Справа № 1-221/2011
В И Р О К
іменем України
"14" лютого 2011 р.Дніпровський районний суд м.Києва в складі:
Головуючого- судді Чаус М.О.
при секретарі Майстренко В.В., Кошелєву С.В.
за участю прокурора Постемської Ю.В.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Славутич, Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, працюючого в ПП «СКС»робітником з ремонту бдівель, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
в скоєнні злочинів, передбачених ст.186 ч.2, ст.304ч.1 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Славутич, Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, працюючого в ПП «СКС»робітником з ремонту будівель, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
в скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, суд -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3, 16.10.2010 року, близько 23 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння та достовірно знаючи, що ОСОБА_4 є неповнолітнім, запропонував останньому скоїти відкрите викрадення чужого майна у будь-кого з перехожих.
ОСОБА_3, вступивши в попередню змову з неповнолітнім ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп»яніння, 26.10.2010 року, близько 23 години 30 хвилин, прогулюючись вздовж Русанівського каналу, поблизу готелю «Славутич», по вул. Ентузіастів, Ѕ, в м. Києві, побачили потерпілого ОСОБА_5 та домовились між собою про відкрите викрадення майна останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підійшли до потерпілого ОСОБА_6, після чого ОСОБА_4, з метою подолання опору потерпілого бризнув йому в обличчя з газового балончика, а ОСОБА_3 наніс ОСОБА_7 один удар в обличчя та один удар в область тулуба. Однак ОСОБА_7 з метою ухилення від ударів, почав чинити опір та намагався вирватись, у зв’язку з чим ОСОБА_4 підставив йому підніжку від чого останній впав. Знаходячись на землі, ОСОБА_5 намагався утримувати своє майно, однак ОСОБА_4 наніс йому кілька ударів в область тіла, а ОСОБА_3, силоміць розігнувши пальці потерпілого на його лівій руці відкрито викрав купюру номіналом 100 гривень, завдавши потерпілому матеріальної шкоди. В результаті злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців –в правій навколо очній ділянці, правому скаті носу, в правій підочній ділянці, на повіках лівого ока; садна –на тильній та долонній поверхнях лівої кисті, в ділянці лівого променево-зап’ясткового суглобу, долонній поверхні правої кисті, на тильній поверхні 1 пальця правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Після скоєного, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, намагалися зникнути з місця скоєння злочину, але невдовзі ОСОБА_3 був затриманий потерпілим ОСОБА_7, а ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник. В подальшому ОСОБА_4 був затриманий працівниками міліції.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю, згоден з досудовим розслідуванням, просив не допитувати потерпілого , розкаявся та пояснив, що з ОСОБА_4 він знайомий з шкільних років, підтримують дружні відносини, проживають в одному місті та одному кварталі. Після розпиття спиртних напоїв, він 16.10.2010 року, близько 23 години , запропонував ОСОБА_4 скоїти відкрите викрадення чужого майна у будь-кого з перехожих. В подальшому, 26.10.2010 року, близько 23 години 30 хвилин, прогулюючись вздовж Русанівського каналу, поблизу готелю «Славутич», по вул. Ентузіастів, Ѕ, в м. Києві, вони побачили потерпілого ОСОБА_5 та домовились між собою про відкрите викрадення майна останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, вони підійшли до ОСОБА_6, після чого ОСОБА_4 з метою подолання опору потерпілого бризнув останньому в обличчя з газового балончика, а він наніс ОСОБА_7 один удар в обличчя та один удар в область тулуба. Однак ОСОБА_7 з метою ухилення від ударів, почав чинити опір та намагався вирватись, у зв’язку з чим ОСОБА_4 підставив йому підніжку від чого останній впав. Знаходячись на землі, ОСОБА_5 намагався утримувати своє майно, однак ОСОБА_4 наніс йому кілька ударів в область тіла, а він силоміць розігнувши пальці потерпілого на його лівій руці викрав 100 гривень.
Після скоєного, він та ОСОБА_4, намагалися зникнути з місця скоєння злочину, але невдовзі він був затриманий потерпілим ОСОБА_7
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, згоден з досудовим розслідуванням, просив не допитувати потерпілого, розкаявся та пояснив, що на час скоєння злочину він був неповнолітнім. З ОСОБА_3 вони проживають в одному місті, знайомі протягом 4 років, підтримують дружні стосунки. Після сумісного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_3, 16.10.2010 року, останній близько 23 години , запропонував йому скоїти відкрите викрадення чужого майна у будь-кого з перехожих. В подальшому, 26.10.2010 року, близько 23 години 30 хвилин, прогулюючись вздовж Русанівського каналу, поблизу готелю «Славутич», по вул. Ентузіастів, Ѕ, в м. Києві, вони побачили потерпілого ОСОБА_5 та домовились між собою про відкрите викрадення майна останнього. Реалізуючи свій злочинний умисел, вони підійшли до ОСОБА_6, після чого він з метою подолання опору потерпілого бризнув останньому в обличчя з газового балончика, а ОСОБА_3 наніс ОСОБА_7 один удар в обличчя та один удар в область тулуба. Однак ОСОБА_7 з метою ухилення від ударів, почав чинити опір та намагався вирватись, у зв’язку з чим він підставив йому підніжку від чого останній впав. Знаходячись на землі, ОСОБА_5 намагався утримувати своє майно, однак він наніс йому кілька ударів в область тіла, а ОСОБА_3 розігнувши пальці потерпілого на його лівій руці викрав 100 гривень.
Після скоєного, він зник з місця скоєння злочину, але в подальшому був затриманий працівниками міліції.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового розгляду та роз”яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним допитувати потерпілого та досліджувати інші докази по справі.
Даючи юридичну оцінку, зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 своїми навмисними діями вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вченене за попередньою змовою групою осіб, і їх слід кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України.
Крім того, ОСОБА_3 своїми навмисними діями вчинив втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, і їх слід кваліфікувати за ст.304 ч.1 КК України.
При призначенні покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особу винних.
Суд приймає до уваги те, що підсудний ОСОБА_3 вину визнав повністю, щиро розкаявся, збитки потерпілому відшкодував, що є обставинами, що пом”якшують його відповідальність, не одружений, працює, його характеристику, стан його здоров»я, раніше не судимий.
Разом з тим, судом враховано, що підсудний ОСОБА_3 скоїв злочин в стані алкогольного сп»яніння, що є обтяжуючою обставиною по справі, скоїв тяжкі злочини, був ініціатором скоєння злочину.
Суд приймає до уваги те, що підсудний ОСОБА_4 вину визнав повністю, щиро розкаявся, скоїв злочин будучи неповнолітнім, збитки потерпілому відшкодував, що є обставинами, що пом”якшують його відповідальність, не одружений, працює, його характеристику, стан його здоров»я, раніше не судимий.
Разом з тим, судом враховано, що підсудний ОСОБА_4 скоїв злочин в стані алкогольного сп»яніння, що є обставиною, що обтяжує відповідальність, скоїв тяжкий злочин, його роль у скоєнні злочину.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд вважає, що його виправлення можливо в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання може бути пов”язана з позбавленням волі.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4, суд вважає, що його виправлення можливо без ізоляції від суспільства і міра покарання може бути пов”язана не з позбавленням волі, а із застосуванням до нього ст.ст.75, 76, 104 КК України, звільнення від призначеного покарання з випробуванням.
Речові докази ( а.с.13), підлягають знищенню.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –
З А С У Д И В:
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 304 ч.1 КК України та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч.1 ст.304 КК України у виляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України призначити покарання підсудному за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого більш суворим і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
На підставі ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нових злочинів і виконає покладені на його обов’язки.
На підставі ст.76 КК України зобов”язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця роботи та проживання, періодично з”являтися в ці органи на реєстрацію.
Запобіжний захід ОСОБА_3, до вступу вироку в законну силу –залишити без змін, утримання під вартою.
Запобіжний захід ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу залишити без змін, підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 27.10.2010 року.
Речові докази по справі (а.с.13), а саме: газовий балончик «Кобра-1Н», які знаходяться в камері схову Дніпрвського РУ ГУ МВС України в м.Києві –знищити.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва протягом 15-ти днів через Дніпровський районний суд м.Києва з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя: