ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
20.09.06 Справа № 4/1035-28/145
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Краєвської М.В.
розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт», м. Львів, без номера і дати та Відкритого акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м. Львів, вих. № 1406 від 31.08.2006 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2006 року
у справі № 4/1035-28/145, суддя Морозюк А.
за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт», м. Львів
про стягнення боргу
за участю представників
від позивача – Барбадин Н.М. –представник;
від відповідача –Попович Ю.В. –представник.
Представникам сторін роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв про відвід колегії суддів не поступало, від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовились.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.09.2006 року у справі № 4/1035-28/145, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт», м. Львів, без номера та без дати та Відкритого акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м. Львів, вих. № 1406 від 31.08.2006 року, на рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2006 року у справі № 4/1035-28/145 передано на розгляд колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Мурської Х.В., суддів –Давид Л.Л. та Краєвської М.В.з підстав, викладених у ньому.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 16.08.2006 року у справі № 4/1035-28/145 позов Відкритого акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт»818 945 грн. 22 коп. боргу задоволено частково. З рахунку останнього на користь позивача стягнуто 590 999 грн. 00 коп. – суму попередньої оплати за товар, у задоволенні решти суми позовних вимог, що становить 227 946 грн. 22 коп. завданих збитків –відмовлено, відшкодовано судові витрати.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване обгрунтованістю та підставністю вимог позивача, їх відповідністю вимогам законодавства в частині стягнення основного боргу. Так, місцевим господарським судом визнано встановленим факт невиконання відповідачем зобов’язання щодо поставки позивачу товару, який відповідач зобов’язувався поставити позивачу в строки, визначені Додатком № 1 та Додатком № 2 до Договору № 63 від 29.09.2005 року, а тому дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення основної суми боргу. Що стосується стягнення 227 946 грн. 22 коп. збитків, то в цій частині судом у задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки позивачем не доведено наявності та розміру збитків, причинного зв’язку між збитками і поведінкою відповідача.
Не погоджуючись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт»та Відкрите акціонерне товариство «Львівський холодокомбінат»звернулись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.
Відповідач в апеляційній скарзі просить оскаржуване рішення суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, позивач просить рішення місцевого господарського суду скасувати, позов задоволити в повному обсязі.
20 вересня 2006 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт» на розгляд суду подано заяву про відмову від апеляційної скарги в порядку ст. 100 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з принципу диспозитивності господарських відносин та з огляду на те, що зазначені дії скаржника не суперечать законодавству та не порушують чиїх - небудь прав та охоронюваних законом інтересів, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що відмову від апеляційної скарги належить прийняти та припинити провадження по перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2006 року у справі № 4/1035-28/145 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт».
Відкрите акціонерне товариство «Львівський холодокомбінат»у своїй апеляційній скарзі просить рішення місцевого господарського суду скасувати, покликаючись на ту обставину, що судом прийнято оскаржуване рішення з порушенням норм матеріального права, а тому таке підлягає скасуванню. Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що місцевий господарський суд вирішуючи спір в частині, пов’язаній з відшкодуванням збитків неправильно розподілив між сторонами обов’язок доказування та не визначив, які юридичні факти повинен довести позивач чи відповідач. Крім того, не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та не досліджено докази, що мають значення для справи.
Сукупність зазначених обставин, на думку скаржника, виступає безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт»у відзиві на апеляційну скаргу, спростовує наведені в апеляційній скарзі обставини та просить рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2006 року у справі № 4/1035-28/145 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, вислухавши думки представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відповідність рішення місцевого господарського суду нормам законодавства, виходячи з наступного.
Місцевим господарським судом встановлено, що 29.09.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Львівський холодокомбінат» (Покупець) укладено Договір поставки товару № 63, згідно з п.п 1.1. якого Постачальник зобов’язується передати у власність покупця партіями цукор розфасований у мішках по 50 кг., а Покупець зобов’язується прийняти поставлений товар та провести його оплату на умовах укладеного Договору.
Підпунктом 4.2. п. 4 укладеного Договору сторонами передбачено, що товар поставляється партіями, а саме: перша партія –124 000 кг. Поставляється в період з 01.10.2005 року по 31.10.2005 року, друга партія –234 909 кг. Поставляється в період з 10.01.2006 року по 28.02.2006 року.
Згідно з п.п 5.1. п. 5 договору поставки товару, Покупець проводить оплату за товар безготівковим переказом коштів на розрахунковий рахунок Постачальника шляхом попередньої оплати вартості першої та другої партії товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено попередню оплату за товар відповідно до умов укладеного Договору в розмірі 987 000 грн. 00 коп.
На виконання умов укладеного Договору відповідачем поставлено позивачу товар в кількості 124 000 кг. на загальну суму 341 000 грн. 00 коп.
Враховуючи ту обставину, що відповідач взяті на себе зобов’язання у повному обсязі не виконав, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Так, місцевим господарським судом правомірно задоволено позов в частині стягнення 590 999 грн. 00 коп. основного боргу як суму попередньої оплати, оскільки вимоги позивача в цій частині позовних вимог обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.
Що стосується стягнення 227 946 грн. 22 коп. збитків, то Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.
Скаржник в апеляційній скарзі покликається на ту обставину, що порушення відповідачем попередньо узгодженого графіку поставки товару змусило його обрати іншого постачальника товару (цукру-піску), уклавши з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Волиньцукор-Плюс»14.04.2006 року договір на поставку товару. Тобто, укладений Відкритим акціонерним товариством «Львівський холодокомбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Волиньцукор-Плюс»договір про поставку товару слугує підставою для відшкодування позивачу у справі за рахунок відповідача збитків у розмірі 227 946 грн. 22 коп. , які становлять різницю між витраченими позивачем коштами на закупівлю цукру у іншого постачальника та узгодженою сумою попередньої оплати між сторонами у справі.
У відповідності до вимог ст.22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України , під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Тобто, частина друга даної статті відносить до збитків втрачену або упущену вигоду, що кваліфікується як неотриманий дохід, який сторона, право якої порушене, могла б отримати в разі належного виконання іншою стороною взятих на себе зобов’язань.
Стаття 225 Господарського кодексу України визначає склад та розмір збитків, зокрема до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 225 ГК України, сторони господарського зобов’язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов’язання чи строків порушення зобов’язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов’язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов’язань визначений законом.
Як на підставу своїх вимог, скаржник покликається на укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Волиньцукор-Плюс»договір від 14.04.2006 року на поставку товару (доповнення до договору № 24/6-05 від 24.06.2005 року).
З матеріалів договору купівлі-продажу № 24/6-05, укладеного позивачем у справі та ТзОВ «ТД «Волиньцукор-Плюс»вбачається, що даним договором сторони погодили ціну товару, а саме 3 850 грн. за одну тону товару ( 3 грн. 85 коп. за кг.).
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем ТзОВ «ТД «Волиньцукор-Плюс»24.06.2005 року укладено Договір № 24/6-05 (а.с. 41-42), відповідно до умов якого позивач як Покупець зобов’язався прийняти від ТзОВ «ТД «Волиньцукор-Плюс»(Продавець) цукор за ціною обумовленою договором, а саме –3 грн. 85 коп. за один кілограм цукру. Доповненням до Договору від 14.04.2006 року термін дії Договору № 24/6-05 продовжено до 31.12.2006 року.
Отже, договірні відносини між позивачем та ТзОВ «ТД «Волиньцукор-Плюс»існували до моменту укладення договору поставки товару між сторонами у даній справі.
Доказів розірвання Договору № 24/6-05 або відмови від його виконання позивачем суду не подано.
Таким чином, покликання скаржника на ту обставину, що у зв’язку з невиконанням відповідачем договірних зобов’язань позивач був змушений обрати іншого постачальника і погодитись на запропоновані ним умови щодо більшої ціни цукру, щоб не залишитись без сировини, не відповідають дійсності.
В матеріалах справи наявний інший договір, укладений між позивачем у справі та ТзОВ «ТД «Волиньцукор-Плюс», а саме Договір купівлі-продажу від 25.04.2006 року № 25/04-06, на який скаржник покликається як на підставу стягнення збитків.
Проте, наявні в матеріалах справи накладні на отримання ВАТ «Львівський холодокомбінат»товару, відпущеного ТзОВ «ТД «Волиньцукор-Плюс»не можуть слугувати належним та допустимим доказом того, що позивач фактично отримав даний товар згідно укладеного договору, оскільки у видаткових накладних відсутні посилання на договір № 25/04-06 від 25.04.2006 року, а лише зазначено, що товар отримано ВАТ «Львівський холодокомбінат»через гр. Северенчука В.П. за дорученням. Однак, доручення № 333152 без дати, № 333215 від 25.04.2006 року, № 333240 від 27.04.2006 року, № 333249 від 27.04.2006 року, № 333278 від 03.05.2006 року, №333390 від 15.05.2006 року видані на отримання товару по накладних № 56 від 17.04.2006 року, №107 від 26.04.2006 року, № 119 від 27.04.2006 року, № 123 від 28.04.2006 року № 124 від 28.04.2006 року, № 4 від 03.05.2006 року та № 13 від 15.05.2006 року в матеріалах справи відсутні. Відсутні в матеріалах справи і доручення на отримання товару ВАТ «Львівський холодокомбінат»через гр. Сеника І.В., а саме довіреність № 333372 від 11.05.2006 року згідно накладної № 802 від 12.05.2006 року та № 333351 від 10.05.2006 року згідно накладної № 798 від 11.05.2006 року. У видатковій накладній № 62 від 18.05.2006 року ( а.с. 81) відсутні прізвище, дата та номер довіреності на отримання товару. Крім того, жодна із перелічених накладних не засвідчена відбитком печатки ВАТ «Львівський холодокомбінат».
За таких обставин, покликання скаржника на те, що він був змушений придбати цукор у ТзОВ «ТД «Волиньцукор-Плюс»по дорожчій ціні, ніж у ТзОВ «Укрпродконтракт», згідно Договору купівлі-продажу від 25.04.2006 року № 25/04-06, спростовуються вищенаведеними матеріалами справи.
Отже, з наведеного вище вбачається, що позивачем згідно положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено належними та допустимими доказами факт понесених збитків у зв’язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань згідно укладеного договору, а тому місцевим господарським судом правомірно у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків –відмовлено.
Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Львівської області законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для скасування такого.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт»від апеляційної скарги. Провадження по перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2006 року у справі № 4/1035-28/145 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродконтракт» - припинити.
2. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат»залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 16.08.2006 року у справі № 4/1035-28/145 - без змін.
3. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути місцевому господарському суду.
Головуючий-суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Краєвська М.В.