір фактичних витрат та необхідність їх сплати, але до цього часу наявна заборгованість ВАТ «Гамма» за період грудень 2010 року по лютий 2011 року включно по пенсіонерам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не сплачена та становить 4 451,97 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволені позову та стягненні суми заборгованості.
Відповідач проти позову заперечив, у відзиві від 27.04.2011 вх. № 13663 посилається на те, що свої зобов’язання по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підприємство не виконувало у зв’язку із складним фінансовим становище, яке обумовлено порушеними проти товариства справами про банкрутство. У зв’язку із цим, на думку відповідача, вимоги УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя не підлягають задоволенню, оскільки введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на підставі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справі підлягає зупиненню, а вимоги позивача підлягають розгляду в межах справи про банкрутство після появи відповідного оголошення у офіційних друкованих органах.
Представник відповідача в судовому засіданні суму боргу, яка пред’явлена до стягнення, не оспорив, однак вважає, що в даному проваджені цей спір не може бути вирішено. При цьому на повторному розгляді клопотання про зупинення провадження представник не наполягав, вказавши на те, що йому зрозуміла позиція суду, викладена в ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2011 про розгляд клопотання.
В судовому засіданні 11.05.2011 судом було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.
Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки – після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були призначені та виплачуються пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.
Зайнятість вищезазначених пенсіонерів у відповідача на роботах з особливо важкими умовами праці, – за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача по кожному з цих пенсіонерів.
Згідно з розрахунком позивача, сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року (включно) за пенсіонерами ОСОБА_4 (пільговий стаж роботи на підприємстві 9 р. 6.0 м., частка плати підприємства – 95 % , заборгованість за спірний період 2480,77 грн.), ОСОБА_3 (пільговий стаж роботи на підприємстві 7 р. 0.00 м., частка плати підприємства – 70 %, заборгованість за спірний період 1971,20 грн.) становить 4 451,97 грн.
Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі – Інструкція).
Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування – фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.
Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями супровідних листів та повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.
Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов’язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за грудень 2010 року – лютий 2011 року включно у сумі 4 451,97 грн., яке не було ним виконано.
Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по кожному з вищезазначених пенсіонерів визначено позивачем з дотриманням вимог Закону № 1058-IV та Інструкції.
Вищенаведені, встановлені судом, обставини справи були підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.
Крім того, судом враховано, що згідно до п. 7 Розділу 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», заборгованість із сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, не погашена станом на 1 січня 2011 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року, підлягає розстроченню не більш як на 60 календарних місяців починаючи з 1 січня 2011.
Повідомлення про розстрочення суми заборгованості, пені та штрафних санкцій надсилається платникам у встановленому Пенсійним фондом порядку. Порядком проведення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум заборгованості зі сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004, з від шкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із сплати фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року п.4 передбачено що Управління Пенсійного фонду України визначає суму заборгованості, яка підлягає розстроченню, згідно з картками особових рахунків платників та направляє їм повідомлення про розстрочення сум заборгованості за формою згідно з додатком № 1 до цього Порядку за заявою платника, яка надається (надсилається) органу Пенсійного фонду з додатком № 2 до цього Порядку, орган Пенсійного фонду здійснення сум заборгованості із платниками, та протягом 10 днів з дня підписання акта звірення вручає (надсилає ) платнику рішення про розстрочення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
Виходячи з вищезазначеного орган Управління Пенсійного фонду провадить розстрочення боргу лише за згодою і бажанням підприємства.
На виконання норм Закону та Порядку позивачем відправлено підприємству Повідомлення про розстрочення № 4321/02 від 07.04.2011 року на суму 75 886,12 грн. в тому числі, розстрочення на 14 614,54 грн. заборгованості зі сплати пільгових пенсій за п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Заявою від 08.04.2011 вих. № 05/196 товариство просило УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя розстрочити заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Однак, листом від 12.04.2011 вих. № 4667/02 УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повідомило товариство про неможливість надання розстрочки заборгованості у зв’язку із порушенням відносно ВАТ «Гамма» справи про банкрутство. Товариство будь-яким чином дії щодо відмови у наданні розстрочки не оскаржувало, а отже погодилось із відповіддю УПФУ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя.
Частиною 3 статті 106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Таким чином суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Заперечення відповідача щодо неможливості стягнення заборгованості у зв’язку із порушенням щодо ВАТ «Гамма» справи про банкрутство, суд до уваги не приймає з огляду на таке.
Відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
За приписами ч. ч. 1, 4, 5 ст. 11 вказаного Закону суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні. У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.
Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 Закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що порушення провадження у справі про банкрутство не є перешкодою для звернення до суду з позовною заявою про стягнення будь-якої заборгованості з відповідача-боржника, а провадження по таких справах може бути зупиненню лише у випадку опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство відповідно до вимог ст. 11 Закону про банкрутство для виконання позивачем приписів ст. 14 цього Закону. Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що мораторій на задоволення вимог кредиторів розповсюджується на примусове виконання рішень судів про стягнення з відповідача-боржника заборгованості, та не перешкоджає розгляду справ в порядку позовного провадження про стягнення заборгованості по суті.
Таким чином, будь-яких перешкод для розгляду вказаної справи в позовному провадженні та стягненні заявленої позивачем суми, судом не встановлено.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства «Гамма» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, - задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Гамма» (69035, м. Запоріжжя, пр.. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 14313843) на користь Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б; ЄДРПОУ 20508396, р/р 25601301001080, МФО 313957, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України») 4 451 (чотири тисячі чотириста п’ятдесят одна) грн. 97 коп. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко