Справа № 2-48/2007рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року, Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі: головуючого судді Савчук М. В., при секретарі Гудима О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частини правочину недійсною та права власності на частку у спільному майні, ціна позову 3529грн. 54коп., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 з позовом до відповідачів про визнання частини правочину недійсною та права власності на частку у спільному майні, посилаючись на те, що за договором купівлі-продажу від 10.12.1999 року його колишньою дружиною ОСОБА_3., що діяла також по правочину в інтересах як покупця їхньої малолітньої дочки ОСОБА_2, придбано квартиру АДРЕСА_1, що складається з двох житлових кімнат з всіма зручностями, загальною площею 43, 10кв.м. . Згідно даного договору частка відповідачки ОСОБА_3. у зазначеному майні складала 16/100 часток, а малолітньої дочки ОСОБА_2 84/100 частин.
У відповідності з договором купівлі-продажу від 30.10.2002 року, відповідачка, що діяла також від імені ОСОБА_2 продала зазначену квартиру. В п.2 договору, де наведено підставу права власності продавців квартири, що відчужується, їх частки в даному майні не були зазначенні.
Договором купівлі-продажу від 12.11.2002 року, відповідачка ОСОБА_3., що представляла також по правочину як покупця ОСОБА_2, придбала квартиру АДРЕСА_2, що складається з двох жилих кімнат з всіма зручностями загальною площею 43, 80кв.м. . Частки покупців у праві власності на квартиру зазначені у договорі є рівними.
Позивач вказує, що таким чином, маючи частку у 84/100 в праві власності на квартиру по АДРЕСА_1, після її продажу, при купівлі практично рівноцінної квартири по АДРЕСА_2їхня дочка придбала у цьому майні лише 50/100 частин, в наслідок чого порушено її майнові права. Вважає, що частка ОСОБА_2 у праві власності на квартиру по АДРЕСА_2повинна бути збільшена з 50/100 до 84/100, а відповідачки ОСОБА_3. відповідно зменшена з 50/100 до 16/100. На підставі вищевикладеного просить суд визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 12.11.2002 року в частині часток покупців ОСОБА_3. та ОСОБА_2 у праві спільної власності на зазначену квартиру недійсним. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 84/100, а за ОСОБА_3. на 16/100 частин в квартирі АДРЕСА_2 як їх спільному майні.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та надали пояснення аналогічні позовній заяві. Просили суд позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання відповідач ОСОБА_4. не з'явився, від нього до суду надійшла заява в які просить суд справу розглядати в його відсутності позовні вимоги позивача визнає в повному об'ємі.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3. та її представник позовні вимоги не визнали. Пояснили суду, що при купівлі квартири АДРЕСА_2 частки змінені були у зв'язку з тим, що за кошти відповідачки був зроблений ремонт як в квартирі яку придбали так і в квартирі яка була продана. Вважають, що при зміні часток права ОСОБА_2 не були порушенні. Просили суд в позові відмовити.
Представник служби у справах дітей Чернівецької міської ради в судовому засіданні позовні вимоги позивачка підтримав. Вважає, що при зміні часток у спільному майні були порушені права неповнолітньої дитини. Просив суд при ухваленні рішення врахувати інтереси неповнолітньої дитини.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник надали суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3. являються батьками неповнолітньої ОСОБА_2, яка народилась 30 липня 1993 року, даний факт підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с. 13/. 10 грудня 1999 року договором купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_5. відповідачкою ОСОБА_3., що діяла також по правочину в інтересах як покупця їхньої малолітньої дочки ОСОБА_2, придбано квартиру АДРЕСА_1, що складається з двох житлових кімнат з всіма зручностями, загальною площею 43, 10кв.м. . Згідно п.1 даного Договору частка відповідачки ОСОБА_3. у зазначеному майні складала 16/100 часток, а малолітньої дочки ОСОБА_2 84/100 частин /а.с. 6/.
Як вбачається з договору купівлі-продажу від 30 жовтня 2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_6. відповідачка ОСОБА_3., що діяла також від імені ОСОБА_2, за згодою органу опіки та піклування відповідно до рішення ЧМР від 06.08.2002р. за №235/7 /а.с. 87/, продала зазначену квартиру. В умовах даного Договору, в пункті, де наведено підставу права власності продавців квартири, що відчужується, їх частки в даному майні не були зазначенні /а.с. 9/.
Відповідно до ч.б ст. 203 ЦК України, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
При дослідженні в судовому засіданні договору купівлі-продажу від 12 листопада 2002 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу ОСОБА_7., встановлено, що відповідачка ОСОБА_3., що представляла також по правочину як покупця ОСОБА_2, придбала квартиру АДРЕСА_2, що складається з двох жилих кімнат з всіма зручностями загальною площею 43, 80кв.м. . В супереч вимогам вищезазначеної Статті та Рішення Виконавчого комітету ЧМР в якому зазначено, що згоду на продаж квартири надається за умови одночасного придбання батьками рівноцінної житлової площі з обов'язковим збереженням права неповнолітнього на житло як співвласника, ОСОБА_3. порушила права неповнолітньої дочки ОСОБА_2. А саме неповнолітня дочка маючи частку у 84/100 в праві власності на квартиру по АДРЕСА_1, після її продажу, при купівлі практично рівноцінної квартири по АДРЕСА_2 придбала у цьому майні лише 50/100 частин.
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленні частинами першою-третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Суд не бере до уваги як доказ, твердження в судовому засіданні відповідачки ОСОБА_3. та її представника, що частки змінені були у зв'язку з тим, що за її кошти
був зроблений ремонт як в квартирі яку придбали так і в квартирі яка була продана, так як даний факт в даному випадку не може бути підставою зміни часток у спільному майні.
Отже дослідивши матеріали справи, доводи сторін та їх представників в судовому засіданні, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи те, що при вчиненні правочину були порушенні права та інтереси неповнолітньої ОСОБА_2, вважає, що необхідно відновити порушені права та інтереси неповнолітньої, шляхом задоволення позовних вимог.
Встановлені судом обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 175, 176 СК України, ст. ст. 15-16, 202-203, 207, 215 ЦК України, ст. ст. 3-4, 38, 39, 57-60, 63, 64, 130, 208-209, 212-215, 218, 223, 294-295 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 12 листопада 2002 року в частині часток покупців ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у праві спільної власності на зазначену квартиру недійсним.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 84/100 частин, а за ОСОБА_3 на 16/100 частин в квартирі АДРЕСА_2 як їх спільному майні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Першотравневий районний суд м. Чернівці шляхом подачи в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.